Primus Machabaeorum 2

NOVA VULGATA	Біблія
1 In diebus illis surrexit Mattha thias filius Ioannis filii Simeonissacerdos ex filiis Ioarib ab Ierusalem et consedit in Modin.	1 Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.
2 Et habebat filiosquinque: Ioannem, qui cognominabatur Gaddis,	2 Було в нього п’ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,
3 et Simonem, qui vocabatur Thasi,	3 Симон, що звався Тассі,
4 et Iudam, qui vocabatur Maccabaeus,	4 Юда, що звався Макавей,
5 et Eleazarum, qui vocabatur Abaran, etIonathan, qui vocabatur Apphus.	5 Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.
6 Et vidit blasphemias, quae fiebant in Iuda et in Ierusalem,	6 Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,
7 et dixit: “Vae mihi! Ut quid natus sum videre contritionem populi mei et contritionemcivitatis sanctae? Et sederunt illic, cum daretur ea in manibus inimicorum,sanctificatio in manu extraneorum.	7 і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня — чужинцям на поталу?
8 Factum est templum eius sicut homoignobilis,	8 Храм його став, неначе муж знеславлений.
9 vasa gloriae eius captiva abducta sunt, trucidati sunt parvuli eiusin plateis eius, iuvenes eius in gladio inimicorum.	9 Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його — мечем ворожим.
10 Quae gens non hereditavitregnum eius et non obtinuit spolia eius?	10 Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?
11 Omnis ornatus eius ablatus est; quaeerat libera, facta est ancilla.	11 Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.
12 Et ecce sancta nostra et pulchritudo nostraet gloria nostra desolata est, et polluerunt ea gentes.	12 І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.
13 Ut quid nobis adhucvita? ”.	13 Навіщо нам і жити?»
14 Et scidit vestimenta sua Matthathias et filii eius et operueruntse ciliciis et planxerunt valde.	14 І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.
15 Et venerunt, qui ex rege compellebant discessionem, in civitatem Modin, utsacrificarent.	15 Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,
16 Et multi de Israel accesserunt ad eos, et Matthathias et filiieius congregati sunt.	16 і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.
17 Et responderunt, qui missi erant a rege, et dixeruntMatthathiae: “ Princeps et nobilis et magnus es in hac civitate et confirmatusfiliis et fratribus.	17 Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.
18 Nunc accede primus et fac iussum regis, sicut feceruntomnes gentes et viri Iudae et qui remanserunt in Ierusalem, et eris tu et filiitui inter amicos regis et tu et filii tui glorificabimini et argento et auro etmuneribus multis ”.	18 Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»
19 Et respondit Matthathias et dixit magna voce: “ Etsiomnes gentes, quae in domo regni sunt, regi oboediunt, ut discedat unusquisqueab officio patrum suorum, et consentiunt mandatis eius,	19 Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,
20 et ego et filii meiet fratres mei ibimus in testamento patrum nostrorum.	20 я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.
21 Propitius sit nobisDominus, ne derelinquamus legem et iustificationes.	21 Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!
22 Non audiemus verba regis,ut praetereamus officium nostrum dextra vel sinistra ”.	22 Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»
23 Et, ut cessavitloqui verba haec, accessit quidam Iudaeus in omnium oculis sacrificare superaram in Modin secundum iussum regis.	23 Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.
24 Et vidit Matthathias et zelatus est, etcontremuerunt renes eius; et attulit iram secundum iudicium et insilienstrucidavit eum super aram.	24 Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.
25 Et virum regis, qui cogebat immolare, occidit inipso tempore et aram destruxit;	25 Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.
26 et zelatus est legem, sicut fecit PhineesZambri filio Salom.	26 Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,
27 Et exclamavit Matthathias voce magna in civitate dicens:“ Omnis, qui zelum habet legis statuens testamentum, exeat post me ”.	27 і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»
28 Etfugit ipse et filii eius in montes, et reliquerunt quaecumque habebant incivitate.	28 І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.
29 Tunc descenderunt multi quaerentes iustitiam et iudicium indesertum, ut sederent ibi,	29 Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,
30 ipsi et filii eorum et mulieres eorum et pecoraeorum, quoniam induraverant super eos mala.	30 самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.
31 Et renuntiatum est viris regis et exercitui, qui erat in Ierusalem civitateDavid, quoniam descenderunt viri quidam, qui dissipaverant mandatum regis, inloca occulta in deserto.	31 Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.
32 Et cucurrerunt post illos multi, et deprehendenteseos applicaverunt contra eos et constituerunt adversus eos proelium in diesabbatorum	32 Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.
33 et dixerunt ad eos: “ Usque hoc nunc! Exite et facite secundumverbum regis et vivetis ”.	33 Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»
34 Et dixerunt: “ Non exibimus neque faciemusverbum regis, ut polluamus diem sabbatorum ”.	34 А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»
35 Et concitaverunt adversus eosproelium.	35 Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,
36 Et non responderunt eis nec lapidem miserunt in eos necoppilaverunt loca occulta	36 але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,
37 dicentes: “ Moriamur omnes in simplicitatenostra, et testes erunt super nos caelum et terra quod iniuste perditis nos ”.	37 кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»
38 Et insurrexerunt in eos in bello sabbatis; et mortui sunt ipsi et uxoreseorum et filii eorum et pecora eorum usque ad mille animas hominum.	38 І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою — близько 1000 душ.
39 Et cognovit Matthathias et amici eius et luctum habuerunt super eos valde;	39 Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми
40 et dixit vir proximo suo: “ Si omnes fecerimus, sicut fratres nostri fecerunt,et non pugnaverimus adversus gentes pro animabus nostris et iustificationibusnostris, nunc citius disperdent nos a terra ”.	40 і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»
41 Et cogitaverunt in die illadicentes: “ Omnis homo, quicumque venerit ad nos in bello die sabbatorum,pugnemus adversus eum et non moriemur omnes, sicut mortui sunt fratres nostri inoccultis ”.	41 І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, — проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»
42 Tunc congregata est ad eos synagoga Asidaeorum fortis viribusex Israel, omnis voluntarius in lege;	42 Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, — кожен відданий Законові,
43 et omnes, qui fugiebant a malis, additisunt ad eos et facti sunt illis ad firmamentum.	43 а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.
44 Et constituerunt exercitum etpercusserunt peccatores in ira sua et viros iniquos in indignatione sua; etceteri fugerunt ad nationes, ut se liberarent.	44 І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.
45 Et circuivit Matthathias etamici eius, et destruxerunt aras;	45 Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,
46 et circumciderunt pueros incircumcisos,quotquot invenerunt in finibus Israel, in fortitudine.	46 насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,
47 Et persecuti suntfilios superbiae, et prosperatum est opus in manu eorum;	47 переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.
48 et obtinuerunt legemde manu gentium et de manu regum et non dederunt cornu peccatori.	48 Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.
49 Et appropinquaverunt dies Matthathiae moriendi, et dixit filiis suis: “Nunc confirmata est superbia et castigatio et tempus eversionis et iraindignationis.	49 Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.
50 Nunc, o filii, aemulatores estote legis; et date animasvestras pro testamento patrum vestrorum.	50 Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.
51 Et mementote operum patrum, quaefecerunt in generationibus suis, et accipietis gloriam magnam et nomen aeternum.	51 Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім’я.
52 Abraham, nonne in tentatione inventus est fidelis, et reputatum est ei adiustitiam?	52 Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?
53 Ioseph in tempore angustiae suae custodivit mandatum et factus estdominus Aegypti.	53 Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.
54 Phinees pater noster zelando zelum Dei accepit testamentumsacerdotii aeterni.	54 Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.
55 Iosue, dum implet verbum, factus est iudex in Israel.	55 Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.
56 Chaleb, dum testificatur in ecclesia, accepit hereditatem.	56 Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.
57 David in suamisericordia consecutus est sedem regni in saecula.	57 Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.
58 Elias, dum zelat zelumlegis, receptus est in caelum.	58 Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.
59 Ananias et Azarias et Misael credentesliberati sunt de flamma.	59 Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум’я.
60 Daniel in sua simplicitate liberatus est de oreleonum.	60 Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.
61 Et ita cogitate per generationem et generationem, quia omnes, quisperant in eum, non infirmabuntur.	61 Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.
62 Et a verbis viri peccatoris ne timueritis,quia gloria eius in stercora et in vermes;	62 Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.
63 hodie extolletur et cras noninvenietur, quia conversus est in pulverem suam, et cogitatio eius peribit.	63 Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.
64 Filii, confortamini et viriliter agite in lege, quia in ipsa gloriosi eritis.	64 Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.
65 Et ecce Simon frater vester, scio quod vir consilii est: ipsum audite semper;ipse erit vobis pater.	65 Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.
66 Et Iudas Maccabaeus fortis viribus a iuventute suaerit vobis princeps militiae; et ipse pugnabit bellum populi.	66 Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.
67 Et adducetis advos omnes factores legis et vindicate vindictam populi vestri;	67 Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.
68 retribuiteretributionem gentibus et intendite in praeceptum legis ”.	68 Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»
69 Et benedixit eos et appositus est ad patres suos.	69 По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.
70 Et defunctus est annocentesimo et quadragesimo sexto; et sepultus est in sepulcris patrum suorum inModin, et planxerunt eum omnis Israel planctu magno.	70 Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.