Vangelo secondo Giovanni 6

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Dopo queste cose, Gesù passò all'altra riva del mare di Galilea ossia di Tiberiade.	1 По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря.
2 E lo seguiva gran folla, perchè vedeva i miracoli che egli faceva sugl'infermi.	2 І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.
3 Gesù salì sul monte e quivi si pose a sedere coi suoi discepoli.	3 Тож зійшов Ісус на гору й сів там з учнями своїми.
4 Era vicina la Pasqua, la festa dei Giudei.	4 А було вже недалеко до Пасхи, свята юдейського.
5 Ora Gesù, alzando gli occhi e vedendo la gran moltitudine venuta a lui, disse a Filippo: «Dove compreremo tanto pane, da dar da mangiare a questa gente?».	5 Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?»
6 Egli parlava così per metterlo alla prova, perchè sapeva quel che avrebbe fatto.	6 Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити.
7 Filippo gli rispose: «Duecento danari di pane non basterebbero per dare a ciascuno una piccola porzione».	7 Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.»
8 Uno dei discepoli, Andrea, fratello di Simon Pietro, osservò:	8 Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра:
9 «Vi è qui un fanciullo che ha cinque pani d'orzo e due pesci; ma cos'è mai questo per tanta gente?».	9 «Є тут один хлопчина; він має п’ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!»
10 Gesù ordinò: «Fateli sedere». C'era molt'erba, in quel luogo. Si sedettero in numero di circa cinquemila.	10 І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки — числом тисяч із п’ять.
11 Gesù prese pani e, dopo aver reso grazie, li distribuì ai seduti; lo stesso fece dei pesci dandone quanto ne vollero.	11 І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли.
12 Quando furono saziati disse ai discepoli: «Raccogliete gli avanzi perchè nulla si perda».	12 Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.»
13 Essi li raccolsero e riempirono dodici canestri di frammenti avanzati a coloro che avevano mangiato di quei cinque pani d'orzo.	13 Отож зібрали — і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли.
14 La folla visto Gesù far quel miracolo, diceva: «Questi è certamente il profeta che deve apparire sulla terra!».	14 Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»
15 Ma Gesù, sapendo che sarebbero venuti a rapirlo per farlo re, fuggì di nuovo solo sul monte.	15 І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, — і віддалився сам-один на гору знов.
16 Quando venne la sera, i suoi discepoli scesero al mare	16 Коли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжя
17 e, in barca, si dirigevano all'altra riva, verso Cafarnao. Si era già fatto buio e Gesù non li aveva raggiunti,	17 і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них.
18 e poi soffiava un gran vento, il mare si agitava.	18 І схвилювалося море від великого вітровію.
19 Dopo aver remato per circa venticinque o trenta stadi, visto Gesù camminare sul mare e accostarsi alla barca, ebbero paura.	19 Пропливли вони з двадцять п’ять чи тридцять стадій, аж бачать — Ісус іде морем, до човна зближається, — та й налякались.
20 Ma egli disse loro: «Sono io, non temete».	20 А він же до них: «Це я, не лякайтесь!»
21 Vollero allora prenderlo nella barca e subito la barca toccò la terra a cui erano diretti.	21 І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували.
22 Il giorno dopo la folla, rimasta sull'altra riva del mare, aveva notato che vi era una sola barca e Gesù non era entrato in quella coi suoi discepoli, ma che questi erano partiti soli.	22 А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі.
23 Sopraggiunsero poi altre barche da Tiberiade, presso al luogo dove avevano mangiato il pane, dopochè il Signore aveva reso grazie.	23 Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку.
24 La turba dunque, quando vide che non c'erano nè Gesù nè i discepoli, entrò in quelle barche e andò a Cafarnao per cercare Gesù.	24 Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса.
25 E avendolo poi trovato di là dal mare, gli domandarono: «Rabbi, quando sei venuto qua?».	25 Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?»
26 Gesù rispose loro: «In verità, in verità vi dico che voi mi cercate non perchè avete visto dei prodigi, ma perchè avete mangiato dei pani e ne siete stati saziati.	26 А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися.
27 Procuratevi non il cibo che perisce, ma quello che resta per la vita eterna e che vi somministrerà il Figliuol dell'uomo; poichè lui Dio Padre ha segnato del suo suggello».	27 Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, — я
28 Gli chiesero adunque: «Che cosa dobbiam fare per compiere le opere di Dio?».	28 Вони ж мовили до нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?»
29 Gesù rispose: «Questa è l'opera di Dio, che crediate in Colui che fu inviato».	29 А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже — вірувати в того, кого він послав.»
30 Gli domandarono: «Qual segno ci dai dunque per vedere, e per credere in te? Quali sono le opere tue?	30 Тоді вони йому: «Який же знак твориш ти, щоб ми побачили й увірували в тебе? Що вчиниш?
31 I nostri padri hanno mangiato la manna nel deserto, come sta scritto: "Diede loro da mangiare un pane venuto dal cielo" ».	31 Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти.»
32 Gesù rispose loro: «In verità, in verità vi dico: Mosè non vi ha dato il pane dal cielo: ma il Padre mio vi dà il vero pane dal cielo,	32 Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.
33 perchè pane di Dio è Colui che discende dal Cielo e dà la vita al mondo».	33 Божий бо хліб той, що з неба сходить і життя світові дає.»
34 Essi gli dissero: «Signore, dacci sempre di questo pane».	34 Мовили тоді до нього: «Господи, хліба такого давай нам повсякчасно!»
35 Gesù rispose loro: «Io sono il pane di vita! Chi viene a me non avrà più fame, e chi crede in me non avrà più sete.	35 Ісус же їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене — не голодуватиме; хто в мене вірує — не матиме спраги ніколи.
36 Ma io ve l'ho detto: voi avete veduto coi vostri occhi, eppure non credete.	36 Та я сказав був вам: Ви й бачили мене, а не віруєте.
37 Tutto ciò che il Padre mi dà, arriverà fino a me; e chi verrà a me, non sarà rigettato;	37 Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину;
38 poichè io son disceso dal cielo per fare non la mia volontà, ma la volontà di chi mi ha inviato.	38 бо зійшов я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю того, хто мене послав.
39 E questa è la volontà di chi mi ha inviato, del Padre, che io non perda nulla di quanto mi fu dato, ma che lo risusciti nell'ultimo giorno.	39 Оце ж воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він дав мені, я нічого не погубив, лише воскресив його останнього дня.
40 Perchè è volontà del Padre mio, che mi ha inviato che chiunque vede il Figliuolo e crede in lui, abbia la vita eterna, ed io lo risusciterò nell'ultimo giorno».	40 Така бо воля мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня.»
41 I Giudei dunque mormoravano di lui perchè aveva detto: «Io sono il pane vivo disceso dal cielo».	41 І обурились юдеї на нього, що сказав був: «Я хліб, який з неба зійшов»,
42 E andavano dicendo: «Non è forse costui Gesù, il figliuol di Giuseppe, di cui conosciamo il padre e la madre? Come mai può dire: - Io sono disceso dal cielo?».	42 і говорили: «Чи то ж не Ісус, син Йосифів, що його батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: Я зійшов з неба?»
43 Gesù rispose loro: «Non mormorate tra voi.	43 А Ісус їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою.
44 Nessuno può venire a me se non vi è attratto dal Padre che mi ha inviato; ed io lo risusciterò nell'ultimo giorno.	44 Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, — і я воскрешу його останнього дня.
45 Sta scritto nei Profeti: "Ed essi saranno tutti ammaestrati da Dio". Chiunque ha udito il Padre ed ha appreso, viene a me.	45 Написано в пророків: Усі будуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчившися, до мене приходить.
46 Nessuno ha veduto il Padre, se non Colui che è da Dio; egli ha veduto il Padre.	46 Не (кажу), щоб хтось Отця бачив, бо той тільки Отця бачив, хто від Бога.
47 In verità, in verità vi dico: Chi crede in me ha la vita eterna.	47 Істинно, істинно говорю вам: Хто вірує, той живе життям вічним.
48 Io sono il pane di vita.	48 Я — хліб життя.
49 I vostri padri mangiarono la manna nel deserto e morirono.	49 Батьки ваші манну в пустині споживали, — і померли.
50 Questo è il pane disceso dal cielo, affinchè chi ne mangia non muoia.	50 Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер.
51 Io sono il pane vivo, che discesi dal cielo.	51 Я — хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це — тіло моє за життя світу.»
52 Se alcuno mangerà di questo pane, vivrà eternamente, e il pane che darò è la mia carne per la vita del mondo».	52 Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?»
53 I Giudei pertanto questionarono tra loro dicendo: «Come mai costui può darci da mangiare la sua carne?».	53 А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі.
54 Gesù rispose loro: «In verità, in verità vi dico: Se non mangerete la carne del Figliuol dell'uomo e non berrete il suo sangue, non avrete la vita in voi.	54 Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
55 Chi mangia la mia carne e beve il mio sangue ha la vita eterna, ed io lo risusciterò nell'ultimo giorno.	55 Бо тіло моє — їжа правдива, і кров моя — правдивий напій.
56 Perchè la mia carne è veramente cibo ed il mio sangue è veramente bevanda.	56 Хто споживає тіло моє і кров мою п’є, той у мені перебуває, а я — в ньому.
57 Chi mangia la mia carne e beve il mio sangue rimane in me ed io in lui.	57 Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною.
58 Come il Padre, che vive, ha inviato me, ed io vivo per il Padre, così chi mangia me, vivrà per me.	58 Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.»
59 Questo è il pane disceso dal cielo; non come i vostri padri, che mangiarono la manna e morirono: chi mangia questo pane vivrà in eterno».	59 Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі.
60 Gesù disse queste cose insegnando nella sinagoga di Cafarnao.	60 Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?»
61 Molti de' suoi discepoli, che l'avevano ascoltato, dissero: «Questo linguaggio è duro, e chi mai può ascoltarlo?».	61 Ісус же, знавши в собі. що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу?
62 Gesù conoscendo dentro di sè che i discepoli mormoravano su ciò, disse loro: «Questo vi scandalizza?	62 А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, — що тоді?
63 E quando vedrete il Figliuol dell'uomo ritornarsene colà dov'era prima?	63 Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух — ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя.
64 È lo spirito che vigila; la carne non serve a nulla. Le parole che vi rivolgo sono spirito e vita.	64 Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його.
65 Ma vi sono tra voi alcuni che non credono». In verità Gesù sapeva, fin dal principio, chi erano coloro che non credevano, e chi era colui che lo avrebbe tradito.	65 Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.»
66 E soggiunse: «Perciò vi dissi che nessuno può venire a me, se non gli è concesso dal Padre mio».	66 Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили.
67 Da allora parecchi de' suoi discepoli si ritrassero e non andarono più con lui.	67 Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?»
68 Perciò Gesù disse ai Dodici: «Volete andarvene anche voi?».	68 Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе — слова життя вічного!
69 Ma Simon Pietro gli rispose: «Signore, e a chi ce ne andremo? Tu solo hai parole di vita eterna.	69 Ми й увірували й спізнали, що ти — Божий Святий.»
70 Noi abbiamo creduto e conosciuto che tu sei il Cristo Figlio di Dio».	70 70 Ісус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас — диявол!»
71 Gesù rispose: «Non fui io a eleggere voi Dodici? Eppure uno di voi è diavolo».	71 А говорив він про Юду, сина Симона Іскаріота, — той бо, один з дванадцятьох, і мав його зрадити.
72 Egli diceva di Giuda, figlio di Simone Iscariote, il quale lo avrebbe tradito, pur essendo dei Dodici.