Ad Philippenses 2

1 2 3 4
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati

Torna indietro

Nova Vulgata Біблія
1 Si qua ergo consolatio in Christo, si quod solacium cari tatis, si quacommunio spiritus, si quae viscera et miserationes,1 Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя,
2 implete gaudium meum, utidem sapiatis, eandem caritatem habentes, unanimes, id ipsum sapientes;2 то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі.
3 nihilper contentionem neque per inanem gloriam, sed in humilitate superiores sibiinvicem arbitrantes;3 Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе;
4 non, quae sua sunt, singuli considerantes, sed et ea,quae aliorum.
4 майте на увазі користь не власну, а радше інших.
5 Hoc sentite in vobis, quod et in Christo Iesu:
5 Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.
6 qui cum in forma Dei esset,
non rapinam arbitratus est esse se aequalem Deo,
6 Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,
7 sed semetipsum exinanivit formam servi accipiens,
in similitudinem hominum factus;
et habitu inventus ut homo,
7 а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,
8 humiliavit semetipsum factus oboediens usque ad mortem,
mortem autem crucis.
8 він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж — хресної.
9 Propter quod et Deus illum exaltavit
et donavit illi nomen,
quod est super omne nomen,
9 Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я,
10 ut in nomine Iesu omne genu flectatur
caelestium et terrestrium et infernorum,
10 щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,
11 et omnis lingua confiteatur
“ Dominus Iesus Christus! ”,
in gloriam Dei Patris.
11 і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.
12 Itaque, carissimi mei, sicut semper oboedistis, non ut in praesentia meitantum sed multo magis nunc in absentia mea, cum metu et tremore vestram salutemoperamini;12 Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,
13 Deus est enim, qui operatur in vobis et velle et perficere pro suobeneplacito.13 бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.
14 Omnia facite sine murmurationibus et haesitationibus,14 Усе робіть без нарікання і мудрування,
15 utefficiamini sine querela et simplices, filii Dei sine reprehensione in mediogenerationis pravae et perversae, inter quos lucetis sicut luminaria in mundo,15 щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі,
16 verbum vitae firmiter tenentes ad gloriam meam in die Christi, quia non invacuum cucurri neque in vacuum laboravi.16 зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.
17 Sed et si delibor supra sacrificiumet obsequium fidei vestrae, gaudeo et congaudeo omnibus vobis;17 Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами.
18 idipsum autemet vos gaudete et congaudete mihi.18 Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.
19 Spero autem in Domino Iesu Timotheum citome mittere ad vos, ut et ego bono animo sim, cognitis, quae circa vos sunt.19 Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас.
20 Neminem enim habeo tam unanimem, qui sincere pro vobis sollicitus sit;20 Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас,
21 omnesenim sua quaerunt, non quae sunt Iesu Christi.21 бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса.
22 Probationem autem eiuscognoscitis, quoniam sicut patri filius mecum servivit in evangelium.22 Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії.
23 Huncigitur spero me mittere, mox ut videro, quae circa me sunt;23 Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.
24 confido autem inDomino, quoniam et ipse cito veniam.
24 А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду.
25 Necessarium autem existimavi Epaphroditum fratrem et cooperatorem etcommilitonem meum, vestrum autem apostolum et ministrum necessitatis meae,mittere ad vos,25 Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі;
26 quoniam omnes vos desiderabat et maestus erat, propterea quodaudieratis illum infirmatum.26 бо він за вами всіма побивався і непокоївся — тому, що ви почули про його недугу.
27 Nam et infirmatus est usque ad mortem, sed Deusmisertus est eius; non solum autem eius, verum et mei, ne tristitiam supertristitiam haberem.27 Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком.
28 Festinantius ergo misi illum, ut, viso eo, iterumgaudeatis, et ego sine tristitia sim.28 Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку.
29 Excipite itaque illum in Domino cumomni gaudio et eiusmodi cum honore habetote,29 Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані,
30 quoniam propter opus Christiusque ad mortem accessit in interitum tradens animam suam, ut suppleret id, quodvobis deerat ministerii erga me.
30 бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.