Jó 33

VULGATA	Біблія
1 Audi igitur, Job, eloquia mea, et omnes sermones meos ausculta.	1 «Тож вислухай, о Іове, мою мову, | вважай на кожне моє слово.
2 Ecce aperui os meum : loquatur lingua mea in faucibus meis.	2 Оце уста мої я розтулюю, язик мій промовляє у гортані!
3 Simplici corde meo sermones mei, et sententiam puram labia mea loquentur.	3 Серце моє повторить слова мудрі, | уста мої промовлять чисту правду.
4 Spiritus Dei fecit me, et spiraculum Omnipotentis vivificavit me.	4 Дух Божий творив мене, | і подув Всесильного мене оживлює.
5 Si potes, responde mihi, et adversus faciem meam consiste.	5 Відказуй мені, коли можеш; | готуйся, стань проти мене!
6 Ecce, et me sicut et te fecit Deus, et de eodem luto ego quoque formatus sum.	6 Ось я, як ти, у Бога, | — теж утворений із глини.
7 Verumtamen miraculum meum non te terreat, et eloquentia mea non sit tibi gravis.	7 Тим страх передо мною не буде тебе лякати, | моя рука не буде тяжіти над тобою.
8 Dixisti ergo in auribus meis, et vocem verborum tuorum audivi :	8 Ти промовляв до вух моїх, | і голос я вчув твоїх слів:
9 Mundus sum ego, et absque delicto : immaculatus, et non est iniquitas in me.	9 Я чистий, без провини; | я бездоганний, вини в мені немає;
10 Quia querelas in me reperit, ideo arbitratus est me inimicum sibi.	10 він же зачіпки шукає на мене, | за ворога собі мене вважає,
11 Posuit in nervo pedes meos ; custodivit omnes semitas meas.	11 ноги мої заковує в кайдани, | й усі кроки мої назирає!
12 Hoc est ergo in quo non es justificatus : respondebo tibi, quia major sit Deus homine.	12 От у цьому, я відповім тобі, що ти слушности не маєш, | бо Бог є більший від людини.
13 Adversus eum contendis, quod non ad omnia verba responderit tibi ?	13 Чого тобі на нього нарікати, що на всі твої слова він не відповідає?
14 Semel loquitur Deus, et secundo idipsum non repetit.	14 Бог скаже раз, скаже й двічі, | та на те не вважають.
15 Per somnium, in visione nocturna, quando irruit sopor super homines, et dormiunt in lectulo,	15 У сні, у нічному видінні, | коли глибокий сон на людей находить, | коли вони на ліжку засинають,
16 tunc aperit aures virorum, et erudiens eos instruit disciplina,	16 тоді розтулює він людям вухо | і втискає свою пересторогу,
17 ut avertat hominem ab his quæ facit, et liberet eum de superbia,	17 щоб відвернути людину від якогось вчинку, | щоб від гордині мужа уберегти,
18 eruens animam ejus a corruptione, et vitam illius ut non transeat in gladium.	18 щоб душу його зберегти від Ями, | життя його від переходу підземеллям.
19 Increpat quoque per dolorem in lectulo, et omnia ossa ejus marcescere facit.	19 Бог його напоумлює хворобою на ложі | та безнастанним болем його костей,
20 Abominabilis ei fit in vita sua panis, et animæ illius cibus ante desiderabilis.	20 тож він відвертається від хліба, | й душа його від улюбленої страви.
21 Tabescet caro ejus, et ossa, quæ tecta fuerant, nudabuntur.	21 Тіло його очевидячки марніє, | самі лиш кості видно.
22 Appropinquavit corruptioni anima ejus, et vita illius mortiferis.	22 Душа його зближається до Ями, | життя його — до місця, де померлі.
23 Si fuerit pro eo angelus loquens, unus de millibus, ut annuntiet hominis æquitatem,	23 Добре, коли є в когось ангел, | один на тисячу заступник, | щоб людині вказати її обов’язок,
24 miserebitur ejus, et dicet : Libera eum, ut non descendat in corruptionem : inveni in quo ei propitier.	24 та змилуватись над ним і сказати: | „Звільни його, нехай не сходить в Яму! | Я знайшов бо викуп за його душу!
25 Consumpta est caro ejus a suppliciis : revertatur ad dies adolescentiæ suæ.	25 Тіло його тоді стає свіжішим, ніж в юнака, | і він повертається знов до днів молодечих.
26 Deprecabitur Deum, et placabilis ei erit : et videbit faciem ejus in jubilo, et reddet homini justitiam suam.	26 До Бога молиться, і Бог його приймає, | і з радістю він дивиться на нього, | повертає йому його справедливість.
27 Respiciet homines, et dicet : Peccavi, et vere deliqui, et ut eram dignus, non recepi.	27 І тоді той співає прилюдно й промовляє: | Згрішив я, кривду заподіяв, | та Бог не відплатив мені тим самим;
28 Liberavit animam suam, ne pergeret in interitum, sed vivens lucem videret.	28 він звільнив мою душу від переходу через Яму, | життя моє світ бачить.
29 Ecce hæc omnia operatur Deus tribus vicibus per singulos,	29 Отак усе оце творить Бог | двічі, тричі з людиною,
30 ut revocet animas eorum a corruptione, et illuminet luce viventium.	30 щоб вирятувати її душу з Ями, | щоб світлом живих її освітлити.
31 Attende, Job, et audi me : et tace, dum ego loquor.	31 Вважай же, Іове, та мене слухай; | мовчи, я буду говорити!
32 Si autem habes quod loquaris, responde mihi : loquere, volo enim te apparere justum.	32 Відповідай, як маєш що сказати! | Кажи, я радий дати тобі слушність.
33 Quod si non habes, audi me : tace, et docebo te sapientiam.	33 А коли ні, ти мене слухай! | Мовчи, і я навчу тебе мудрости.“