| 1 και ειπεν προς με υιε ανθρωπου στηθι επι τους ποδας σου και λαλησω προς σε | 1 Він сказав мені: «Сину чоловічий! Стань на ноги: я говоритиму з тобою.» |
| 2 και ηλθεν επ' εμε πνευμα και ανελαβεν με και εξηρεν με και εστησεν με επι τους ποδας μου και ηκουον αυτου λαλουντος προς με | 2 Як він це казав мені, увійшов у мене дух, і поставив мене на ноги, і я почув того, хто говорив до мене. |
| 3 και ειπεν προς με υιε ανθρωπου εξαποστελλω εγω σε προς τον οικον του ισραηλ τους παραπικραινοντας με οιτινες παρεπικραναν με αυτοι και οι πατερες αυτων εως της σημερον ημερας | 3 Він сказав до мене: «Сину чоловічий! Я посилаю тебе до синів Ізраїля, до народу бунтівничого, що збунтувався проти мене, — вони і їхні батьки відступили від мене аж по цей день. |
| 4 και ερεις προς αυτους ταδε λεγει κυριος | 4 До синів із безсоромним лицем і запеклим серцем, — до них я тебе посилаю. Ти скажеш їм: Так говорить Господь Бог: |
| 5 εαν αρα ακουσωσιν η πτοηθωσιν διοτι οικος παραπικραινων εστιν και γνωσονται οτι προφητης ει συ εν μεσω αυτων | 5 Чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть — це бо дім бунтівників, — та нехай знають, що був пророк між ними. |
| 6 και συ υιε ανθρωπου μη φοβηθης αυτους μηδε εκστης απο προσωπου αυτων διοτι παροιστρησουσι και επισυστησονται επι σε κυκλω και εν μεσω σκορπιων συ κατοικεις τους λογους αυτων μη φοβηθης και απο προσωπου αυτων μη εκστης διοτι οικος παραπικραινων εστιν | 6 Ти ж, сину чоловічий, не лякайсь їх, і не лякайсь їхніх слів; навіть, як вони будяками й терниною тебе оточать, і тобі доведеться жити між скорпіонами. Не лякайсь їхніх слів, і виду їхнього не бійся; вони бо дім бунтарів. |
| 7 και λαλησεις τους λογους μου προς αυτους εαν αρα ακουσωσιν η πτοηθωσιν διοτι οικος παραπικραινων εστιν | 7 Ти скажеш їм мої слова, чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть, бо це дім бунтарів. |
| 8 και συ υιε ανθρωπου ακουε του λαλουντος προς σε μη γινου παραπικραινων καθως ο οικος ο παραπικραινων χανε το στομα σου και φαγε α εγω διδωμι σοι | 8 Ти ж, сину чоловічий, слухай, що я говоритиму до тебе; не будь бунтівником, як дім бунтівників. Відчини рота й спожий, що я даю тобі.» |
| 9 και ειδον και ιδου χειρ εκτεταμενη προς με και εν αυτη κεφαλις βιβλιου | 9 Глянув я — аж ось рука простягнута до мене, а в ній сувій. |
| 10 και ανειλησεν αυτην ενωπιον εμου και εν αυτη γεγραμμενα ην τα οπισθεν και τα εμπροσθεν και εγεγραπτο εις αυτην θρηνος και μελος και ουαι | 10 Розгорнув він його передо мною, аж він записаний з обидвох сторін, і виписані були на ньому: жалощі, стогін і скарги. |
