Secondo libro di Samuele 9

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Davide disse: "È forse rimasto qualcuno della casa di Saul, a cui io possa fare del bene a causa di Giònata?".	1 Давид спитав: «Чи не зоставсь іще хтонебудь із дому Саула? Я б виявив йому милість заради Йонатана.»
2 Ora vi era un servo della casa di Saul, chiamato Zibà, che fu fatto venire presso Davide. Il re gli chiese: "Sei tu Zibà?". Quegli rispose: "Sì".	2 Був іще з дому Саула один слуга на ім’я Ціва, тож покликали його до Давида. І цар його питає: «Чи ти Ціва?» Той відповідає: «Я твій слуга.»
3 Il re gli disse: "Non c'è più nessuno della casa di Saul, a cui io possa usare la misericordia di Dio?". Zibà rispose al re: "Vi è ancora un figlio di Giònata storpio dei piedi".	3 Цар питає: «Чи нема ще кого з дому Саула, щоб я виявив йому милість Божу?» І відповів Ціва цареві: «Є ще син Йонатана, та він кривий на ноги.»
4 Il re gli disse: "Dov'è?". Zibà rispose al re: "È in casa di Machìr figlio di Ammièl a Lodebàr".	4 «Де він?» питає його цар; Ціва ж цареві відповів: «Він перебуває в домі Махіра, сина Амміела, в Лодеварі.»
5 Allora il re lo mandò a prendere in casa di Machìr figlio di Ammièl a Lodebàr.	5 Цар Давид послав, щоб його взяти з дому Махіра, сина Амміела, з Лодевару.
6 Merib-Bàal figlio di Giònata, figlio di Saul, venne da Davide, si gettò con la faccia a terra e si prostrò davanti a lui. Davide disse: "Merib-Bàal!". Rispose:	6 Прибувши до царя, Мерібаал, син Йонатана, сина Саула, упав ниць і поклонився. Давид сказав: «Мерібаале!» Той відповів: «Я твій слуга!»
7 "Ecco il tuo servo!". Davide gli disse: "Non temere, perché voglio trattarti con bontà per amore di Giònata tuo padre e ti restituisco tutti i campi di Saul tuo avo e tu mangerai sempre alla mia tavola".	7 Каже Давид до нього: «Не бійся! Хочу зробити тобі милість заради батька твого Йонатана й повернути тобі всі поля Саула, твого діда, й ти будеш їсти хліб завжди з мого столу.»
8 Merib-Bàal si prostrò e disse: "Che cos'è il tuo servo, perché tu prenda in considerazione un cane morto come sono io?".	8 Вклонився він і каже: «Що таке слуга твій, щоб тобі піклуватись таким здохлим псом, як я?»
9 Allora il re chiamò Zibà servo di Saul e gli disse: "Quanto apparteneva a Saul e a tutta la sua casa, io lo dò al figlio del tuo signore.	9 Тут озвався цар до Ціви, слуги Саула, й сказав до нього: «Все, що належало Саулові й його родині, я даю синові твого пана.
10 Tu dunque con i figli e gli schiavi lavorerai per lui la terra e ne raccoglierai i prodotti, perché abbia pane e nutrimento la casa del tuo signore; quanto a Merib-Bàal figlio del tuo signore, mangerà sempre alla mia tavola". Ora Zibà aveva quindici figli e venti schiavi.	10 Ти з твоїми синами й твоїми слугами будеш обробляти йому землю й будеш збирати врожай для дому твого пана, щоб мали що їсти, а Мерібаал, син твого пана, їстиме хліб завжди з мого столу.» Було ж у Ціви п’ятнадцять синів і двадцять рабів.
11 Zibà disse al re: "Il tuo servo farà quanto il re mio signore ordina al suo servo". Merib-Bàal dunque mangiava alla tavola di Davide come uno dei figli del re.	11 Ціва відповів цареві: «Як повелів мій володар цар своєму слузі, так і чинитиме слуга твій.» І Мерібаал їв із Давидового столу, як один із синів царських.
12 Merib-Bàal aveva un figlioletto chiamato Micà; tutti quelli che stavano in casa di Zibà erano al servizio di Merib-Bàal.	12 Був у Мерібаала син малий, на ім’я Міха. Всі ж, хто жили в домі Ціви, були слугами Мерібаала.
13 Ma Merib-Bàal abitava in Gerusalemme perché mangiava sempre alla tavola del re. Era storpio di ambedue i piedi.	13 А Мерібаал жив у Єрусалимі, бо він їв завжди з царського столу, хоч і був кривий на обидві ноги.