Proverbi 19

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Meglio un povero di condotta integra che un ricco di costumi perversi.	1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами.
2 Lo zelo senza riflessione non è cosa buona, e chi va a passi frettolosi inciampa.	2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться.
3 La stoltezza intralcia il cammino dell'uomo e poi egli si adira contro il Signore.	3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається.
4 Le ricchezze moltiplicano gli amici, ma il povero è abbandonato anche dall'amico che ha.	4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його.
5 Il falso testimone non resterà impunito, chi diffonde menzogne non avrà scampo.	5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
6 Molti sono gli adulatori dell'uomo generoso e tutti sono amici di chi fa doni.	6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці.
7 Il povero è disprezzato dai suoi stessi fratelli, tanto più si allontanano da lui i suoi amici. Egli va in cerca di parole, ma non ci sono.	7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами.
8 Chi acquista senno ama se stesso e chi agisce con prudenza trova fortuna.	8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро.
9 Il falso testimone non resterà impunito, chi diffonde menzogne perirà.	9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине.
10 Allo stolto non conviene una vita agiata, ancor meno a un servo comandare ai prìncipi.	10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями.
11 È avvedutezza per l'uomo rimandare lo sdegno ed è sua gloria passar sopra alle offese.	11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати.
12 Lo sdegno del re è simile al ruggito del leone e il suo favore è come la rugiada sull'erba.	12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину.
13 Un figlio stolto è una calamità per il padre e i litigi della moglie sono come stillicidio incessante.	13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
14 La casa e il patrimonio si ereditano dai padri, ma una moglie assennata è dono del Signore.	14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка.
15 La pigrizia fa cadere in torpore, l'indolente patirà la fame.	15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати.
16 Chi custodisce il comando custodisce se stesso, chi trascura la propria condotta morirà.	16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре.
17 Chi fa la carità al povero fa un prestito al Signore che gli ripagherà la buona azione.	17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство.
18 Correggi tuo figlio finché c'è speranza, ma non ti trasporti l'ira fino a ucciderlo.	18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти.
19 Il violento deve essere punito, se lo risparmi, lo diventerà ancora di più.	19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
20 Ascolta il consiglio e accetta la correzione, per essere saggio in avvenire.	20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку.
21 Molte sono le idee nella mente dell'uomo, ma solo il disegno del Signore resta saldo.	21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться.
22 Il pregio dell'uomo è la sua bontà, meglio un povero che un bugiardo.	22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун.
23 Il timore di Dio conduce alla vita e chi ne è pieno riposerà non visitato dalla sventura.	23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
24 Il pigro tuffa la mano nel piatto, ma stenta persino a riportarla alla bocca.	24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести.
25 Percuoti il beffardo e l'ingenuo diventerà accorto, rimprovera l'intelligente e imparerà la lezione.	25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання.
26 Chi rovina il padre e fa fuggire la madre è un figlio disonorato e infame.	26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний.
27 Figlio mio, cessa pure di ascoltare l'istruzione, se vuoi allontanarti dalle parole della sapienza.	27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних.
28 Il testimone iniquo si beffa della giustizia e la bocca degli empi ingoia l'iniquità.	28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня.
29 Per i beffardi sono pronte le verghe e il bastone per le spalle degli stolti.	29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари.