Псалмів 55

Біблія	Biblia Sagrada
1 Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида.	1 Al Director. Con instrumentos de cuerda. Poema de David.
2 Вислухай, Боже, мою молитву, і не ховайся від благання мого.	2 Dios mío, escucha mi oración, | no te cierres a mi súplica;
3 Прислухайся і вислухай мене. Я мучуся у моїм болі й хвилююся ворожим гуком,	3 hazme caso y respóndeme. Me agitan mis ansiedades,
4 грішника криком, бо вони наносять мені лихо, і в гніві зо мною ворогують.	4 me turba la voz del enemigo, | los gritos del malvado. | Descargan sobre mí calamidades | y me atacan con furia.
5 Серце моє тремтить у мені, і страхи смертні налягли на мене.	5 Se agita mi corazón, | me sobrecoge un pavor mortal,
6 Страх і тремтіння надійшли на мене і жах оточив мене навколо.	6 me asalta el temor y el terror, | me cubre el espanto.
7 І я кажу: Коли б то у мене крила, як у голубки, я полетів би і відпочив би.	7 Y pienso: «¡Quién me diera alas de paloma | para volar y posarme!
8 Ось я полинув би далеко, осівся б у пустині.	8 Emigraría lejos, | habitaría en el desierto, (Pausa)
9 Шукав би собі захисту притьмом від буревію та від тучі.	9 esperaría en el que puede salvarme | del huracán y la tormenta».
10 Знищ, Господи, розділи їхні язики, бо я бачу насильство й розбрат у місті.	10 ¡Destrúyelos, Señor, | confunde sus lenguas! | Pues veo en la ciudad violencia y discordia:
11 Удень і вночі на мурах вони його обходять, несправедливість і кривда серед нього.	11 día y noche hacen la ronda sobre sus murallas; | en su recinto, crimen e injusticia;
12 Загуба серед нього, з його майдану не сходять гніт і лукавство.	12 dentro de ella, calamidades; | no se apartan de su plaza | la crueldad y el engaño.
13 Якби то ворог глузував із мене, я — стерпів би; якби мій ненависник та повстав на мене, від нього я сховався б.	13 Si mi enemigo me injuriase, | lo aguantaría; | si mi adversario se alzase contra mí, | me escondería de él;
14 А то ти, чоловіче, моя рівня, друг мій і мій знайомий,	14 pero eres tú, mi compañero, | mi amigo y confidente,
15 з котрим ми собі разом любо розмовляли, до дому Божого ходили собі у святковому гуртку.	15 a quien me unía una dulce intimidad: | juntos íbamos entre el bullicio por la casa de Dios.
16 Хай смерть поб’є їх! Нехай зійдуть живими до Шеолу! — бо лиш підлота у їхніх домах і посеред них.	16 ¡Que los sorprenda la muerte, | desciendan vivos al abismo, | pues la maldad habita en ellos!
17 Я ж візву до Бога, і Господь мене врятує.	17 Pero yo invoco a Dios, | y el Señor me salva:
18 Увечорі й уранці і опівдні я квилитиму й стогнатиму, і мій голос він почує.	18 por la tarde, en la mañana, al mediodía, | me quejo gimiendo. | Dios escucha mi voz:
19 Він визволить у мирі мою душу від тих, що на мене роблять засідки: бо їх багато проти мене.	19 en paz rescata mi alma | de la guerra que me hacen, | porque son muchos contra mí.
20 Почує Бог і упокорить їх, Бог, що живе одвіку; нема бо каяття у них, вони бо не бояться Бога.	20 Dios me escucha, los humilla | el que reina desde siempre. (Pausa) Porque no quieren enmendarse | ni temen a Dios.
21 Кожен підносить свої руки на своїх же друзів, порушує свою умову.	21 Levantan la mano contra su aliado, | violando los pactos;
22 Масніші від сметани його губи, серце ж його завжди готове до бійки. Слова його ніжніші від оливи, але вони — мечі вийняті з піхви.	22 su boca es más blanda que la manteca, | pero desean la guerra; | sus palabras son más suaves que el aceite, | pero son puñales.
23 Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався.	23 Encomienda a Dios tus afanes, | que él te sustentará; | no permitirá jamás que el justo caiga.
24 І ти, о Боже, зведеш у яму тління їх. Кровожерні та лукаві не доживуть до половини віку свого; я ж, Господи, надіюся на тебе.	24 Tú, Dios mío, los harás bajar a ellos | a la fosa profunda. | Los traidores y sanguinarios | no cumplirán ni la mitad de sus años. | Pero yo confío en ti, Señor.