Псалмів 139

¹Провідникові хору. Псалом. Давида. Ти мене випробував, Господи, і знаєш.²Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.³Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.⁴Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.⁵Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.⁶Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!⁷Куди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого?⁸Зійшов би я на небо — ти там єси, ліг би я у Шеолі — і там ти.⁹Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, —¹⁰і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.¹¹Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», —¹²та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!¹³Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї.¹⁴Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.¹⁵Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.¹⁶Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.¹⁷Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила!¹⁸Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою.¹⁹Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні,²⁰що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!²¹Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?²²Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали.²³Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце, випробуй мене й спізнай мої задуми!²⁴І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati