Псалмів 55

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида.	1 Au maître de chant. Avec les instruments à cordes. Méditation. De David.
2 Вислухай, Боже, мою молитву, і не ховайся від благання мого.	2 Ô Dieu, prête l’oreille à ma prière, ne te dérobe pas à mes supplications.
3 Прислухайся і вислухай мене. Я мучуся у моїм болі й хвилююся ворожим гуком,	3 Tu vois: je suis dans tous mes états, écoute-moi, réponds-moi. Je frémis
4 грішника криком, бо вони наносять мені лихо, і в гніві зо мною ворогують.	4 car j’entends l’ennemi, les menaces des méchants. Ils m’assourdissent de leurs cris, et me persécutent avec rage.
5 Серце моє тремтить у мені, і страхи смертні налягли на мене.	5 Mon cœur se met à battre, une angoisse mortelle m’étreint,
6 Страх і тремтіння надійшли на мене і жах оточив мене навколо.	6 crainte et tremblements s’emparent de moi, la frayeur me paralyse
7 І я кажу: Коли б то у мене крила, як у голубки, я полетів би і відпочив би.	7 et je dis: “Si j’avais seulement l’aile de la colombe, je volerais jusqu’où je puisse me poser.
8 Ось я полинув би далеко, осівся б у пустині.	8 Je m’enfuirais au loin, je passerais la nuit au désert.
9 Шукав би собі захисту притьмом від буревію та від тучі.	9 Je me trouverais en hâte, dans la tempête, un abri contre le vent déchaîné,
10 Знищ, Господи, розділи їхні язики, бо я бачу насильство й розбрат у місті.	10 quand leur langue, Seigneur, dévore et divise. Je ne vois dans la ville que violence et querelles,
11 Удень і вночі на мурах вони його обходять, несправедливість і кривда серед нього.	11 jour et nuit elles en occupent les murailles; au-dedans c’est l’injustice et le crime,
12 Загуба серед нього, з його майдану не сходять гніт і лукавство.	12 astuce et tromperie sont à demeure sur la place.
13 Якби то ворог глузував із мене, я — стерпів би; якби мій ненависник та повстав на мене, від нього я сховався б.	13 Si l’offense venait d’un adversaire, je le supporterais, si un ennemi se dressait contre moi, je me cacherais de lui.
14 А то ти, чоловіче, моя рівня, друг мій і мій знайомий,	14 Mais c’est toi, un homme de ma condition, un compagnon, un familier.
15 з котрим ми собі разом любо розмовляли, до дому Божого ходили собі у святковому гуртку.	15 Ensemble nous allions à la maison de Dieu, la confidence au cœur.
16 Хай смерть поб’є їх! Нехай зійдуть живими до Шеолу! — бо лиш підлота у їхніх домах і посеред них.	16 Qu’une mort subite les surprenne, qu’ils descendent pleins de vie au séjour d’en bas.
17 Я ж візву до Бога, і Господь мене врятує.	17 Pour moi je crie vers Dieu, le Seigneur me sauvera.
18 Увечорі й уранці і опівдні я квилитиму й стогнатиму, і мій голос він почує.	18 Le soir, le matin, à midi, je me plains et m’afflige: lui m’entendra.
19 Він визволить у мирі мою душу від тих, що на мене роблять засідки: бо їх багато проти мене.	19 Oui, il m’a retiré de la bataille et m’a donné la paix: ils étaient nombreux pourtant contre moi.
20 Почує Бог і упокорить їх, Бог, що живе одвіку; нема бо каяття у них, вони бо не бояться Бога.	20 Dieu entendra, lui qui règne depuis toujours, il les rabaissera. Pourraient-ils se convertir? ils ne craignent pas Dieu.
21 Кожен підносить свої руки на своїх же друзів, порушує свою умову.	21 On lève la main contre ses amis, on ne respecte pas ses engagements,
22 Масніші від сметани його губи, серце ж його завжди готове до бійки. Слова його ніжніші від оливи, але вони — мечі вийняті з піхви.	22 la bouche se fait douce comme une crème, mais le cœur est armé. Les paroles sont douces, pommadées, mais l’épée est au clair.
23 Залиши на Господа твою турботу, і він тебе підтримає: повіки не допустить, щоб справедливий захитався.	23 Décharge ton fardeau sur le Seigneur, lui répondra pour toi; il ne laisse pas le juste à terre pour toujours.
24 І ти, о Боже, зведеш у яму тління їх. Кровожерні та лукаві не доживуть до половини віку свого; я ж, Господи, надіюся на тебе.	24 Tu les jetteras, Seigneur, au puits de la mort: violents ou fourbes, ils n’atteindront pas la moitié de leurs jours! Mais moi, je me fie en toi.