Псалмів 57

¹ Провідникові хору. На мелодію «Не руйнуй!». Давида. Міхтам. Коли він утік від Саула до печери.

² Помилуй мене, Боже, помилуй; до тебе душа моя прибігає. У тінь твоїх крил прибігаю, поки не мине лихо.

³ До Бога Всевишнього взиваю, до Бога, що чинить мені благо, —

⁴ нехай пошле з неба й мене врятує, нехай осоромить тих, що мене зневажають; нехай пошле Бог свою ласку й правду.

⁵ Я лежу серед левів, що пожирають синів людських. Зуби їхні — списи й стріли; язик — меч гострий.

⁶ Наставили тенета на мої кроки, гнітили мою душу, копали яму передо мною: самі нехай упадуть до неї.

⁷ Бадьорим стало моє серце, Боже, бадьоре моє серце; буду співати й на гарфі вигравати.

⁸ Проснись, душе моя! Просніться, гарфо й гусла! Я розбуджу світанок.

⁹ Я між людьми, о Господи, буду тебе хвалити і між народами буду тобі співати;

¹⁰ велика бо, як небо, твоя ласка, і аж до хмар сягає твоя вірність.

¹¹ Знесись над небесами, Боже; по всій землі хай буде твоя слава!