Псалмів 2

Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
1Чого метушаться народи, і люди задумують марне?2Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника:3«Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!»4Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує.5Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить:6«Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!»7Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: «Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.8Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.9Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб’єш їх.»10Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею.11Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні.12Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.