1Висхідна пісня. Згадай, о Господи, Давидові усі його старання,2як він був Господеві клявся, Могутньому Якова обрікався:3«Ні! Я не ввійду до намету дому мого, не ляжу на постіль відпочити,4не дам очам моїм заснути, ані повікам задрімати,5покіль не знайду для Господа оселі, житла для Яковового Могутнього».6Ось чули ми про нього в Ефраті, знайшли його в полях Яарських.7Увійдімо в його житло, упадім до підніжка його стіп!8Устань, Господи, до твого відпочинку, ти і кивот твоєї сили!9Священики твої нехай одягнуться у справедливість, святі твої нехай возрадуються вельми.10Задля Давида, слуги твого, не відштовхуй обличчя помазаника твого.11Поклявсь Господь Давидові правдою і не відступить він від неї: «Плід твого лона насаджу я на твоїм престолі.12Коли сини твої союз мій берегтимуть і закон, що я навчу їх, то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі».13Бо Господь Сіон собі вибрав, він захотів його собі як житло.14«Це місце мого відпочинку назавжди, тут оселюся, бо я його собі вподобав.15Благословлю поживу його щедро, бідних його насичу хлібом.16Священиків його я зодягну спасінням, і святі його возрадуються вельми.17Там вирощу я Давидові рога, там приготую світильник для помазаника мого.18Ворогів його я соромом укрию; а на ньому буде його вінець сяяти».