Псалмів 72

¹ Соломона. Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість.

² Хай судить твій народ по праву, бідних твоїх — по правді.

³ Хай гори принесуть народові мир, і горби — справедливість.

⁴ Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих, гнобителя ж розтопче.

⁵ Тебе боятимуться, поки сонця і поки місяця, від роду й до роду.

⁶ Хай він, як дощ, зійде на покоси, як злива, що зрошує землю.

⁷ За його днів квітнутиме справедливість, а мир глибокий — аж доки місяця.

⁸ Він буде правити від моря аж до моря, і від Ріки аж до кінців землі.

⁹ Перед ним схиляться його противники, а вороги його лизатимуть порох.

¹⁰ Царі Таршішу й островів принесуть дари, царі Шеви й Севи дадуть гостинці.

¹¹ Йому поклоняться всі царі, усі народи йому служитимуть.

¹² Він бо спасе вбогого, що кличе, і бідного, і того, що допомоги не має.

¹³ Над бідним він змилується і над нужденним, і урятує душі бідних.

¹⁴ Він викупить їхні душі від гніту й насилля, і дорога буде їхня кров в очах у нього.

¹⁵ Нехай живе, й дадуть йому золота з Шеви, і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити.

¹⁶ На землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме, неначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди.

¹⁷ Ім’я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім’я його буде; в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи.

¹⁸ Благословен Господь, Бог Ізраїля, що творить чудеса — єдиний.

¹⁹ І благословенне його славне ім’я повіки, слава його нехай наповнить усю землю! Нехай так буде! Нехай так буде!

²⁰ Скінчені молитви Давида, сина Єссея.