1Провідникові хору. Маскіл. Синів Кораха.2Як лань прагне до водних потоків, так душа моя прагне до тебе, Боже.3Душа моя жадає Бога, Бога живого, — коли бо прийду й побачу обличчя Боже?4Сльози мої стали мені хлібом удень і вночі, коли день-у-день мені говорять: «Де Бог твій?»5Про це я згадую і душу виливаю над собою: як я йшов у громаді, йшов попереду них до дому Божого, посеред гуків радости й хвали, у гурті святковім.6Вороги мої розповідають проти мене лихі речі: «Коли помре він, і загине його ім’я?»7Душа моя пригноблена в мені; тому я згадую тебе в землі Йордану і Хермону і з гори Міцар.8Безодня кличе до безодні під гуркіт твоїх водоспадів; усі твої буруни й хвилі хлинули на мене.9Удень хай Господь явить свою милість, вночі ж співатиму і славитиму Бога життя мого.10Кажу до Бога: «Скеле моя, чом мене забуваєш? Чому смутний ходжу я, ворогом прибитий?11Кості тріщать у мене, а тут ще й вороги мої кепкують з мене, коли день-у-день до мене кажуть: Де ж Бог твій?»12Чому пригноблена, душе моя, і тривожишся у мені? Надійсь на Бога, бо знову прославлятиму його, Спасителя обличчя мого та мого Бога.