Sapientia 14

NOVA VULGATA	Біблія
1 Iterum alius navigare cogitans et per feros fluctus iter facere incipiens, ligno portante se, fragilius lignum invocat.	1 Інший, готуючись до плавби морем і бажаючи пройти через бурхливі хвилі, до дерева взиває, трухлявішого за судно, що несе його.
2 Illud enim cupiditas acquirendi excogitavit, et artifex sapientia fabricavit.	2 Судно — це жадоба наживи вигадала, | майстерна мудрість збудувала,
3 Tua autem, Pater, providentia gubernat, quoniam dedisti et in mari viam et inter fluctus semitam firmissimam,	3 але твоє, Отче, провидіння ним кермує, | бо ти відкрив дорогу на морі | і шлях безпечний на хвилях,
4 ostendens quoniam potens es ex omnibus salvare, etiamsi sine arte aliquis adeat mare.	4 показавши, що можеш спасти з усякої негоди, | навіть коли й без хисту на нього пуститись.
5 Tu autem vis, ut non sint vacua sapientiae tuae opera, propter hoc etiam et exiguo ligno credunt homines animas suas et, transeuntes fluctus per ratem, liberati sunt.	5 Та ти не хочеш, щоб діла твоєї мудрости були без ужитку, | тому й маленькій деревині люди життя своє звіряють, | і, перепливши на байдаку бурхливі хвилі, спасаються.
6 Sed et ab initio, cum perirent superbi gigantes, spes orbis terrarum ad ratem confugiens, reliquit saeculo semen nativitatis, quae manu tua erat gubernata.	6 Вже на початку, тоді, коли велетні прегорді гинули, | надія світу в ковчезі схоронилась; — кермована твоєю рукою, | лишила світові сім’я роду.
7 Benedictum est enim lignum, per quod fit iustitia;	7 Благословенне бо дерево, що справедливості служить,
8 per manus autem, quod fit, maledictum et ipsum et qui fecit illud, quia ille quidem operatus est, illud autem, cum esset corruptibile, deus cognominatus est.	8 а прокляте — і те вироблене рукою, і той, хто виробив його; | він — що зробив його, | а воно — що тлінне, назване було богом.
9 Similiter autem odio sunt Deo impius et impietas eius:	9 Бо для Бога однаково осоружні — і безбожний, і його безбожність;
10 etenim, quod factum est, cum illo, qui fecit, tormenta patietur.	10 тож спаде кара й на роботу, і на майстра.
11 Propter hoc et in idolis nationum erit visitatio, quoniam in creatura Dei in abominationem facta sunt et in tentationem animabus hominum et in muscipulam pedibus insipientium.	11 Тому й буде суд над кумирами народів | за те, що в творінні Божім гидотою стали, | спокусою для людських душ | та пасткою ногам безумних.
12 Initium enim fornicationis est exquisitio idolorum, et adinventio illorum corruptio vitae est;	12 Думка виробляти бовванів була початком блудування, | а їх винахід — зіпсуттям життя.
13 neque enim erant ab initio, neque erunt in perpetuum.	13 Спочатку не було їх, ані й не буде повіки.
14 Supervacuitate enim hominum haec advenerunt in orbem terrarum, et ideo brevis illorum finis est inventus.	14 З-за людського пустодумства ввійшли вони в світ, | тому й призначений їм незабаром кінець.
15 Acerbo enim luctu dolens pater, cito sibi rapti filii fecit imaginem et illum, qui tunc homo mortuus fuerat, nunc tamquam deum colere coepit et tradidit subiectis sacra et sacrificia.	15 Прибитий передчасним смутком батько, | зробивши образ зарання забраної дитини, | недавно померлу людину тепер як бога почитає | і встановлює для своїх підлеглих таїнства та обряди.
16 Deinde, interveniente tempore, convalescens iniqua consuetudo tamquam lex custodita est, et tyrannorum imperio colebantur figmenta;	16 А потім цей нечестивий звичай з часом закріпився, | і його зберігають як закон.
17 quos cum in palam homines honorare non possent, propter hoc quod longe essent, e longinquo figura eorum efficta, evidentem imaginem regis, quem honorare volebant, fecerunt, ut illum, qui aberat, tamquam praesentem colerent sua sollicitudine.	17 Та й на веління князів виявлювано різьбленим подобам шану. | А чию особу почитати люди не могли, бо жила в далеких землях, | то уявивши собі її віддалений вигляд, | виробляли видиму подобу царя, якого шанували, | щоб ревно вклонитися відсутньому наче присутньому.
18 Ad incrementum autem huius culturae provexit et hos, qui ignorabant, artificis eximia diligentia;	18 До поширення культу серед тих, які царя не знали, | причинилося й честолюбство майстра;
19 ille enim volens forsitan placere illi, qui se assumpsit, elaboravit arte sua, ut similitudinem in melius figuraret.	19 він бо, бажаючи приподобатись володареві, | уживав свого мистецтва, щоб образ вийшов куди кращий;
20 Multitudo autem hominum abducta per speciem operis eum, qui paulo ante tamquam homo honoratus fuerat, nunc deum aestimaverunt.	20 юрба ж захоплена красою твору, | почала вважати гідним почитання того, | що його нещодавно шанувала як людину.
21 Et haec fuit vitae humanae deceptio, quoniam aut necessitati aut regibus deservientes homines incommunicabile nomen lapidibus et lignis imposuerunt.	21 І те стало в людському житті пасткою, | бо люди, піддавшись нещастю або гнобленню, | приклали каменю та дереву ім’я неприкладальне.
22 Postea non suffecit errasse eos circa Dei scientiam, sed et in magno viventes inscientiae bello, tot et tam magna mala pacem appellant.	22 Та не досить їм було блукати в пізнаванні Бога, | але, живучи серед великого змагу невідання, | вони таке велике лихо ще й миром називають!
23 Aut enim filios suos sacrificantes aut obscura sacrificia facientes aut insaniae plenas peregrinorum rituum vigilias habentes,	23 Святкуючи дітовбивчі обряди чи укриті таїнства, | чи то шалені учти з дивними звичаями,
24 neque vitam neque nuptias mundas iam custodiunt, sed alius alium per insidias occidit aut adulterans contristat.	24 вони не зберігають ані життя, ані подружжя чистим: | один одного або підступно вбиває, або перелюбом смутить.
25 Et omnia commixta sunt: sanguis et homicidium, furtum et fictio, corruptio et infidelitas, turbatio et periurium,	25 Усюди всуміш кров, убивство, крадіж, обман, | зіпсуття, невірність, бунт, кривоприсяга,
26 tumultus bonorum, gratiarum immemoratio, animarum inquinatio, generis immutatio, nuptiarum inordinatio, moechia et impudicitia.	26 непокоєння людей добрих, забуття про добродійство, | опоганення душ, протиприродна розпуста, | безлад у подружжях, перелюб, безсоромність.
27 Infandorum enim idolorum cultura omnis mali initium et causa est et finis.	27 Почитання ж кумирів безіменних | — початок, причина й кінець усьому лиху.
28 Aut enim, dum laetantur, insaniunt aut vaticinantur falsa aut vivunt iniuste aut peierant cito.	28 Вони бо або з радости шаліють. або пророцтва видають брехливі, | або живуть у кривді, або скоро присягають криво.
29 Dum enim confidunt in idolis, quae sine anima sunt, male iurantes noceri se non sperant.	29 Бо, здавшися на бовванів бездушних, | не бояться, що за ложну клятву їх поб’є лихо.
30 Utraque autem illis evenient digne, quoniam male censerunt de Deo attendentes idolis et iuraverunt iniuste in dolo contemnentes sanctitatem.	30 За обидвоє спіткає їх кара справедлива: | за те, що, ідолам віддавшись, про Бога думали погано, | і за те, що, знехтувавши святість, | підступно кривоприсягали.
31 Non enim iuratorum virtus, sed peccantium poena perambulat semper iniustorum praevaricationem.	31 Бо не спромога тих, що на них присягаються, | а справедливість, що карає грішників, | завжди досягне переступ злочинців.