Псалмів 44

Біблія	VULGATA
1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.	1 In finem, pro iis qui commutabuntur. Filiis Core, ad intellectum. Canticum pro dilecto.
2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.	2 Eructavit cor meum verbum bonum : dico ego opera mea regi. Lingua mea calamus scribæ velociter scribentis.
3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.	3 Speciosus forma præ filiis hominum, diffusa est gratia in labiis tuis : propterea benedixit te Deus in æternum.
4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.	4 Accingere gladio tuo super femur tuum, potentissime.
5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.	5 Specie tua et pulchritudine tua intende, prospere procede, et regna, propter veritatem, et mansuetudinem, et justitiam ; et deducet te mirabiliter dextera tua.
6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.	6 Sagittæ tuæ acutæ : populi sub te cadent, in corda inimicorum regis.
7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;	7 Sedes tua, Deus, in sæculum sæculi ; virga directionis virga regni tui.
8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.	8 Dilexisti justitiam, et odisti iniquitatem ; propterea unxit te Deus, Deus tuus, oleo lætitiæ, præ consortibus tuis.
9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.	9 Myrrha, et gutta, et casia a vestimentis tuis, a domibus eburneis ; ex quibus delectaverunt te
10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.	10 filiæ regum in honore tuo. Astitit regina a dextris tuis in vestitu deaurato, circumdata varietate.
11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.	11 Audi, filia, et vide, et inclina aurem tuam ; et obliviscere populum tuum, et domum patris tui.
12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.	12 Et concupiscet rex decorem tuum, quoniam ipse est Dominus Deus tuus, et adorabunt eum.
13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.	13 Et filiæ Tyri in muneribus vultum tuum deprecabuntur ; omnes divites plebis.
14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.	14 Omnis gloria ejus filiæ regis ab intus, in fimbriis aureis,
15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.	15 circumamicta varietatibus. Adducentur regi virgines post eam ; proximæ ejus afferentur tibi.
16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває	16 Afferentur in lætitia et exsultatione ; adducentur in templum regis.
17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.	17 Pro patribus tuis nati sunt tibi filii ; constitues eos principes super omnem terram.
18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,	18 Memores erunt nominis tui in omni generatione et generationem : propterea populi confitebuntur tibi in æternum, et in sæculum sæculi.
19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
21 Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
23 Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
27 Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.