Псалмів 44

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.	1 - Al corifeo: su «Gigli». Ode dei figliuoli di Core. Cantico d'amore.
2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.	2 Effonde il mio cuore una soave parola, canto i miei versi al re: la mia lingua è uno stile di scriba che scrive veloce.
3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.	3 Bello tu sei d'aspetto più de' figliuoli degli uomini, cosparsa è la grazia sulle tue labbra; perciò t'ha benedetto Dio in eterno.
4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.	4 Cingiti la tua spada al fianco, o fortissimo,
5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.	5 [rivestiti] del tuo splendore e della tua maestà. Va', procedi fortunato, cavalcaper la verità e la pietà e la giustizia, e mirabilmente ti guiderà la tua destra.
6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.	6 Le frecce tue [sono] acute, i popoli cadran sotto di te:[s'infiggono] nel cuore de' nemici del re.
7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;	7 Il tuo trono, o Dio, [sta] per i secoli de' secoli; scettro di rettitudine è lo scettro del tuo regno.
8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.	8 Tu ami la giustizia e odii l'iniquità: perciò ti unse Dio, Iddio tuo, con olio di letizia a preferenza de' tuoi compagni.
9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.	9 Mirra e aloè e cassia [spiran] dalle tue vesti, [s'effondono] da' palagi d'avorio, dove t'allietanofiglie di re rendendoti onore.
10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.	10 Sta la regina alla tua destra in veste d'oro, ravvolta in variopinto abbigliamento.
11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.	11 Ascolta, o figlia, guarda e china il tuo orecchio, e dimentica il tuo popolo e la casa del padre tuo.
12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.	12 Si invaghirà il re della tua bellezza; poichè egli è il tuo signore, ti prostra a lui.
13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.	13 E le figliuole di Tiro imploreranno con doni il [favor del] tuo volto[e così pure] tutti i ricchi del popolo.
14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.	14 Tutta la gloria di lei, figliuola di re, è all' interno [del palazzo]: con frange d'oro [è adorna],
15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.	15 ravvolta in variopinto abbigliamento. Son condotte al re le fanciulle del suo seguito, le sue damigelle ti son presentate, [o re].
16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває	16 Son condotte con letizia ed esultanza, son introdotte nel palazzo del re.
17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.	17 Al posto de' tuoi padri, [o re] staranno i tuoi figliuoli: li costituirai principi su tutta la terra.
18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,	18 Ricorderanno il tuo nome di generazione in generazione; perciò i popoli ti celebreranno in eterno e ne' secoli.
19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
21 Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
23 Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
27 Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.