Псалмів 44

Біблія	STUTTGARTENSIA-DELITZSCH
1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.	1 לַמְנַצֵּחַ לִבְנֵי־קֹרַח מַשְׂכִּיל
2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.	2 אֱלֹהִים ׀ בְּאָזְנֵינוּ שָׁמַעְנוּ אֲבֹותֵינוּ סִפְּרוּ־לָנוּ פֹּעַל פָּעַלְתָּ בִימֵיהֶם בִּימֵי קֶדֶם
3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.	3 אַתָּה ׀ יָדְךָ גֹּויִם הֹורַשְׁתָּ וַתִּטָּעֵם תָּרַע לְאֻמִּים וַתְּשַׁלְּחֵם
4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.	4 כִּי לֹא בְחַרְבָּם יָרְשׁוּ אָרֶץ וּזְרֹועָם לֹא־הֹושִׁיעָה לָּמֹו כִּי־יְמִינְךָ וּזְרֹועֲךָ וְאֹור פָּנֶיךָ כִּי רְצִיתָם
5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.	5 אַתָּה־הוּא מַלְכִּי אֱלֹהִים צַוֵּה יְשׁוּעֹות יַעֲקֹב
6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.	6 בְּךָ צָרֵינוּ נְנַגֵּחַ בְּשִׁמְךָ נָבוּס קָמֵינוּ
7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;	7 כִּי לֹא בְקַשְׁתִּי אֶבְטָח וְחַרְבִּי לֹא תֹושִׁיעֵנִי
8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.	8 כִּי הֹושַׁעְתָּנוּ מִצָּרֵינוּ וּמְשַׂנְאֵינוּ הֱבִישֹׁותָ
9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.	9 בֵּאלֹהִים הִלַּלְנוּ כָל־הַיֹּום וְשִׁמְךָ ׀ לְעֹולָם נֹודֶה סֶלָה
10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.	10 אַף־זָנַחְתָּ וַתַּכְלִימֵנוּ וְלֹא־תֵצֵא בְּצִבְאֹותֵינוּ
11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.	11 תְּשִׁיבֵנוּ אָחֹור מִנִּי־צָר וּמְשַׂנְאֵינוּ שָׁסוּ לָמֹו
12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.	12 תִּתְּנֵנוּ כְּצֹאן מַאֲכָל וּבַגֹּויִם זֵרִיתָנוּ
13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.	13 תִּמְכֹּר־עַמְּךָ בְלֹא־הֹון וְלֹא־רִבִּיתָ בִּמְחִירֵיהֶם
14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.	14 תְּשִׂימֵנוּ חֶרְפָּה לִשְׁכֵנֵינוּ לַעַג וָקֶלֶס לִסְבִיבֹותֵינוּ
15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.	15 תְּשִׂימֵנוּ מָשָׁל בַּגֹּויִם מְנֹוד־רֹאשׁ בַּל־אֻמִּים
16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває	16 כָּל־הַיֹּום כְּלִמָּתִי נֶגְדִּי וּבֹשֶׁת פָּנַי כִּסָּתְנִי
17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.	17 מִקֹּול מְחָרֵף וּמְגַדֵּף מִפְּנֵי אֹויֵב וּמִתְנַקֵּם
18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,	18 כָּל־זֹאת בָּאַתְנוּ וְלֹא שְׁכַחֲנוּךָ וְלֹאשִׁ־קַּרְנוּ בִּבְרִיתֶךָ
19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,	19 לֹא־נָסֹוג אָחֹור לִבֵּנוּ וַתֵּט אֲשֻׁרֵינוּ מִנִּי אָרְחֶךָ
20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.	20 כִּי דִכִּיתָנוּ בִּמְקֹום תַּנִּים וַתְּכַס עָלֵינוּ בְצַלְמָוֶת
21 Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,	21 אִםשָׁ־כַחְנוּ שֵׁם אֱלֹהֵינוּ וַנִּפְרֹשׂ כַּפֵּינוּ לְאֵל זָר
22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.	22 הֲלֹא אֱלֹהִים יַחֲקָר־זֹאת כִּי־הוּא יֹדֵעַ תַּעֲלֻמֹות לֵב
23 Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.	23 כִּי־עָלֶיךָ הֹרַגְנוּ כָל־הַיֹּום נֶחְשַׁבְנוּ כְּצֹאן טִבְחָה
24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!	24 עוּרָה ׀ לָמָּה תִישַׁן ׀ אֲדֹנָי הָקִיצָה אַל־תִּזְנַח לָנֶצַח
25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?	25 לָמָּה־פָנֶיךָ תַסְתִּיר תִּשְׁכַּח עָנְיֵנוּ וְלַחֲצֵנוּ
26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.	26 כִּי שָׁחָה לֶעָפָר נַפְשֵׁנוּ דָּבְקָה לָאָרֶץ בִּטְנֵנוּ
27 Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.	27 קוּמָה עֶזְרָתָה לָּנוּ וּפְדֵנוּ לְמַעַן חַסְדֶּךָ
	28 הָאֹמֵר לְכֹורֶשׁ רֹעִי וְכָל־חֶפְצִי יַשְׁלִם וְלֵאמֹר לִירוּשָׁלִַם תִּבָּנֶה וְהֵיכָל תִּוָּסֵד׃ ס