Псалмів 44

Біблія	GREEK BIBLE
1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.	1 Εις τον πρωτον μουσικον, δια τους υιους Κορε? Μασχιλ.>> Θεε, με τα ωτα ημων ηκουσαμεν, οι πατερες ημων διηγηθησαν προς ημας το εργον, το οποιον επραξας εν ταις ημεραις αυτων, εν ημεραις αρχαιαις.
2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.	2 Συ δια της χειρος σου εξεδιωξας εθνη και εφυτευσας αυτους? κατεθλιψας λαους και απεδιωξας αυτους.
3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.	3 Διοτι δεν εκληρονομησαν την γην δια της ρομφαιας αυτων, και ο βραχιων αυτων δεν εσωσεν αυτους? αλλ' η δεξια σου και ο βραχιων σου και το φως του προσωπου σου? διοτι ευηρεστηθης εις αυτους.
4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.	4 Συ εισαι ο βασιλευς μου, Θεε, ο διοριζων τας σωτηριας του Ιακωβ.
5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.	5 Δια σου θελομεν καταβαλει τους εχθρους ημων? δια του ονοματος σου θελομεν καταπατησει τους επανισταμενους εφ' ημας?
6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.	6 Διοτι δεν θελω ελπισει επι το τοξον ουδε η ρομφαια μου θελει με σωσει.
7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;	7 Διοτι συ εσωσας ημας εκ των εχθρων ημων και κατησχυνας τους μισουντας ημας?
8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.	8 εις τον Θεον θελομεν καυχασθαι ολην την ημεραν, και το ονομα σου εις τον αιωνα θελομεν υμνει. Διαψαλμα.
9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.	9 Ομως απεβαλες και κατησχυνας ημας, και δεν εξερχεσαι πλεον μετα των στρατευματων ημων.
10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.	10 Εκαμες ημας να στρεψωμεν εις τα οπισω εμπροσθεν του εχθρου? και οι μισουντες ημας διαρπαζουσι τα ημετερα εις εαυτους.
11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.	11 Παρεδωκας ημας ως προβατα εις βρωσιν και εις τα εθνη διεσκορπισας ημας.
12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.	12 Επωλησας τον λαον σου ανευ τιμης, και δεν ηυξησας τον πλουτον σου εκ της πωλησεως αυτων.
13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.	13 Κατεστησας ημας ονειδος εις τους γειτονας ημων, καταγελων και χλευασμον εις τους περιξ ημων.
14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.	14 Κατεστησας ημας παροιμιαν μεταξυ των εθνων, κινησιν κεφαλης μεταξυ των λαων.
15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.	15 Ολην την ημεραν η εντροπη μου ειναι ενωπιον μου, και η αισχυνη του προσωπου μου με εκαλυψε?
16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває	16 δια την φωνην του ονειδιζοντος και υβριζοντος? δια τον εχθρον και εκδικητην.
17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.	17 Παντα ταυτα ηλθον εφ' ημας, ομως δεν σε ελησμονησαμεν και δεν ηθετησαμεν την διαθηκην σου?
18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,	18 Ουδε εστραφη εις τα οπισω η καρδια ημων, ουδε εξεκλιναν τα βηματα ημων απο της οδου σου.
19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,	19 Αν και συνετριψας ημας εν τω τοπω των δρακοντων και περιεκαλυψας ημας δια της σκιας του θανατου.
20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.	20 Εαν ελησμονουμεν το ονομα του Θεου ημων και εξετεινομεν τας χειρας ημων εις Θεον αλλοτριον,
21 Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,	21 ο Θεος δεν ηθελεν εξετασει τουτο; διοτι αυτος εξευρει τα κρυφια της καρδιας.
22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.	22 Οτι ενεκα σου θανατουμεθα ολην την ημεραν? ελογισθημεν ως προβατα σφαγης.
23 Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.	23 Εξεγερθητι, δια τι καθευδεις, Κυριε; εξεγερθητι, μη αποβαλης ημας διαπαντος.
24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!	24 Δια τι κρυπτεις το προσωπον σου; λησμονεις την ταλαιπωριαν ημων και την καταδυναστευσιν ημων;
25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?	25 Διοτι εταπεινωθη εως χωματος η ψυχη ημων? εκολληθη εις την γην η κοιλια ημων.
26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.	26 Αναστηθι εις βοηθειαν ημων και λυτρωσον ημας ενεκεν του ελεους σου.
27 Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.