Псалмів 44

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.	1 Kierownikowi chóru. Synów Koracha. Pieśń pouczająca.
2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.	2 Boże, słyszeliśmy na własne uszy: ojcowie nasi nam opowiedzieli o czynie, którego za ich dni dokonałeś, za dni starożytnych.
3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.	3 Ty własną ręką wygnałeś pogan, a ich zasadziłeś, starłeś narody, a im dałeś przestrzeń.
4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.	4 Bo nie zdobyli kraju swoim mieczem ani ich nie ocaliło własne ramię, lecz prawica i ramię Twoje, i światło Twego oblicza, boś ich umiłował.
5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.	5 Ty, o mój Boże, jesteś moim Królem, który Jakubowi zapewniałeś ocalenie.
6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.	6 Dzięki Tobie nacieramy na naszych wrogów i naszych napastników depczemy w imię Twoje.
7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;	7 Bo nie zaufałem mojemu łukowi ani mój miecz mnie nie ocalił;
8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.	8 lecz Ty nas wybawiłeś od wrogów i zawstydziłeś Tych, co nas nienawidzą.
9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.	9 W każdym czasie chlubimy się Bogiem i sławimy bez przerwy Twe imię.
10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.	10 A jednak odrzuciłeś nas i zawstydziłeś, i nie wyruszasz już z naszymi wojskami;
11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.	11 sprawiłeś, że ustępujemy przed wrogiem, a ci, co nas nienawidzą, łup sobie zdobyli.
12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.	12 Na rzeź nas wydałeś jak owce i rozproszyłeś nas między pogan.
13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.	13 Swój lud sprzedałeś za bezcen i niewiele zyskałeś na tej sprzedaży.
14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.	14 Wystawiłeś nas na wzgardę sąsiadom, na śmiech i urąganie naszego otoczenia.
15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.	15 Uczyniłeś nas przedmiotem przysłowia wśród pogan, ludy potrząsają głową nad nami.
16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває	16 Wciąż przede mną jest moja zniewaga i wstyd mi twarz okrywa,
17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.	17 na głos miotającego obelgi i szyderstwa, wobec wroga i mściciela.
18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,	18 Wszystko to na nas przyszło, a jednak myśmy nie zapomnieli o Tobie i nie złamaliśmy Twego przymierza,
19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,	19 ani serce nasze się nie odwróciło i kroki nasze nie zboczyły z Twej ścieżki,
20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.	20 kiedy nas starłeś w miejscu szakali i okryłeś nas mrokiem.
21 Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,	21 Gdybyśmy zapomnieli imię Boga naszego i wyciągali ręce do obcego boga,
22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.	22 czyżby Bóg tego nie dostrzegł, On, który zna tajniki serca?
23 Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.	23 Lecz to przez wzgląd na Ciebie ciągle nas mordują, mają nas za owce na rzeź przeznaczone.
24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!	24 Ocknij się! Dlaczego śpisz, Panie? Przebudź się! Nie odrzucaj na zawsze!
25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?	25 Dlaczego ukrywasz Twoje oblicze? Zapominasz o nędzy i ucisku naszym?
26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.	26 Albowiem dusza nasza pogrążyła się w prochu, a ciało do ziemi.
27 Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.	27 Powstań, przyjdź nam na pomoc i wyzwól nas przez swą łaskawość!