Псалмів 44

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.	1 Ao mestre do coro. Segundo a melodia de "Os lírios". Dos filhos de Coré. Maskil. Canção de amor.
2 Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.	2 Saiu do meu coração uma palavra sublime: eu dedico ao rei este meu poema; a minha língua é (como) pena de ágil escriva.
3 Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.	3 Ultrapassas em formosura os filhos dos homens, a graça derramou-se nos teus lábios: por isso te abençoou Deus para sempre.
4 Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.	4 Cinge a tua espada ao teu lado, ó (rei) poderosíssimo, tua gala e teu ornato!
5 Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.	5 Avança triunfante em prol da fé e da justiça, e a tua dextra te ensine gloriosas façanhas.
6 Тобою ми відбили наших супостатів, ім’ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.	6 As tuas setas são agudas, os povos submetem-se a ti, os inimigos do rei perdem o ânimo.
7 Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;	7 O teu trono, ó Deus, subsistirá por todos os séculos; o ceptro do teu reino é um ceptro de equidade.
8 але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.	8 Amas a justiça e aborreces a iniquidade: por isso te ungiu Deus, o teu Deus, com óleo de alegria, de preferência aos teus companheiros.
9 Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім’я ми завжди прославляли.	9 (Perfume de) mirra, de aloés e cássia (exalam) as tuas vestes; dos palácios de marfim o som das cítaras te alegra.
10 Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.	10 Filhas de reis saem ao teu encontro, a rainha está à tua dextra, ornada com ouro de Ofir.
11 Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.	11 Escuta, ó filha, e vê, inclina o teu ouvido, e esquece-te do teu povo e da casa de teu pai.
12 Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.	12 O rei desejará a tua beleza: ele é o teu Senhor, presta-lhe homenagem.
13 Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.	13 O povo de Tiro vem com presentes; o teu favor imploram os grandes do povo.
14 Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.	14 A filha do rei entra toda formosa; tecidos de ouro são os seus vestidos.
15 Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.	15 E apresentada ao rei coberta de recamadas vestes; as virgens que formam o seu séquito, suas companheiras, são-te conduzidas (ó rei).
16 Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває	16 São conduzidas com alegria e com regozijo, entram no palácio do rei.
17 від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.	17 Aos teus pais sucederão os teus filhos; estabelecê-los-às príncipes sobre toda a terra.
18 Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,	18 Recordarei o teu nome por todas as gerações; por isso os povos te louvarão pelos séculos dos séculos.
19 і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
20 коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
21 Коли б ми забули ім’я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
22 то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
23 Таж через тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
24 Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
25 Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
26 Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
27 Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.