Proverbia 19

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati

Torna indietro

Bibbia Vulgata Clementina Біблія
1 Melior est pauper qui ambulat in simplicitate sua
quam dives torquens labia sua, et insipiens.
1 Ліпше убогий, що ходить у своїй невинності, | ніж дурний з нещирими устами.
2 Ubi non est scientia animæ, non est bonum,
et qui festinus est pedibus offendet.
2 Навіть горливість без знання не добра, | а хто надто поспішає — помилиться.
3 Stultitia hominis supplantat gressus ejus,
et contra Deum fervet animo suo.
3 Безумність людини руйнує її долю, | та й ще на Господа вона серцем гнівається.
4 Divitiæ addunt amicos plurimos ;
a paupere autem et hi quos habuit separantur.
4 Багатство множить друзів, | а бідного покидає й друг його.
5 Testis falsus non erit impunitus,
et qui mendacia loquitur non effugiet.
5 Фальшивий свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, не знайде рятунку.
6 Multi colunt personam potentis,
et amici sunt dona tribuentis.
6 Багато тих, що запобігають у князя ласки; | кожен друг тому, хто дає гостинці.
7 Fratres hominis pauperis oderunt eum ;
insuper et amici procul recesserunt ab eo.
Qui tantum verba sectatur nihil habebit ;
7 Убогим всі брати нехтують, | тим більше його друзі віддаляються від нього; | у кого забагато приятелів, матиме з цього шкоду, | так само, хто вганяється за чужими справами.
8 qui autem possessor est mentis diligit animam suam,
et custos prudentiæ inveniet bona.
8 Хто здобуває мудрість, той любить свою душу; | хто розуму пильнує, той знайде добро.
9 Falsus testis non erit impunitus,
et qui loquitur mendacia peribit.
9 Неправдомовний свідок не уникне кари; | хто дихає брехнею, той загине.
10 Non decent stultum deliciæ,
nec servum dominari principibus.
10 Не личать дурневі розкоші, | тим менше слузі — панувати над князями.
11 Doctrina viri per patientiam noscitur,
et gloria ejus est iniqua prætergredi.
11 Розважність людини — бути повільним до гніву; | слава її — переступи забувати.
12 Sicut fremitus leonis, ita et regis ira,
et sicut ros super herbam, ita et hilaritas ejus.
12 Гнів царський — мов рик лева, | а його милість — як роса на рослину.
13 Dolor patris filius stultus,
et tecta jugiter perstillantia litigiosa mulier.
13 Дурний син — батькові нещастя; | а суперечки жінчині — безупинне води накрапання.
14 Domus et divitiæ dantur a parentibus ;
a Domino autem proprie uxor prudens.
14 Дім і достатки — то по батьках спадок, | але від Господа розумна жінка.
15 Pigredo immittit soporem,
et anima dissoluta esuriet.
15 Лінивство глибокий сон наводить; | душа недбала буде голодувати.
16 Qui custodit mandatum custodit animam suam ;
qui autem negligit viam suam mortificabitur.
16 Хто береже заповідь, той береже себе самого, | а хто словом нехтує, той помре.
17 Fœneratur Domino qui miseretur pauperis,
et vicissitudinem suam reddet ei.
17 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, | і він йому відплатить за його добродійство.
18 Erudi filium tuum ; ne desperes :
ad interfectionem autem ejus ne ponas animam tuam.
18 Карай твого сина, покіль є надія, | але б’ючи, не бий його до смерти.
19 Qui impatiens est sustinebit damnum,
et cum rapuerit, aliud apponet.
19 Вельми гнівливий прийме кару: | бо коли його хочеш рятувати, зробиш ще більше гнівливим.
20 Audi consilium, et suscipe disciplinam,
ut sis sapiens in novissimis tuis.
20 Слухай пораду й приймай навчання, | щоб стати мудрим наостанку.
21 Multæ cogitationes in corde viri ;
voluntas autem Domini permanebit.
21 Багато задумів у серці людини, | але воля Господня — вона встоїться.
22 Homo indigens misericors est,
et melior est pauper quam vir mendax.
22 Плід людини — її милосердя; | убогий — ліпший, ніж брехун.
23 Timor Domini ad vitam,
et in plenitudine commorabitur absque visitatione pessima.
23 Господній острах — життєдайний: | насичений ним — в спокої перебуватиме, і лихо його не спіткає.
24 Abscondit piger manum suam sub ascella,
nec ad os suum applicat eam.
24 Ледачий запускає свою руку в миску, | та тяжко йому її до рота донести.
25 Pestilente flagellato stultus sapientior erit ;
si autem corripueris sapientem, intelliget disciplinam.
25 Коли насмішника вдариш, то й простодушний стане розумнішим; | коли розумного скартати, він набереться знання.
26 Qui affligit patrem, et fugat matrem,
ignominiosus est et infelix.
26 Хто обдирає батька й проганяє матір, | той син ганебний, безсоромний.
27 Non cesses, fili, audire doctrinam,
nec ignores sermones scientiæ.
27 Кинь, сину, слухати науку, | що відводить від слів розумних.
28 Testis iniquus deridet judicium,
et os impiorum devorat iniquitatem.
28 Лукавий свідок глузує з правосуддя, | а уста грішників пожирають беззаконня.
29 Parata sunt derisoribus judicia,
et mallei percutientes stultorum corporibus.		29 Готові на насмішників дрюки, | і на спину дурних — удари.