Sapientia 1

NOVA VULGATA	Біблія
1 Diligite iustitiam, qui iudicatis terram, sentite de Domino in bonitate et in simplicitate cordis quaerite illum,	1 Полюбіте справедливість, ви, що правите землею! | Роздумуйте про Господа в правоті | й у простоті серця шукайте його!
2 quoniam invenitur ab his, qui non tentant illum, se autem manifestat eis, qui fidem habent in illum.	2 Його знаходять ті, що його не спокушають, | і він являється тим, що йому не спроневіряються.
3 Perversae enim cogitationes separant a Deo, probata autem virtus corripit insipientes.	3 Думки ж лукаві від Бога віддаляють, | і всемогутність, коли її спокушати, присоромлює безумних.
4 Quoniam in malevolam animam non introibit sapientia nec habitabit in corpore subdito peccatis.	4 Бо в душу, яка лихе мислить, мудрість не ввійде, | ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові.
5 Spiritus enim sanctus disciplinae effugiet fictum et auferet se a cogitationibus insensatis et corripietur a superveniente iniquitate.	5 Святий бо Дух-виховник від лукавства тікає, | відступає від гадок безглуздих | і віддаляється, коли виринає кривда.
6 Spiritus enim diligens hominem est sapientia et non absolvet maledicum a labiis suis, quoniam renum illius testis est Deus et cordis illius scrutator verus et linguae eius auditor;	6 Мудрість же — дух, що людей любить, | однак, не лишає уст хулителя безкарними; | бо Бог — свідок його нутра, | вірний дослідник його серця, | і чує, що його язик говорить.
7 quoniam spiritus Domini replevit orbem terrarum, et ipse, qui continet omnia, scientiam habet vocis.	7 Дух бо Господній наповнює всесвіт | і — як Вседержитель — знає кожне слово.
8 Propter hoc, qui loquitur iniqua, non potest latere, nec praeteriet illum iudicium corripiens.	8 Тому ніхто не може таїтись, хто говорить несправедливе, | і не мине його караюча справедливість.
9 In cogitationibus enim impii interrogatio erit, sermonum autem illius auditio ad Dominum veniet ad correptionem iniquitatum illius;	9 Безбожного задуми підуть під розслід, | слів його гомін до Господа долине, | щоб покарати його беззаконня;
10 quoniam auris zeli audit omnia, et tumultus murmurationum non absconditur.	10 бо ревниве вухо все чує, | і навіть шепіт нарікань від нього не затаїться.
11 Custodite ergo vos a murmuratione, quae nihil prodest, et a detractione parcite linguae, quoniam sermo absconditus in vacuum non ibit; os autem, quod mentitur, occidit animam.	11 Тож бережіться пустого нарікання | і здержуйте язик від обмови, | бо і потаємне слово не перейде гладко» | і брехливі уста погублять душу.
12 Nolite zelare mortem in errore vitae vestrae neque acquiratis perditionem in operibus manuum vestrarum,	12 Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім | і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших.
13 quoniam Deus mortem non fecit nec laetatur in perditione vivorum;	13 Бо Бог не створив смерть, | ані не радіє з погибелі живучих.
14 creavit enim, ut essent omnia, et sanabiles sunt generationes orbis terrarum, et non est in illis medicamentum exterminii, nec inferorum regnum in terra:	14 Він бо створив усе на те, щоб існувало, | і творіння світу — спасенні; | нема в них жадної погубної їді | і царства смерти на землі немає,
15 iustitia enim est immortalis.	15 бо справедливість — безсмертна.
16 Impii autem manibus et verbis accersierunt illam; aestimantes illam amicam defluxerunt et sponsionem posuerunt ad illam, quoniam digni sunt, qui sint ex parte illius.	16 А безбожні ділами й словами смерть на себе накликають | і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї; | союз із нею заключають, | тому вони варті, щоб належати до неї.