| 1 ויבאו אל עבר הים אל ארץ הגדרים | 1 Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську. |
| 2 והוא יצא מן האניה והנה איש בא לקראתו מבין הקברים אשר רוח טמאה בו | 2 І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа. |
| 3 ומושבו בקברים וגם בעבתים לא יכל איש לאסרו | 3 Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв’язати; |
| 4 כי פעמים הרבה אסרוהו בכבלים ובעבתים וינתק את העבתים וישבר את הכבלים ואין איש יכל לכבשו | 4 — раз-у-раз його зв’язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати. |
| 5 ותמיד לילה ויומם היה בהרים ובקברים צעק ופצע את עצמו באבנים | 5 Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням. |
| 6 ויהי כראותו את ישוע מרחוק וירץ וישתחו לו | 6 Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому |
| 7 ויצעק בקול גדול ויאמר מה לי ולך ישוע בן אל עליון באלהים אני משביעך אשר לא תענני | 7 і закричав великим голосом: Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене! |
| 8 כי הוא אמר אליו צא רוח טמא מן האדם הזה | 8 Бо він сказав до нього: Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка! |
| 9 וישאל אתו מה שמך ויען ויאמר לגיון שמי כי רבים אנחנו | 9 Ще й спитав його: Як тебе звати? Той же відрік: Легіон — мені ім’я, багато бо нас! |
| 10 ויתחנן אליו מאד לבלתי שלחם אל מחוץ לארץ | 10 І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю. |
| 11 ועדר חזירים רבים היה שם במרעה ההרים | 11 А було там на узгір’ї велике стадо свиней, що паслося собі. |
| 12 ויתחננו לו כל השדים לאמר שלחנו אל החזירים ונבאה אל תוכם | 12 Тож удалися до нього з проханням: Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них. |
| 13 וינח להם ויצאו רוחות הטמאה ויבאו בחזירים וישתער העדר מן המורד אל הים כאלפים במספר ויטבעו בים | 13 І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо — близько дві тисячі! — з кручі у море та й потопилось у морі. |
| 14 וינוסו רעי החזירים ויגידו זאת בעיר ובשדות ויצאו לראות מה נהיתה | 14 А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, — то й повиходили побачити, що сталось. |
| 15 ויבאו אל ישוע ויראו את אחוז השדים אשר הלגיון בו והוא יושב מלבש וטוב שכל וייראו | 15 Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, — той, що мав у собі легіон, — і полякались. |
| 16 ויספרו להם הראים את אשר נעשה לאחוז השדים ואת דבר החזירים | 16 І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих. |
| 17 ויחלו להתחנן לו לסור מגבוליהם | 17 Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць. |
| 18 ויהי ברדתו אל האניה התחנן אליו האיש אשר היה אחוז שדים לתתו לשבת עמו | 18 І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому. |
| 19 ולא הניח לו כי אם אמר אליו שוב לביתך אל בני משפחתך והגד להם את הגדלות אשר עשה לך יהוה ויחנך | 19 Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою. |
| 20 וילך לו ויחל לקרא בעשר הערים את הגדלות אשר עשה לו ישוע ויתמהו כלם | 20 Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, — отож чудувалися всі. |
| 21 וישב ישוע לעבר באניה אל עבר הים ויקהל אליו המון רב והוא על שפת הים | 21 Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем. |
| 22 והנה בא אחד מראשי הכנסת ושמו יאיר וירא אתו ויפל לרגליו | 22 Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім’я, а побачивши його, упав йому до ніг |
| 23 ויתחנן אליו מאד לאמר בתי הקטנה חלתה עד למות אנא בוא נא ושים ידיך עליה למען תרפא ותחיה | 23 і благав його вельми, кажучи: Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила. |
| 24 וילך אתו וילכו אחריו המון רב וידחקהו | 24 Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього. |
| 25 ואשה היתה זבת דם שתים עשרה שנה | 25 А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу |
| 26 והיא סבלה הרבה תחת ידי רפאים רבים והוציאה את כל אשר לה ולא להועיל ויהי חליה חזק מאד | 26 й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, — ба, навпаки, ще гірше було їй, — |
| 27 ויהי כשמעה את שמע ישוע ותבוא בהמון העם מאחריו ותגע בבגדו | 27 почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі. |
| 28 כי אמרה רק אם אגע בבגדיו אושע | 28 Мовляла бо: Як доторкнуся до його одежі — видужаю. |
| 29 וייבש מקור דמיה פתאם ותבן בבשרה כי נרפא נגעה | 29 І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби. |
| 30 וברגע ידע ישוע בנפשו כי גבורה יצאה ממנו ויפן בתוך העם ויאמר מי נגע בבגדי | 30 Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: Хто доторкнувся до моєї одежі? |
| 31 ויאמר אליו תלמידיו אתה ראה את ההמון דוחק אתך ואמרת מי נגע בי | 31 Учні ж його сказали йому: Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся? |
| 32 ויבט סביב לראות את אשר עשתה זאת | 32 Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так. |
| 33 ותירא האשה ותחרד כי ידעה את אשר נעשה לה ותבא ותפל לפניו ותגד לו את האמת כלה | 33 Жінка ж, налякана й тремтяча, — знала бо, що сталося з нею, — приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду. |
| 34 ויאמר אליה בתי אמונתך הושיעה לך לכי לשלום וחיית מנגעך | 34 А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги. |
| 35 עודנו מדבר והנה באים מבית ראש הכנסת לאמר בתך מתה למה תטריח עוד את המורה | 35 Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя? |
| 36 וכשמע ישוע את הדבר אשר דברו ויאמר אל ראש הכנסת אל תירא רק האמינה | 36 Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: Не бійся! Тільки віруй. |
| 37 ולא הניח לאיש ללכת אתו בלתי אם לפטרוס וליעקב וליוחנן אחי יעקב | 37 І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова. |
| 38 ויבא בית ראש הכנסת וירא המון הבכים והמיללים הרבה | 38 Приходять вони до старшини синагоги в хату, — бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми. |
| 39 ובבאו אמר אליהם מה תהמו ותבכו הנערה לא מתה אך ישנה היא | 39 Увійшов же й каже: Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно! |
| 40 וישחקו לו והוא גרש את כלם ויקח את אבי הנערה ואת אמה ואת אשר אתו ויבא החדרה אשר שם שכבת הנערה | 40 І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало. |
| 41 ויאחז ביד הנערה ויאמר אליה טליתא קומי אשר פרושו הילדה אני אמר לך קומי נא | 41 Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: Таліта кум — що значить у перекладі: Дівчино, кажу тобі, встань! |
| 42 ומיד קמה הילדה ותתהלך והיא בת שתים עשרה שנה וישמו שמה גדולה | 42 І притьмом устало дівча й почало ходити, — років же дванадцять мало, — і нараз охоплені були всі дивом-дивенним. |
| 43 ויזהר אותם מאד שלא יודע הדבר לאיש ויאמר לתת לה לאכול | 43 Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, — і наказав дати їй їсти. |
