| 1 וידבר יהוה אל משה במדבר סיני בשנה השנית לצאתם מארץ מצרים בחדש הראשון לאמר | 1 Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, другого року по виході з Єгипетської землі, першого місяця: |
| 2 ויעשו בני ישראל את הפסח במועדו | 2 «Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху в призначений час. |
| 3 בארבעה עשר יום בחדש הזה בין הערבים תעשו אתו במועדו ככל חקתיו וככל משפטיו תעשו אתו | 3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір святкуватимете її у свій час; за всіма установами й за всіма приписами її святкуватимете її.» |
| 4 וידבר משה אל בני ישראל לעשת הפסח | 4 І сказав Мойсей синам Ізраїля, щоб святкували Пасху. |
| 5 ויעשו את הפסח בראשון בארבעה עשר יום לחדש בין הערבים במדבר סיני ככל אשר צוה יהוה את משה כן עשו בני ישראל | 5 І святкували вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, у Синай-пустині. Згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили сини Ізраїля. |
| 6 ויהי אנשים אשר היו טמאים לנפש אדם ולא יכלו לעשת הפסח ביום ההוא ויקרבו לפני משה ולפני אהרן ביום ההוא | 6 Та були деякі, що осквернилися трупом і не могли на той день святкувати Пасху; тож приступили вони того дня до Мойсея й до Арона |
| 7 ויאמרו האנשים ההמה אליו אנחנו טמאים לנפש אדם למה נגרע לבלתי הקרב את קרבן יהוה במעדו בתוך בני ישראל | 7 і мовили до них: «Ми осквернилися трупом. Та чого б то нам мало бути заборонено принести дари Господеві у свій час серед синів Ізраїля?» |
| 8 ויאמר אלהם משה עמדו ואשמעה מה יצוה יהוה לכם | 8 І каже до них Мойсей: «Заждіть лишень, я послухаю, що Господь повелить щодо вас.» |
| 9 וידבר יהוה אל משה לאמר | 9 І Господь промовив до Мойсея. |
| 10 דבר אל בני ישראל לאמר איש איש כי יהיה טמא לנפש או בדרך רחקה לכם או לדרתיכם ועשה פסח ליהוה | 10 «Промов до синів Ізраїля словами: Кожний з вас та ваших потомків, хто оскверниться трупом чи буде у великій дорозі, святкуватиме Пасху на честь Господа. |
| 11 בחדש השני בארבעה עשר יום בין הערבים יעשו אתו על מצות ומררים יאכלהו | 11 Але він святкуватиме її другого місяця, на чотирнадцятий день, надвечір; з опрісноками й гірким зіллям їстиме він її, |
| 12 לא ישאירו ממנו עד בקר ועצם לא ישברו בו ככל חקת הפסח יעשו אתו | 12 так, щоб не лишалось нічого з неї до ранку і кістки не ломлено в ній, виконуючи все за обрядом Пасхи. |
| 13 והאיש אשר הוא טהור ובדרך לא היה וחדל לעשות הפסח ונכרתה הנפש ההוא מעמיה כי קרבן יהוה לא הקריב במעדו חטאו ישא האיש ההוא | 13 Коли ж би хтонебудь, бувши чистий і не в дорозі, занедбав святкувати Пасху, той викорінений буде з-поміж людей своїх, бо не приніс жертву Господеві в призначений час. Людина та нестиме кару за свій гріх. |
| 14 וכי יגור אתכם גר ועשה פסח ליהוה כחקת הפסח וכמשפטו כן יעשה חקה אחת יהיה לכם ולגר ולאזרח הארץ | 14 Коли ж чужинці, що перебувають з вами, захочуть святкувати Пасху на честь Господа, нехай святкують за установами та приписами її; той самий обряд нехай буде в вас, так для чужинця, як і для тубільця.» |
| 15 וביום הקים את המשכן כסה הענן את המשכן לאהל העדת ובערב יהיה על המשכן כמראה אש עד בקר | 15 Того ж дня, коли поставлено храмину, хмара вкрила храмину, отой намет свідоцтва, а ввечері вона стала мов полум’я над храминою, і так було аж до ранку. |
| 16 כן יהיה תמיד הענן יכסנו ומראה אש לילה | 16 Так було ввесь час: хмара вкривала її за дня, а вночі вона ставала мов полум’я. |
| 17 ולפי העלת הענן מעל האהל ואחרי כן יסעו בני ישראל ובמקום אשר ישכן שם הענן שם יחנו בני ישראל | 17 І щоразу, коли знімалась хмара над наметом, сини Ізраїля рушали в дорогу; а на тому місці, де хмара опускалася, там отаборювалися сини Ізраїля. |
| 18 על פי יהוה יסעו בני ישראל ועל פי יהוה יחנו כל ימי אשר ישכן הענן על המשכן יחנו | 18 За наказом Господнім рушали сини Ізраїля в дорогу, і за наказом Господнім отаборювались; і ввесь час, коли хмара перебувала над храминою, стояли вони табором. |
| 19 ובהאריך הענן על המשכן ימים רבים ושמרו בני ישראל את משמרת יהוה ולא יסעו | 19 І коли хмара перебувала довгий час над храминою, то сини Ізраїля пильно дотримувалися наказу Господнього і не рушали. |
| 20 ויש אשר יהיה הענן ימים מספר על המשכן על פי יהוה יחנו ועל פי יהוה יסעו | 20 Часом хмара стояла лиш кілька днів над храминою; за Господнім велінням ставали вони табором і за Господнім велінням рушали далі. |
| 21 ויש אשר יהיה הענן מערב עד בקר ונעלה הענן בבקר ונסעו או יומם ולילה ונעלה הענן ונסעו | 21 А часом хмара зоставалася з вечора до ранку, вранці ж підносилась, і тоді й вони рушали; було, що хмара стояла ввесь день і ніч, а потім піднімалась, і тоді вони рушали далі. |
| 22 או ימים או חדש או ימים בהאריך הענן על המשכן לשכן עליו יחנו בני ישראל ולא יסעו ובהעלתו יסעו | 22 Або два дні, або місяць, або й довше — як хмара перебувала над храминою, сини Ізраїля стояли табором і не пускалися в дорогу; коли ж вона піднімалась угору, то й вони йшли в дорогу. |
| 23 על פי יהוה יחנו ועל פי יהוה יסעו את משמרת יהוה שמרו על פי יהוה ביד משה | 23 За Господнім велінням ставали вони табором, і за Господнім велінням вирушали в дорогу, пильнуючи волю Господню згідно з наказом Господнім, як передав його Мойсей. |
