Псалмів 73

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Псалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!	1 A Psalm of Asaph. Truly God is good to the upright, to those who are pure in heart.
2 А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.	2 But as for me, my feet had almost stumbled, my steps had well nigh slipped.
3 Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних.	3 For I was envious of the arrogant, when I saw the prosperity of the wicked.
4 Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.	4 For they have no pangs; their bodies are sound and sleek.
5 Вони не знають людських злиднів, і їх не б’ють, як простих людей.	5 They are not in trouble as other men are; they are not stricken like other men.
6 Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.	6 Therefore pride is their necklace; violence covers them as a garment.
7 Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.	7 Their eyes swell out with fatness, their hearts overflow with follies.
8 Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнітом загрожують.	8 They scoff and speak with malice; loftily they threaten oppression.
9 Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.	9 They set their mouths against the heavens, and their tongue struts through the earth.
10 Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!	10 Therefore the people turn and praise them; and find no fault in them.
11 І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»	11 And they say, "How can God know? Is there knowledge in the Most High?"
12 Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.	12 Behold, these are the wicked; always at ease, they increase in riches.
13 Чи ж я даремне беріг чистим моє серце, в невинності умивав мої руки?	13 All in vain have I kept my heart clean and washed my hands in innocence.
14 Увесь день зносив побої, і докори — щоранку?	14 For all the day long I have been stricken, and chastened every morning.
15 Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», — то родові дітей твоїх був би я зрадник.	15 If I had said, "I will speak thus," I would have been untrue to the generation of thy children.
16 І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був — той труд — для мене.	16 But when I thought how to understand this, it seemed to me a wearisome task,
17 Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, не збагнув долю, що на них чекає.	17 until I went into the sanctuary of God; then I perceived their end.
18 Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.	18 Truly thou dost set them in slippery places; thou dost make them fall to ruin.
19 Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!	19 How they are destroyed in a moment, swept away utterly by terrors!
20 Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.	20 They are like a dream when one awakes, on awaking you despise their phantoms.
21 І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.	21 When my soul was embittered, when I was pricked in heart,
22 Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.	22 I was stupid and ignorant, I was like a beast toward thee.
23 Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.	23 Nevertheless I am continually with thee; thou dost hold my right hand.
24 Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.	24 Thou dost guide me with thy counsel, and afterward thou wilt receive me to glory.
25 Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.	25 Whom have I in heaven but thee? And there is nothing upon earth that I desire besides thee.
26 Тіло моє і моє серце знемагають; Бог — скеля мого серця і повіки моя доля.	26 My flesh and my heart may fail, but God is the strength of my heart and my portion for ever.
27 Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.	27 For lo, those who are far from thee shall perish; thou dost put an end to those who are false to thee.
28 А мені благо — близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.	28 But for me it is good to be near God; I have made the Lord GOD my refuge, that I may tell of all thy works.