Псалмів 73

Біблія	Peshitta
1 Псалом. Асафа Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!	1 ܐܠܗܐ ܛܒ ܠܐܝܣܪܐܝܠ ܘܠܒܪ̈ܝܪܝ ܠܒܐ
2 А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.	2 ܘܐܢܐ ܥܕ ܩܠܝܠ ܡܨ̈ܛܠܝܢ ܗ̈ܘܝ ܪ̈ܓܠܝ ܘܐܝܟ ܠܐ ܡܕܡ ܡܬܐܫ̈ܕܢ ܗ̈ܘܝ ܗ̈ܠܟܬܝ
3 Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних.	3 ܡܛܠ ܕܛܢܬ ܒܥܘ̈ܠܐ ܟܕ ܚܙܐ ܗܘܝܬ ܫܠܡܐ ܠܪ̈ܫܝܥܐ
4 Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.	4 ܡܛܠ ܕܠܝܬ ܣܟܐ ܠܡܘܬܗܘܢ ܘܣܓܝܐܐ ܗܝ ܫܛܝܘܬܗܘܢ
5 Вони не знають людських злиднів, і їх не б’ють, як простих людей.	5 ܒܥܡܠܐ ܕܐܢܫܐ ܠܝܬ ܐܢܘܢ ܘܥܡ ܒ̈ܢܝ ܐܢܫܐ ܠܐ ܡܬܢܓܕܝܢ
6 Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.	6 ܡܛܠ ܗܢܐ ܐܚܕܬ ܐܢܘܢ ܡܒܣܪܢܘܬܐ ܘܐܬܟܣܝ ܥܘܠܗܘܢ ܘܪܘܫܥܗܘܢ
7 Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.	7 ܘܢܦܩ ܐܝܟ ܬܪܒܐ ܥܘܠܗܘܢ ܘܥܒܕܘ ܐܝܟ ܬܪܥܝܬܐ ܕܠܒܐ
8 Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнітом загрожують.	8 ܐܬܚܫܒܘ ܘܡܠܠܘ ܒܝܫܬܐ ܘܛܠܘܡܝܐ ܥܠ ܡܪܝܡܐ ܡܠܠܘ
9 Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.	9 ܣܡܘ ܦܘܡܗܘܢ ܒܫܡܝܐ ܘܠܫܢܗܘܢ ܡܗܠܟ ܒܐܪܥܐ
10 Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!	10 ܡܛܘܠ ܗܢܐ ܢܗܦܘܟ ܥܡܝ ܠܗܪܟܐ ܘܡܠܝܐܝܬ ܢܫܟܚܘܢ ܠܗܘܢ
11 І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»	11 ܘܢܐܡܪܘܢ ܐܝܟܢ ܝܕܥ ܐܠܗܐ ܘܐܝܬ ܝܕܥܬܐ ܒܡܪܝܡܐ
12 Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.	12 ܕܗܐ ܗܠܝܢ ܪ̈ܫܝܥܐ ܟܗܝܢܝܢ ܒܥܠܡܐ ܘܥܫܝܢܝܢ ܒܚܝܠܐ
13 Чи ж я даремне беріг чистим моє серце, в невинності умивав мої руки?	13 ܘܐܢܐ ܒܠܚܘܕܝ ܕܟܝܬ ܠܒܝ ܘܐܫܝܓܬ ܐ̈ܝܕܝ ܒܕܟܝܘܬܐ
14 Увесь день зносив побої, і докори — щоранку?	14 ܘܗܘܝܬ ܠܡܚܘܬܐ ܟܠܗ ܝܘܡܐ ܘܡܟܣܢܘܬܝ ܒܨܦܪܐ
15 Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», — то родові дітей твоїх був би я зрадник.	15 ܐܢ ܐܡܪܬ ܕܐܥܒܕ ܐܟܘܬܗܘܢ
16 І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був — той труд — для мене.	16 ܥܘܠܐ ܗܘ ܒܥܝܢ̈ܝ
17 Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, не збагнув долю, що на них чекає.	17 ܥܕܡܐ ܕܐܥܘܠ ܠܡܩܕܫܗ ܕܐܠܗܐ ܘܐܬܒܝܢ ܒܚܪܬܗܘܢ
18 Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.	18 ܐܝܟ ܢܟܠܗܘܢ ܬܣܝܡ ܠܗܘܢ ܘܬܪܡܐ ܐܢܘܢ ܟܕ ܢܬܬܪܝܡܘܢ
19 Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!	19 ܐܝܟܢ ܗܘܘ ܠܬܡܗܐ ܡܢ ܫܠܝܐ ܣܦܘ ܘܓܡܪܘ ܡܢ ܕܠܘܚܝܐ
20 Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.	20 ܐܝܟ ܗܘ ܕܡܬܬܥܝܪ ܡܐ ܕܚܙܐ ܚܠܡܐ ܡܪܝܐ ܒܩܪܝܬܐ ܨܠܡܗܘܢ ܬܫܘܛ
21 І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.	21 ܘܐܢܐ ܐܬܕܠܚ ܠܒܝ ܘܟܘ̈ܠܝܬܝ ܐܫ̈ܬܢܝ
22 Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.	22 ܘܐܢܐ ܒܪܝܪ ܗܘܝܬ ܘܠܐ ܝܕܥ ܘܒܥܝܪܐ ܗܘܝܬ ܥܡܟ
23 Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.	23 ܕܐܚܕܬ ܐܝܕܝ ܕܝܡܝܢܐ
24 Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.	24 ܒܬܪܥܝܬܟ ܒܝܐܝܢܝ ܘܒܬܪ ܐܝܩܪܟ ܕܒܪܝܢܝ
25 Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.	25 ܡܢܐ ܐܝܬ ܒܫܡܝܐ ܥܡܟ ܘܡܢܐ ܨܒܝܬ ܒܐܪܥܐ
26 Тіло моє і моє серце знемагають; Бог — скеля мого серця і повіки моя доля.	26 ܘܓܡܪ ܠܒܝ ܘܒܣܪܝ ܘܥܘܫܢܗ ܕܠܒܝ ܡܢܬܝ ܒܐܠܗܐ ܗܝ ܠܥܠܡ
27 Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.	27 ܡܛܠ ܕܗܐ ܪ̈ܚܝܩܝܟ ܢܐܒܕܘܢ ܘܬܘܒܕ ܠܟܘܠ ܕܛܥܝܢ ܡܢܟ ܠܥܠܡ
28 А мені благо — близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.	28 ܐܢܐ ܨܒܝܬ ܕܐܬܩܪܒ ܠܐܠܗܐ ܛܐܒ ܠܝ ܫܡܟ ܡܪܝܐ ܬܘܟܠܢܝ ܕܐܫܬܥܐ ܟܠܗܝܢ ܬܕܡܪ̈ܬܟ