| 1 ܐܝܬ ܡܣܟܢܘܬܐ ܕܠܐ ܝܐܝܐ ܘܐܝܬ ܕܫܬܝܩ ܘܗ̣ܘ ܚܟܝܡ | 1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний. |
| 2 ܠܝܬ ܠܗ ܛܝܒܘܬܐ ܠܡ̇ܢ ܕܡ̇ܟܣ ܠܥܘܠܐ | 2 Ліпше зганити, аніж нагніватись. |
| 3 ܘܡܫܬܒܚ ܡܢ ܟܪ ܕܠܐ ܘ̇ܠܐ ܠܗ ܠܡܫܬܒܚܘ | 3 Хто признається, той втрати уникне. |
| 4 ܡܬܪܓܪܓ ܡܗܝܡܢܐ ܠܡܕܡܟ ܥܡ ܒܬܘܠܬܐ ܗܟܢܐ ܡ̇ܢ ܕܥܒܕ ܕܝܢܐ ܒܐܘܠܨܢܐ | 4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя. |
| 5 ܐܝܬ ܕܟܕ ܫܬܝܩ ܡܬܚܫܒ ܚܟܝܡܐ ܘܐܝܬ ܕܡܣܬܢܐ ܒܣܘܓܐܐ ܕܫܘ̈ܥܝܬܗ | 5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять. |
| 6 ܐܝܬ ܕܡܡܠܠ ܐܝܟܐ ܕܠܐ ܘ̇ܠܐ ܠܗ ܠܡܡܠܠܘ | 6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору. |
| 7 ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܛܪ ܥܕܢܐ ܘܓܒܪܐ ܥܘܠܐ ܘܡܪܚܐ ܠܐ ܢ̇ܛܪ ܥܕܢܐ | 7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору. |
| 8 ܐܝܬ ܕܒܣܘܓܐܐ ܕܫܘ̈ܥܝܬܗ ܡܣܬܢܐ ܘܕܡܬܓܐܐ ܢܣܬܢܘܢ ܚܝ̈ܘܗܝ | 8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє. |
| 9 ܐܝܬ ܡܕܡ ܕܠܒܝܫܬܗ ܗܘ ܕܓܒܪܐ ܘܐܝܬ ܫܘ̈ܥܝܬܐ ܕܠܚܘܣܪܢܗ ܐܝܟܢܐ ܓܝܪ ܕܬܫܕܐ ܟܐܦܐ ܒܥܘܦܐ ܘܬܦܪܚܝܘܗܝ ܗܟܢܐ ܬܘܒܕ ܪܚܡܘܬܗ ܕܪܚܡܟ ܕܫܪܪܐ ܘܠܐ ܬܫܟܚܝܗ̇ | 9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата. |
| 10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно. |
| 11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях. |
| 12 ܐܝܬ ܕܝܙܦ ܣܓܝ ܐܝܟ ܙܥܘܪ ܘܦ̇ܪܥ ܠܗ ܚܕ ܒܫܒܥܐ | 12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро. |
| 13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно. |
| 14 ܡܘܗܒܬܗ ܕܣܟܠܐ ܠܐ ܫܘܝܐ ܠܗ ܡܛܠ ܕܥܝ̈ܢܘܗܝ ܚܕ ܒܫܒܥܐ ܣܝܡܢ ܠܦܘܪܥܢܘܬܐ | 14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро. |
| 15 ܙܥܘܪ ܝܗܒ ܘܣܓܝ ܡܚܣܕ ܘܦܬ̇ܚ ܦܘܡܗ ܘܡܡܠܠ ܕܒܝܫ ܘܣ̇ܪܒ ܝܘܡܢܐ ܡܘܙܦ ܘܡܚܪ ܬ̇ܒܥ ܘܓܒܝܬܗ ܓܒܝܬܐ ܗܝ ܕܦܘܪܥܢܘܬܐ ܐܝܠܝܢ ܕܗܟܢܐ ܐܝܬܝܗܘܢ ܠܐܠܗܐ ܘܠܒܢܝܢܫ̈ܐ ܣܢܝܐܝܢ ܐܢܘܢ | 15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина! |
| 16 ܐܝܟܢܐ ܕܠܐ ܡܫܟܚܐ ܐܠܝܬܐ ܕܬܬܐܟܠ ܕܠܐ ܡܠܚܐ ܗܟܢܐ ܡܠܬܐ ܕܠܐ ܡܬܐܡܪܐ ܒܥܕܢܗ̇ | 16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства; |
| 17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього! |
| 18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається! |
| 19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів. |
| 20 ܒܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܬܬܩܠ ܡܠܬܐ ܡܛܠ ܕܠܐ ܐܡ̇ܪ ܠܗ ܒܥܕܢܗ̇ | 20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно! |
| 21 ܐܝܬ ܕܡܬܦܠܛ ܡܢ ܚܛܗ̈ܐ ܡܛܠ ܨܪܝܟܘܬܗ ܡܢܘ̇ ܗܢܐ ܕܗܘܐ ܙܕܝܩܐ ܘܥܠ ܥܘܬܪܗ ܡܬܬܢܝܚ | 21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління. |
| 22 ܐܝܬ ܕܡܘܒܕ ܢܦܫܗ ܡܢ ܒܗܬܬܗ ܘܡܢ ܟܘܣܝ ܐܦܘܗܝ ܓܡ̇ܪ | 22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує. |
| 23 ܐܝܬ ܕܡܢ ܒܗܬܬܗ ܡܬܟܠ ܚܒܪܗ ܘܩ̇ܢܐ ܠܗ ܣܢܐܐ ܡܓܢ | 23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога. |
| 24 ܡܕܡ ܕܒܝܫ ܒܐܢ̈ܫܐ ܕܓܠܘܬܐ ܘܒܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܗ̣ܝ ܣܓܝܐܐ | 24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів. |
| 25 ܡܬܪܓܪܓ ܠܡܓܢܒ ܐܦ ܠܡܕܓܠܘ ܘܬܪ̈ܬܝܗܘܢ ܐܘܪ̈ܚܬܗ ܒܗܬܬܐ ܢܘܪܬܢ | 25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель. |
| 26 ܡܛܠ ܕܚܪܬܗ ܕܒܪܢܫܐ ܕ̇ܓܠܐ ܠܠܘܛܬܐ ܘܒܗܬܬܗ ܥܡܗ ܬܐܒܕ | 26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала. |
| 27 ܡܠ̣ܐ ܡ̈ܬܠܐ ܕܚܟܡܬܐ ܐܝܟ ܙܥܘܪܐ ܢܚܘܐ ܢܦܫܗ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܫܬܠܛ ܒܪ̈ܘܪܒܢܐ | 27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби. |
| 28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість. |
| 29 ܩܘܪܒܢܐ ܘܫܘܚܕܐ ܡ̇ܒܗܬܝܢ ܥܝ̈ܢܐ ܘܣ̇ܟܪ ܦܘܡܐ ܘܡܒܛܠ ܡܟܣܢܘܬܐ | 29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори. |
| 30 ܚܟܡܬܐ ܛܡܝܪܬܐ ܘܣܝܡܬܐ ܕܡܛܫܝܐ ܡܢܐ ܗܢܝܢܐ ܐܝܬ ܒܬܪ̈ܬܝܗܝܢ | 30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь? |
| 31 ܛܒ ܗܘ ܓܒܪܐ ܕܡ̇ܛܫܐ ܣܟܠܘܬܗ ܛܒ ܡܢ ܓܒܪܐ ܕܡ̇ܛܫܐ ܚܟܡܬܗ | 31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість. |