Siracide ܝܫܘܥ ܒܪ ܐܣܝܪܐ 20

Torna indietro

Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ Біблія
1 ܐܝܬ ܡܣܟܢܘܬܐ ܕܠܐ ܝܐܝܐ ܘܐܝܬ ܕܫܬܝܩ ܘܗ̣ܘ ܚܟܝܡ1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.
2 ܠܝܬ ܠܗ ܛܝܒܘܬܐ ܠܡ̇ܢ ܕܡ̇ܟܣ ܠܥܘܠܐ2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.
3 ܘܡܫܬܒܚ ܡܢ ܟܪ ܕܠܐ ܘ̇ܠܐ ܠܗ ܠܡܫܬܒܚܘ3 Хто признається, той втрати уникне.
4 ܡܬܪܓܪܓ ܡܗܝܡܢܐ ܠܡܕܡܟ ܥܡ ܒܬܘܠܬܐ ܗܟܢܐ ܡ̇ܢ ܕܥܒܕ ܕܝܢܐ ܒܐܘܠܨܢܐ4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.
5 ܐܝܬ ܕܟܕ ܫܬܝܩ ܡܬܚܫܒ ܚܟܝܡܐ ܘܐܝܬ ܕܡܣܬܢܐ ܒܣܘܓܐܐ ܕܫܘ̈ܥܝܬܗ5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.
6 ܐܝܬ ܕܡܡܠܠ ܐܝܟܐ ܕܠܐ ܘ̇ܠܐ ܠܗ ܠܡܡܠܠܘ6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.
7 ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܛܪ ܥܕܢܐ ܘܓܒܪܐ ܥܘܠܐ ܘܡܪܚܐ ܠܐ ܢ̇ܛܪ ܥܕܢܐ7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.
8 ܐܝܬ ܕܒܣܘܓܐܐ ܕܫܘ̈ܥܝܬܗ ܡܣܬܢܐ ܘܕܡܬܓܐܐ ܢܣܬܢܘܢ ܚܝ̈ܘܗܝ8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.
9 ܐܝܬ ܡܕܡ ܕܠܒܝܫܬܗ ܗܘ ܕܓܒܪܐ ܘܐܝܬ ܫܘ̈ܥܝܬܐ ܕܠܚܘܣܪܢܗ ܐܝܟܢܐ ܓܝܪ ܕܬܫܕܐ ܟܐܦܐ ܒܥܘܦܐ ܘܬܦܪܚܝܘܗܝ ܗܟܢܐ ܬܘܒܕ ܪܚܡܘܬܗ ܕܪܚܡܟ ܕܫܪܪܐ ܘܠܐ ܬܫܟܚܝܗ̇9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.
10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
12 ܐܝܬ ܕܝܙܦ ܣܓܝ ܐܝܟ ܙܥܘܪ ܘܦ̇ܪܥ ܠܗ ܚܕ ܒܫܒܥܐ12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.
13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
14 ܡܘܗܒܬܗ ܕܣܟܠܐ ܠܐ ܫܘܝܐ ܠܗ ܡܛܠ ܕܥܝ̈ܢܘܗܝ ܚܕ ܒܫܒܥܐ ܣܝܡܢ ܠܦܘܪܥܢܘܬܐ14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.
15 ܙܥܘܪ ܝܗܒ ܘܣܓܝ ܡܚܣܕ ܘܦܬ̇ܚ ܦܘܡܗ ܘܡܡܠܠ ܕܒܝܫ ܘܣ̇ܪܒ ܝܘܡܢܐ ܡܘܙܦ ܘܡܚܪ ܬ̇ܒܥ ܘܓܒܝܬܗ ܓܒܝܬܐ ܗܝ ܕܦܘܪܥܢܘܬܐ ܐܝܠܝܢ ܕܗܟܢܐ ܐܝܬܝܗܘܢ ܠܐܠܗܐ ܘܠܒܢܝܢܫ̈ܐ ܣܢܝܐܝܢ ܐܢܘܢ15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!
16 ܐܝܟܢܐ ܕܠܐ ܡܫܟܚܐ ܐܠܝܬܐ ܕܬܬܐܟܠ ܕܠܐ ܡܠܚܐ ܗܟܢܐ ܡܠܬܐ ܕܠܐ ܡܬܐܡܪܐ ܒܥܕܢܗ̇16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;
17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.
20 ܒܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܬܬܩܠ ܡܠܬܐ ܡܛܠ ܕܠܐ ܐܡ̇ܪ ܠܗ ܒܥܕܢܗ̇20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!
21 ܐܝܬ ܕܡܬܦܠܛ ܡܢ ܚܛܗ̈ܐ ܡܛܠ ܨܪܝܟܘܬܗ ܡܢܘ̇ ܗܢܐ ܕܗܘܐ ܙܕܝܩܐ ܘܥܠ ܥܘܬܪܗ ܡܬܬܢܝܚ21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.
22 ܐܝܬ ܕܡܘܒܕ ܢܦܫܗ ܡܢ ܒܗܬܬܗ ܘܡܢ ܟܘܣܝ ܐܦܘܗܝ ܓܡ̇ܪ22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.
23 ܐܝܬ ܕܡܢ ܒܗܬܬܗ ܡܬܟܠ ܚܒܪܗ ܘܩ̇ܢܐ ܠܗ ܣܢܐܐ ܡܓܢ23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.
24 ܡܕܡ ܕܒܝܫ ܒܐܢ̈ܫܐ ܕܓܠܘܬܐ ܘܒܦܘܡܗ ܕܣܟܠܐ ܗ̣ܝ ܣܓܝܐܐ24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.
25 ܡܬܪܓܪܓ ܠܡܓܢܒ ܐܦ ܠܡܕܓܠܘ ܘܬܪ̈ܬܝܗܘܢ ܐܘܪ̈ܚܬܗ ܒܗܬܬܐ ܢܘܪܬܢ25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.
26 ܡܛܠ ܕܚܪܬܗ ܕܒܪܢܫܐ ܕ̇ܓܠܐ ܠܠܘܛܬܐ ܘܒܗܬܬܗ ܥܡܗ ܬܐܒܕ26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.
27 ܡܠ̣ܐ ܡ̈ܬܠܐ ܕܚܟܡܬܐ ܐܝܟ ܙܥܘܪܐ ܢܚܘܐ ܢܦܫܗ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܫܬܠܛ ܒܪ̈ܘܪܒܢܐ27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.
28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
29 ܩܘܪܒܢܐ ܘܫܘܚܕܐ ܡ̇ܒܗܬܝܢ ܥܝ̈ܢܐ ܘܣ̇ܟܪ ܦܘܡܐ ܘܡܒܛܠ ܡܟܣܢܘܬܐ29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.
30 ܚܟܡܬܐ ܛܡܝܪܬܐ ܘܣܝܡܬܐ ܕܡܛܫܝܐ ܡܢܐ ܗܢܝܢܐ ܐܝܬ ܒܬܪ̈ܬܝܗܝܢ30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?
31 ܛܒ ܗܘ ܓܒܪܐ ܕܡ̇ܛܫܐ ܣܟܠܘܬܗ ܛܒ ܡܢ ܓܒܪܐ ܕܡ̇ܛܫܐ ܚܟܡܬܗ31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.