| 1 בן שתים עשרה שנה מנשה במלכו וחמשים וחמש שנה מלך בירושלם ושם אמו חפצי בה | 1 Було Манассії 20 років, як став царем, і царював він 55 років у Єрусалимі. Мати його звалась Хефціва. |
| 2 ויעש הרע בעיני יהוה כתועבת הגוים אשר הוריש יהוה מפני בני ישראל | 2 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, перейняв гидоти тих народів, що їх Господь прогнав перед синами Ізраїля. |
| 3 וישב ויבן את הבמות אשר אבד חזקיהו אביו ויקם מזבחת לבעל ויעש אשרה כאשר עשה אחאב מלך ישראל וישתחו לכל צבא השמים ויעבד אתם | 3 Він відбудував знов узвишшя, що батько його Єзекія зруйнував був, поставив жертовник Ваалові, зробив Ашеру, як робив Ахав, ізраїльський цар, і поклонявся усьому військові небесному, і служив йому. |
| 4 ובנה מזבחת בבית יהוה אשר אמר יהוה בירושלם אשים את שמי | 4 Спорудив також жертовники й у Господньому храмі, що про нього Господь сказав: «В Єрусалимі покладу моє ім’я.» |
| 5 ויבן מזבחות לכל צבא השמים בשתי חצרות בית יהוה | 5 Побудував в обох дворах Господнього храму жертовники всьому війську небесному. |
| 6 והעביר את בנו באש ועונן ונחש ועשה אוב וידענים הרבה לעשות הרע בעיני יהוה להכעיס | 6 І провів сина свого через вогонь, і ворожив та віщував, і позаводив викликачів мертвих та знахурів; багато поганого чинив перед Господом, викликаючи його гнів. |
| 7 וישם את פסל האשרה אשר עשה בבית אשר אמר יהוה אל דוד ואל שלמה בנו בבית הזה ובירושלם אשר בחרתי מכל שבטי ישראל אשים את שמי לעולם | 7 Поставив тесаного боввана Ашери, що його зробив у храмі, що про нього говорив Господь Давидові й його синові Соломонові: «В цьому храмі й у Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім’я навіки. |
| 8 ולא אסיף להניד רגל ישראל מן האדמה אשר נתתי לאבותם רק אם ישמרו לעשות ככל אשר צויתים ולכל התורה אשר צוה אתם עבדי משה | 8 Я не допущу більше, щоб нога Ізраїля блукала далеко від землі, яку я дав батькам їхнім, аби тільки вони дбали, щоб чинити, як я повелів їм, за законом, що заповідав їм слуга мій Мойсей.» |
| 9 ולא שמעו ויתעם מנשה לעשות את הרע מן הגוים אשר השמיד יהוה מפני בני ישראל | 9 Та вони не послухали; а Манассія довів їх до того, що вони чинили гірше, ніж ті народи, що Господь вигубив був перед синами Ізраїля. |
| 10 וידבר יהוה ביד עבדיו הנביאים לאמר | 10 Тоді Господь промовив через своїх слуг пророків: |
| 11 יען אשר עשה מנשה מלך יהודה התעבות האלה הרע מכל אשר עשו האמרי אשר לפניו ויחטא גם את יהודה בגלוליו | 11 «За те, що Манассія, юдейський цар, чинив такі гидоти, коїв понад усе те, що виробляли аморії, які були перед ним, і ввів у гріх своїми бовванами й Юду, |
| 12 לכן כה אמר יהוה אלהי ישראל הנני מביא רעה על ירושלם ויהודה אשר כל שמעיו תצלנה שתי אזניו | 12 за те, — так говорить Господь, Бог Ізраїля, — я наведу на Єрусалим і на Юду таке лихо, що у кожного, хто про те почує, дзвенітиме в обох вухах. |
| 13 ונטיתי על ירושלם את קו שמרון ואת משקלת בית אחאב ומחיתי את ירושלם כאשר ימחה את הצלחת מחה והפך על פניה | 13 Я протягну над Єрусалимом такий самий шнур, як над Самарією; таку саму вагу, як над домом Ахава. Я витру Єрусалим так, як витирають полумисок і, витерши, перевертають. |
| 14 ונטשתי את שארית נחלתי ונתתים ביד איביהם והיו לבז ולמשסה לכל איביהם | 14 Я відкину останок мого спадкоємства й видам їх у руки їхніх ворогів; вони стануть здобиччю й лупом усіх своїх ворогів |
| 15 יען אשר עשו את הרע בעיני ויהיו מכעסים אתי מן היום אשר יצאו אבותם ממצרים ועד היום הזה | 15 за те, що чинили зло в моїх очах і гнівили мене, з того часу, як їхні батьки вийшли з Єгипту аж по цей день.» |
| 16 וגם דם נקי שפך מנשה הרבה מאד עד אשר מלא את ירושלם פה לפה לבד מחטאתו אשר החטיא את יהודה לעשות הרע בעיני יהוה | 16 Манассія пролив також дуже багато безвинної крови, так що сповнив нею Єрусалим від краю до краю, окрім тих гріхів, у які він увів Юду — чинити зло в очах Господніх. |
| 17 ויתר דברי מנשה וכל אשר עשה וחטאתו אשר חטא הלא הם כתובים על ספר דברי הימים למלכי יהודה | 17 Решта дій Манассії, усе, що він чинив, гріхи, яких він допустився, записані у літописній книзі юдейських царів. |
| 18 וישכב מנשה עם אבתיו ויקבר בגן ביתו בגן עזא וימלך אמון בנו תחתיו | 18 І спочив Манассія із своїми батьками, і поховали його в саду при його палаці, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Амон. |
| 19 בן עשרים ושתים שנה אמון במלכו ושתים שנים מלך בירושלם ושם אמו משלמת בת חרוץ מן יטבה | 19 Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Мешул-лемет, дочка Харуца, з Йотви. |
| 20 ויעש הרע בעיני יהוה כאשר עשה מנשה אביו | 20 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, як чинив батько його Манассія, |
| 21 וילך בכל הדרך אשר הלך אביו ויעבד את הגללים אשר עבד אביו וישתחו להם | 21 і ходив в усьому дорогою, якою ходив його батько, і служив бовванам, яким служив його батько, і поклонявся їм. |
| 22 ויעזב את יהוה אלהי אבתיו ולא הלך בדרך יהוה | 22 Він покинув Господа, Бога своїх предків, і не ходив Господньою дорогою. |
| 23 ויקשרו עבדי אמון עליו וימיתו את המלך בביתו | 23 Слуги Амона змовились проти нього й убили царя в його палаці. |
| 24 ויך עם הארץ את כל הקשרים על המלך אמון וימליכו עם הארץ את יאשיהו בנו תחתיו | 24 Люди ж повбивали усіх тих, що були змовились проти царя Амона, й на місце його настановили царем його сина Йосію. |
| 25 ויתר דברי אמון אשר עשה הלא הם כתובים על ספר דברי הימים למלכי יהודה | 25 Решта дій Амона, що він чинив, записані у літописній книзі юдейських царів. |
| 26 ויקבר אתו בקברתו בגן עזא וימלך יאשיהו בנו תחתיו | 26 І поховали його в його гробі, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Йосія. |