| 1 ܦܪܘܩܝܢ ܐܠܗܐ ܠܟܘܠܢ | 1 Зглянься на нас, Владико, Боже всесвіту, і споглянь! На всіх поган розповсюдь твій острах! |
| 2 ܘܐܝܬܐ ܪܘܓܙܟ ܥܠ ܥܡܡ̈ܐ ܕܠܐ ܝܕܥܘܟ | 2 Зведи свою руку на чужі народи — нехай твою владу вони узріють. |
| 3 ܐܪܝܡ ܐܝܕܟ ܥܠ ܥܡܐ ܢܘܟܪܝܐ ܘܢܕܥܘܢ ܓܢܒܪܘܬܟ | 3 Як перед ними явив єси твою святість між нами, так перед нами яви твою велич між ними. |
| 4 ܒܡܐ ܕܠܥܢ̈ܝܗܘܢ ܐܬܩܕܫܬ ܒܢ ܗܟܢܐ ܠܥܢܝܢ ܐܬܩܕܫ ܒܗܘܢ | 4 Нехай визнають тебе, як і ми те визнали, що немає Бога, крім тебе, о Господи! |
| 5 ܕܢܕܥܘܢ ܐܝܟ ܡܐ ܕܝܕܥܢ ܕܠܝܬ ܐܠܗܐ ܠܒܪ ܡܢܟ | 5 Віднови знаки, повтори чудеса, звелич свою руку й праве рамено. |
| 6 ܚܕܬ ܐܬܘ̈ܬܐ ܘܫ̇ܢܐ ܬܡܝܗ̈ܬܐ | 6 Збуди гнів, ізлий своє обурення — розгроми противника, розбий ворога! |
| 7 ܬ̇ܩܦ ܐܝܕܐ ܘܕܪܥܐ ܕܝܡܝܢܐ | 7 Час приспіши, спом’яни бо присягу, — щоб діла твої великі прославились. |
| 8 ܐܥܝܪ ܪܘܓܙܐ ܘܐܫܘܕ ܚܡܬܐ | 8 Хай гніву вогонь пожере того, хто кинеться рятуватись: ті, що гноблять народ твій, хай знайдуть погибель. |
| 9 ܬܒܪ ܣܢܐܐ ܘܒ̇ܛܠ ܒܥܠܕܒܒܐ | 9 Голови розбий проводарям ворожим, тим, що кажуть: «Крім нас немає нікого!» |
| 10 ܐܒܥ ܩܨܐ ܘܡܛܐ ܙܒܢܐ ܡܛܠ ܕܠܝܬ ܕܢܐܡܪ ܠܟ ܡܢܐ ܥ̇ܒܕ ܐܢܬ | 10 Позбирай усі коліна Якова, поверни їм спадщину, як напочатку. |
| 11 ܒܪܘܓܙܐ ܘܒܢܘܪܐ ܐܘܒܕ ܣܢܐܐ ܘܟܠ ܪ̈ܘܪܒܢܐ ܘܫ̈ܠܝܛܢܐ ܕܥܡܡ̈ܐ | 11 Змилуйся, Господи, над людом твого ймення — над Ізраїлем, що його ти нарівні з первородним поставив. |
| 12 ܒ̇ܛܠ ܬܓܐ ܕܣܢܐܐ ܕܐܡ̣ܪ ܕܠܝܬ ܐܟܘܬܝ | 12 Зглянься над отим святим твоїм містом — над Єрусалимом, місцем твого спочинку. |
| 13 ܟܢܫ ܟܠܗܘܢ ܫܒܛܘܗܝ ܕܝܥܩܘܒ | 13 Хай сповниться Сіон прославою твоєю, а твій народ — твоєю величчю. |
| 14 Дай свідоцтво першим твоїм створінням: здійсни пророцтва, ім’ям твоїм проречені. |
| 15 Тим воздай нагороду, які тебе очікують: нехай виявиться правдивість твоїх пророків. |
| 16 ܘܢܐܪܬܘܢ ܐܝܟܢܐ ܕܐܡܪܬ ܡܢ ܝܘܡ̈ܬܐ ܩܕܡ̈ܝܐ | 16 Вислухай, Господи, благання молільників — як то був Арон народ твій поблагословив. |
| 17 ܘܚܕܝ ܥܠ ܥܡܟ ܕܐܬܩܪܝ ܫܡܟ ܥܠܘܗܝ ܥܠ ܐܝܣܪܝܠ ܕܩܪܝܬܝܗܝ ܒܘܟܪܟ | 17 Хай знають усі, що землю населюють, що ти Господь, Бог віковічний. |
| 18 ܪܚܡ ܥܠ ܩܪܝܬܐ ܕܩܘܕܫܟ ܥܠ ܐܘܪܫܠܡ ܐܬܪܐ ܕܫܟܝܢܬܟ | 18 Кожну страву шлунок приймає, та є страва ліпша від страви. |
| 19 ܡܠܝ ܨܗܝܘܢ ܡܢ ܪܒܘܬܟ ܘܡܢ ܐܝܩܪܟ ܗܝܟܠܟ | 19 Піднебіння розрізняє страви з дичини, так і розумне серце — слова брехливі. |
| 20 ܐܩܝܡ ܣܗܕܘܬܐ ܕܥܒ̈ܕܝܟ ܐܝܟ ܕܡܢܕܪܝܫ ܘܢܐܬܝܢ ܢܒܝܘ̈ܬܐ ܕܢܒܝ̈ܝܟ ܐܝܠܝܢ ܕܡܡܠܠܝܢ ܒܫܡܟ | 20 Нікчемне серце завдає страждання, та хто з добрим досвідом — той проти нього зрівноважиться. |
| 21 ܘܬܬܠ ܐܓܪܐ ܠܡ̇ܢ ܕܢܗܘܐ ܡܣ̇ܟܐ ܠܟ ܘܢܒ̈ܝܝܟ ܢܬܗܝܡܢܘܢ | 21 Жінка приймає кожного мужа, та є дочка ліпша від дочки. |
| 22 ܘܬܫܡܥ ܨܠܘܬܐ ܕܥ̈ܒܕܝܟ ܐܝܟ ܨܒܝܢܐ ܕܥܡܟ ܕܢܕܥܘܢ ܟܠ ܕܒܣܘ̈ܦܝܗ̇ ܕܐܪܥܐ ܕܐܢܬ ܗܘ ܐܠܗܐ ܒܠܚܘܕܝܟ ܠܥܠܡ ܥܠܡܝܢ | 22 Вродлива жінка обличчя звеселює: понад усе вона, чого чоловік бажає. |
| 23 ܟܠ ܡܐܟܠܐ ܡܩ̇ܒܠܐ ܢܦܫܐ ܒܪܡ ܐܝܬ ܡܐܟܘܠܬܐ ܕܡܢ ܡܐܟܘܠܬܐ ܒܣܝܡܐ | 23 Коли в неї на язиці доброта і скромність, то й чоловік її інакший, ніж звичайні люди. |
| 24 ܦܘܡܐ ܛ̇ܥܡ ܛܥܡܐ ܕܡܐܟܘܠܬܐ ܘܠܒܐ ܕܚܟܝ̈ܡܐ ܡ̈ܠܐ ܕܥܘ̈ܠܐ | 24 Хто жінку здобуде, той щастя починає: помічницю — з ним споріднену, стовп для опертя. |
| 25 ܠܒܐ ܛܡܝܪܐ ܣܓܝܐܐ ܨܦܬܗ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܡܣܬܟܠ ܒܗܠܝܢ | 25 Де нема огорожі, там майно грабують; де жінки немає — чоловік стогне, блукаючи. |
| 26 Хто бо звіряється на спритного розбійника, що наскоки вчиняє з міста на місто? |
| 27 ܫܘܦܪܗ̇ ܕܐܢܬܬܐ ܢܫ̇ܒܚ ܐܦ̈ܝܗ̇ ܘܥܠ ܟܠ ܪܓܬ ܥܝ̈ܢܐ ܗ̣ܝ ܬܥܫܢ | 27 Ось так і з чоловіком, що гнізда не має, а спочиває там, де ніч його застукає. |
| 29 ܒܪܝܫ ܩܢܝܢܟ ܩܢܝ ܐܢܬܬܐ ܛ̇ܒܬܐ ܥ̇ܕܪܐ ܗܝ ܓܝܪ ܐܟܘܬܟ ܘܐܣܛܘܢܐ ܗܝ ܠܩܘܒܠܟ | |
| 30 ܐܬܪ ܕܠܝܬ ܣܝ̈ܓܐ ܢܬܒܥܪܘܢ ܟܪ̈ܡܐ ܘܐܬܪ ܕܠܝܬ ܐܢܬܬܐ ܓܠܐ ܘܡܒ̇ܕܪ | |
| 31 ܡܢܘ ܓܝܪ ܢܗ̇ܝܡܢ ܠܓܕܘܕܐ ܕܕܡܐ ܠܛܒܝܐ ܕܗ̣ܘ ܫ̇ܘܪ ܡܢ ܡܕܝܢܐ ܠܡܕܝܢܐ ܗܟܢܐ ܓܒܪܐ ܕܠܝܬ ܠܗ ܐܢܬܬܐ ܒܐܬܪ ܕܢܫܬܟܚ ܢܡܘܬ | |