Primus Machabaeorum 6

Torna indietro

Nova Vulgata	Біблія
¹ Et rex Antiochus perambulabat superiores regiones et audivit esseElymaida in Perside civitatem gloriosam divitiis argento et auro	¹ Цар Антіох, проходивши через горішні краї, почув, що в Персії є Елімаїс, місто, славне багатством, сріблом та золотом,
² templumque inea locuples valde et illic velamina aurea et loricae et scuta, quae reliquit ibiAlexander Philippi rex Macedo, qui regnavit primus in Graecia.	² а в ньому храм вельми багатий, де були золоті панцері, щити та зброя, що там залишив був Олександер, син Филипа, цар македонський, що першим царював над греками.
³ Et venit etquaerebat capere civitatem et depraedari eam et non potuit, quoniam innotuitsermo his, qui erant in civitate.	³ Антіох прибув і намагався захопити місто й пограбувати його, але не міг бо ті, що були в місті, довідалися про його намір
⁴ Et restiterunt ei in proelium. Et fugit indeet abiit cum tristitia magna, ut reverteretur in Babyloniam.	⁴ та оружно виступили проти нього, так, що він, дуже прибитий, утік звідси геть, і повернувся у Вавилон.
⁵ Et venit, quinuntiaret ei in Perside quia fugata sunt castra, quae iverant in terram Iudae,	⁵ Коли ж він був ще в Персії, сповістили його, що війська, які пішли були в Юдею — розбиті,
⁶ et quia abiit Lysias cum virtute forti in primis et fugatus est a facie eorum,et invaluerunt armis et viribus et spoliis multis, quae ceperunt de castris quaeexciderunt,	⁶ а Лісій, який був із сильним військом, двигнувся вперед, та мусів був утікати від юдеїв, що скріпилися завдяки зброї, силі та здобичі вельми великій, яку взяли від розбитих військ.
⁷ et quia diruerunt abominationem, quam aedificaverat super altare,quod erat in Ierusalem, et sanctificationem sicut prius circumdederunt murisexcelsis et Bethsuram civitatem eius.	⁷ Юдеї повалили мерзоту, що її Антіох спорудив був на жертовнику в Єрусалимі, і храм, як перше, обвели високими мурами разом з Бетсуром, його містом.
⁸ Et factum est, ut audivit rex sermonesistos, expavit et commotus est valde et decidit in lectum et incidit inlanguorem prae tristitia, quia non factum est ei, sicut cogitabat.	⁸ І сталось, коли почув цар про все те, стривожився, почав вельми хвилюватись, упав на ліжко й захворів з горя, бо не так сталось, як йому бажалось.
⁹ Et eratillic per dies multos, quia renovata est in eo tristitia magna, et arbitratusest se mori.	⁹ Довго пробув він там, бо на нього все находив великий смуток, і він гадав, що має вмерти.
¹⁰ Et vocavit omnes amicos suos et dixit illis: “ Recessit somnusab oculis meis, et concidi corde prae sollicitudine	¹⁰ Скликав усіх своїх друзів і сказав їм: «Сон зник з моїх очей, від смутку мліє серце,
¹¹ et dixi in corde meo:Quousque tribulationis deveni et tempestatis magnae, in qua nunc sum? Quiaiucundus eram et dilectus in potestate mea!	¹¹ і сказав я у серці своїм: Яка печаль, який великий смуток найшов тепер на мене, — я, що був такий добрий та всіма люблений, коли був потужний,
¹² Nunc vero reminiscor malorum,quae feci in Ierusalem, unde et abstuli omnia vasa aurea et argentea, quae erantin ea, et misi auferre habitantes Iudam sine causa.	¹² тепер пригадую собі те зло, що заподіяв у Єрусалимі, коли забрав був увесь золотий та срібний посуд, що знаходився у ньому, та коли наказав був без причини винищити мешканців Юдеї.
¹³ Cognovi quia proptereainvenerunt me mala ista; et ecce pereo tristitia magna in terra aliena ”.	¹³ Знаю, що через те спіткало мене лихо, й ось я гину у великім смутку на чужині.»
¹⁴ Et vocavit Philippum, unum de amicis suis, et praeposuit eum super universumregnum suum;	¹⁴ Прикликав він Филипа, одного з своїх друзів, і настановив його над усім своїм царством,
¹⁵ et dedit ei diadema et stolam suam et anulum, ut adduceretAntiochum filium suum et nutriret eum, ut regnaret.	¹⁵ давши йому вінець свій, одежу й перстень, щоб він опікувався Антіохом, його сином, і приготував його до царства.
¹⁶ Et mortuus est illicAntiochus rex anno centesimo quadragesimo nono.	¹⁶ Цар Антіох помер там 149 року.
¹⁷ Et cognovit Lysias quoniammortuus est rex, et constituit regnare Antiochum filium eius pro eo, quemnutrivit adulescentiorem; et vocavit nomen eius Eupatorem.	¹⁷ Лісій, довідавшись про смерть царя, настановив царем Антіоха, його сина, якого виховав був змалку, і назвав його Евпатором.
¹⁸ Et hi, qui erant in arce, concluserant Israel in circuitu sanctorum etquaerebant eis mala semper et firmamentum gentium.	¹⁸ Ті, що були у твердині, оточили Ізраїля з усіх боків у храмі й усякими способами старались чинити йому зло й підтримувати поган.
¹⁹ Et cogitavit Iudasdisperdere eos et convocavit universum populum, ut obsiderent eos.	¹⁹ Юда вирішив вигубити їх, тож скликав увесь народ свій, щоб їх обложити.
²⁰ Etconvenerunt simul et obsederunt eos anno centesimo quinquagesimo et feceruntballistas et machinas.	²⁰ І зібрались юдеї, і 150 року обложили кріпость насипами й таранами.
²¹ Et exierunt quidam ex eis, qui obsidebantur, etadiunxerunt se illis aliqui impii ex Israel	²¹ Та дехто прорвався з облоги, і до них пристали деякі з перевертнів з-поміж Ізраїля,
²² et abierunt ad regem et dixerunt:“ Quousque non facis iudicium et vindicabis fratres nostros?	²² а, прибувши до царя, сказали: «Коли ти вже вчиниш розправу і помстишся за братів наших?
²³ Nos decrevimusservire patri tuo et ambulare in praeceptis eius et obsequi edictis eius;	²³ Ми добровільно взяли служити батькові твоєму, жити за його наказами і бути слухняними супроти його розпорядків,
²⁴ etfilii populi nostri propter hoc obsederunt arcem et alienabant se a nobis, et,quicumque inveniebantur ex nobis, interficiebantur, et hereditates nostraediripiebantur.	²⁴ і через те земляки наші обложили кріпость, відсахнулись від нас, ба навіть повбивали тих із нас, що їм потрапили до рук, а наші маєтки розграбували.
²⁵ Et non ad nos tantum extenderunt manum sed et in omnes finessuos;	²⁵ І то не тільки на нас простягнули руку, але й на всі краї сусідні.
²⁶ et ecce applicuerunt hodie ad arcem in Ierusalem occupare eam et sanctaet Bethsuram munierunt.	²⁶ Ось бо й нині обложили вони кріпость у Єрусалимі, щоб її здобути; укріпили храм і Бетсур,
²⁷ Et, nisi praeveneris eos velocius, maiora quam haecfacient, et non poteris continere eos ”.	²⁷ і як ти їх не випередиш прудко, то вони ще гіршого, ніж це, накоять, і ти не зможеш тоді спинити їх.»
²⁸ Et iratus est rex, ut audivit, et convocavit omnes amicos suos et principesexercitus sui et eos, qui super vehicula erant;	²⁸ Розгнівавсь цар, коли вчув те, і зібрав усіх своїх друзів, вождів свого війська і начальників кінноти.
²⁹ sed et de regnis aliis et deinsulis maritimis venerunt ad eum exercitus conducticii.	²⁹ І з других царств і з островів, що на морі, прибули теж до нього наймані війська,
³⁰ Et erat numerusexercitus eius centum milia peditum et viginti milia equitum, et elephantitriginta duo docti ad proelium.	³⁰ і було число військ його 100 000 піхоти, 20 000 кінноти і 32 вишколені до війни слони.
³¹ Et venerunt per Idumaeam et applicuerunt adBethsuram. Et pugnaverunt dies multos et fecerunt machinas et exierunt etsuccenderunt eas igne et pugnaverunt viriliter.	³¹ Пройшли вони крізь Ідумею, отаборились біля Бетсуру і, спорудивши знаряддя, воювали чимало днів. А ті, прорвавши облогу, спалили те знаряддя й воювали мужньо.
³² Et recessit Iudas ab arce etmovit castra ad Bethzacharam contra castra regis.	³² Тоді Юда відступив від твердині й отаборився біля Бетзахарії навпроти царського табору.
³³ Et surrexit rex ante lucemet excitavit exercitum in impetu suo contra viam Bethzacharam, et comparaveruntse exercitus in proelium et tubis cecinerunt	³³ Цар, уставши рано-вранці, двигнув своє військо швидко по дорозі до Бетзахарії, де вишикувались до бою війська й засурмили.
³⁴ et elephantis ostenderuntsanguinem uvae et mori ad acuendos eos in proelium.	³⁴ Перед слонами вояки поставили виноградний та шовковичний сік, щоб їх під’юдити до бою.
³⁵ Et diviserunt bestias perlegiones, et astiterunt singulis elephantis mille viri in loricis concatenatis,et galeae aereae in capitibus eorum, et quingenti equites ordinati unicuiquebestiae electi.	³⁵ Тварин було розділено поміж рядами: до кожного слона було приставлено 1000 чоловік у броні сітчастій, з бронзовими шоломами на головах; до того 500 добірних їздців були приділені до кожної тварини.
³⁶ Hi ante tempus, ubicumque erat bestia, ibi erant et,quocumque ibat, ibant; non discedebant ab ea.	³⁶ Ці їздці випереджали кожен рух тварини: куди б вона не йшла, вони йшли разом з нею, і від неї не відставали.
³⁷ Et turres ligneae super eosfirmae, protectae super singulas bestias, praecinctae super eas machinis, etsuper singulas viri virtutis quattuor, qui pugnabant desuper, et Indus eius.	³⁷ На кожнім слоні була для захисту укріплена дерев’яна башта, прив’язана до нього поясами, а в кожній башті чотири вояки, що з неї билися, і його погонич — індієць.
³⁸ Et residuos equites hinc et inde statuit in duas partes exercitus excitaturos etprotecturos in legionibus.	³⁸ Решту ж їздців розставив цар на однім і на другім крилі війська, щоб настрахати ворога й захистити ряди.
³⁹ Et, ut refulsit sol in clipeos aureos et aereos,resplenduerunt montes ab eis et resplenduerunt sicut lampades ignis.	³⁹ Коли ж сонце слало промені на золоті та бронзові щити, гори від них блищали й, неначе світичі, палали світлом.
⁴⁰ Etdistincta est pars exercitus regis super montes excelsos, et quidam per locahumilia; et ibant caute et ordinate.	⁴⁰ Частина царського війська розсипалась по високих горах, частина ж по рівнині; усі посувалися спокійно і в порядку.
⁴¹ Et commovebantur omnes audientes vocemmultitudinis et incessum turbae et collisionem armorum; erat enim exercitusmagnus valde et fortis.	⁴¹ Усіх, хто чули гомін такого численного війська та його походу, і гуркіт зброї, проймав страх, бо військо було вельми велике й сильне.
⁴² Et appropiavit Iudas et exercitus eius in proelium,et ceciderunt de exercitu regis sescenti viri.	⁴² Юда та його військо наблизились до місця битви, і полягло з царського війська 600 чоловік.
⁴³ Et vidit Eleazar Abaran unam de bestiis loricatam loricis regis, et erateminens super ceteras bestias, et visum est ei quod in ea esset rex;	⁴³ Єлеазар, що звався Аваран, побачив одну з тварин, яка була прибрана у царський панцер та перевищувала усіх інших, тож думав, що на ній був цар,
⁴⁴ et deditse, ut liberaret populum suum et acquireret sibi nomen aeternum.	⁴⁴ і, щоб спасти народ свій і придбати собі вічне ім’я, пожертвував самим собою.
⁴⁵ Et cucurritad eam audacter, in medio legionis interficiens a dextris et a sinistris, etfindebantur ab eo huc atque illuc;	⁴⁵ Він сміло кинувся через ряди на неї і, мордуючи направо й наліво так, що ворог розділивсь перед ним сюди й туди,
⁴⁶ et ivit sub elephantum et supposuit se eiet occidit eum; et cecidit in terram super ipsum, et mortuus est illic.	⁴⁶ підкравсь під слона, вдарив його мечем з-під споду й забив його. Слон поваливсь на землю поверх нього, і Єлеазар сконав там.
⁴⁷ Et videntes virtutem regni et impetum exercituum diverterunt se ab eis.	⁴⁷ Юдеї, довідавшись про силу царства й запал царського війська, відступили.
⁴⁸ Qui autem erant de castris regis, ascenderunt obviam illis in Ierusalem, etapplicuit rex ad Iudaeam et montem Sion.	⁴⁸ Царські війська двигнулися назустріч юдеям у Єрусалимі, і цар отаборився проти Юдеї навпроти гори Сіону,
⁴⁹ Et fecit pacem cum his, qui erant inBethsura; et exierunt de civitate, quia non erant eis ibi alimenta, eo quodconclusi essent in ea, quia sabbatum erat terrae.	⁴⁹ уклавши мир з мешканцями Бетсуру, що вийшли з міста, бо не мали харчів, щоб витримати облогу, — рік бо той був суботній.
⁵⁰ Et comprehendit rexBethsuram et constituit illic custodiam servare eam.	⁵⁰ Цар зайняв Бетсур і поставив там залогу, щоб його охороняти.
⁵¹ Et applicuit castra adlocum sanctificationis dies multos; et statuit illic ballistas et machinas etignis iacula et tormenta ad lapides iactandos et scorpios ad mittendas sagittaset fundibula.	⁵¹ Він довго стояв табором перед храмом і поставив там тарани, машини, вогнеметалки, каменеметалки й скорпіони, щоб кидати з них стріли, а також і пращі.
⁵² Fecerunt autem et ipsi machinas adversus machinas eorum etpugnaverunt dies multos;	⁵² Ті, що були в облозі, теж виставили машини проти машин, і війна затягнулась довго,
⁵³ escae autem non erant in horreis, eo quod septimusannus esset, et, qui evaserant in Iudaeam de gentibus, consumpserant reliquiasrepositionis.	⁵³ але харчів не було по засіках, бо то був сьомий рік, і втікачі, що врятувались від поган у Юдею, поїли те, що лишилося від запасів.
⁵⁴ Et remanserunt in sanctis viri pauci, quoniam obtinuerat eosfames, et dispersi sunt unusquisque in locum suum.	⁵⁴ Мало мужів зосталось у храмі, бо голод наліг сильно, й інші порозбігались, кожен до себе додому.
⁵⁵ Et audivit Lysias quod Philippus, quem constituerat rex Antiochus, cum adhucviveret, ut nutriret Antiochum filium suum ut regnaret,	⁵⁵ Тим часом Лісій почув, що Филип, якого цар Антіох, ще за життя, настановив був виховувати свого сина Антіоха та приготувати його до царства,
⁵⁶ reversus esset aPerside et Media, et exercitus, qui abierat cum ipso, et quia quaerebatsuscipere regni negotia.	⁵⁶ повернувся з Персії і Мідії, разом з військами, які були пішли з царем, і намагається захопити владу.
⁵⁷ Festinavit et significavit ire dixitque ad regem etduces exercitus et viros: “ Deficimus cotidie, et esca nobis modica est, etlocus, quem obsidemus, est munitus, et incumbunt nobis negotia regni.	⁵⁷ От і вирішив він двигнутися чимдуж, тож і сказав цареві, начальникам війська й воякам: «Щодня нас меншає, харчів у нас мало, і місце, що облягаємо, укріплене добре, а тут ще й державні справи на нас налягають.
⁵⁸ Nuncitaque demus dextras hominibus istis et faciamus cum illis pacem et cum omnigente eorum	⁵⁸ Подаймо оцим людям праву руку й укладімо мир із ними, а й з усім їхнім народом.
⁵⁹ et constituamus illis, ut ambulent in legitimis suis sicut prius;propter legitima enim ipsorum, quae dispersimus, irati sunt et fecerunt omniahaec ”.	⁵⁹ Даймо їм змогу жити за їхніми законами, як то було раніше, бо то з-за своїх звичаїв, які ми були скасували, скипіли вони гнівом і наробили цього всього.»
⁶⁰ Et placuit sermo in conspectu regis et principum, et misit ad eospacem facere, et receperunt illam.	⁶⁰ Сподобалося це слово цареві й начальникам, і він послав послів, щоб укласти мир з юдеями, і вони прийняли.
⁶¹ Et iuravit illis rex et principes. Hiscondicionibus exierunt de munitione.	⁶¹ Цар і начальники заприсяглися, і щойно тоді юдеї вийщли з твердині.
⁶² Et intravit rex in montem Sion et viditmunitionem loci et rupit iuramentum, quod iuravit, et mandavit destruere murumin gyro.	⁶² Тоді цар увійшов на Сіон-гору і, розглянувши укріплене місце, зламав присягу, якою був поклявся, і велів зруйнувати мури навколо.
⁶³ Et discessit festinanter et reversus est Antiochiam; et invenitPhilippum dominantem civitati et pugnavit adversus eum et occupavit civitatemper vim.	⁶³ Потім рушив чимдуж і вернувся в Антіохію, де знайшов Филипа, що панував над містом але він вирушив на нього війною і зайняв місто силою.

Vetus Testamentum

Novum Testamentum

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati