Sapienza 9

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 "Dio dei padri e Signore di misericordia, che tutto hai creato con la tua parola,	1 «Боже батьків, Господи милосердя, | що своїм словом створив усе
2 che con la tua sapienza hai formato l'uomo, perché domini sulle creature fatte da te,	2 і що своєю мудрістю витворив людину, | щоб панувала над створіннями, які постали через тебе,
3 e governi il mondo con santità e giustizia e pronunzi giudizi con animo retto,	3 і щоб керувала світом у святості й справедливості, | щоб суд судила у правоті серця, —
4 dammi la sapienza, che siede in trono accanto a te e non mi escludere dal numero dei tuoi figli,	4 дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе, | і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх.
5 perché io sono tuo servo e figlio della tua ancella, uomo debole e di vita breve, incapace di comprendere la giustizia e le leggi.	5 Бо я — раб твій і син рабині твоєї, | людина немічна, короткотривала, | нездатний розуміти суд і закони.
6 Se anche uno fosse il più perfetto tra gli uomini, mancandogli la tua sapienza, sarebbe stimato un nulla.	6 Ба навіть якби хтось був досконалий між людськими синами, | а йому забракло б твоєї мудрости, він за ніщо вважався б.
7 Tu mi hai prescelto come re del tuo popolo e giudice dei tuoi figli e delle tue figlie;	7 І на свідоцтво їхнього зіпсуття | народові, | на правителя твоїм синам і твоїм дочкам.
8 mi hai detto di costruirti un tempio sul tuo santo monte, un altare nella città della tua dimora, un'imitazione della tenda santa che ti eri preparata fin da principio.	8 Ти заповідав мені збудувати храм на твоїй святій горі | і жертовник у місті, де ти перебуваєш, | образ намету святого, який ти був споконвіку приготував.
9 Con te è la sapienza che conosce le tue opere, che era presente quando creavi il mondo; essa conosce che cosa è gradito ai tuoi occhi e ciò che è conforme ai tuoi decreti.	9 З тобою мудрість, яка твої діла знає, | яка була приявна, коли ти творив світ, | яка відає, що твоїм очам приємне | і що за твоїми заповідями праведне.
10 Inviala dai cieli santi, mandala dal tuo trono glorioso, perché mi assista e mi affianchi nella mia fatica e io sappia ciò che ti è gradito.	10 Зішли її з твого святого неба, | пошли її від твого престолу слави, | щоб була при мені й трудилась, | щоб я пізнав, що тобі любе.
11 Essa infatti tutto conosce e tutto comprende, e mi guiderà prudentemente nelle mie azioni e mi proteggerà con la sua gloria.	11 Вона бо все знає й розуміє, | вона мене водитиме в моїх чинах мудро | і мене берегтиме у своїй славі.
12 Così le mie opere ti saranno gradite; io giudicherò con equità il tuo popolo e sarò degno del trono di mio padre.	12 Тоді мої діла будуть тобі вгодні, | і я судитиму народ твій справедливо, | стану гідний престолу батька мого.
13 Quale uomo può conoscere il volere di Dio? Chi può immaginare che cosa vuole il Signore?	13 Яка бо людина може пізнати волю Божу? | Або хто може збагнути, чого Господь хоче?
14 I ragionamenti dei mortali sono timidi e incerte le nostre riflessioni,	14 Бож міркування смертних нужденні, | непевні задуми наші;
15 perché un corpo corruttibile appesantisce l'anima e la tenda d'argilla grava la mente dai molti pensieri.	15 бо тлінне тіло обтяжує душу, | і земне шатро придавлює вельми клопітливий дух.
16 A stento ci raffiguriamo le cose terrestri, scopriamo con fatica quelle a portata di mano; ma chi può rintracciare le cose del cielo?	16 Ми ледве відгадуємо те, що на землі, | з трудом знаходимо те, що в руках наших, | — а хто дослідить те, що на небі?
17 Chi ha conosciuto il tuo pensiero, se tu non gli hai concesso la sapienza e non gli hai inviato il tuo santo spirito dall'alto?	17 Волю ж твою хто знав би, якщо б ти не дав мудрости | і не зіслав з висот твого святого Духа?
18 Così furono raddrizzati i sentieri di chi è sulla terra; gli uomini furono ammaestrati in ciò che ti è gradito; essi furono salvati per mezzo della sapienza".	18 Так випрямлено стежки тих, що живуть на землі, | і так навчились люди того, що тобі довподоби, | і мудрістю вони спаслися.»