Lucas 24

Torna indietro

Sacra Biblia	Біблія
¹ El primer día de la semana, muy de mañana, fueron al sepulcro llevando los aromas que habían preparado.	¹ А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,
² Pero encontraron que la piedra había sido retirada del sepulcro,	² й застали камінь, відкочений від гробниці.
³ y entraron, pero no hallaron el cuerpo del Señor Jesús.	³ Ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
⁴ No sabían que pensar de esto, cuando se presentaron ante ellas dos hombres con vestidos resplandecientes.	⁴ І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з’явились їм у блискучих шатах.
⁵ Como ellas temiesen e inclinasen el rostro a tierra, les dijeron: «¿Por qué buscáis entre los muertos al que está vivo?	⁵ Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали «Чому шукаєте живого між мертвими
⁶ No está aquí, ha resucitado. Recordad cómo os habló cuando estaba todavía en Galilea, diciendo:	⁶ Його нема тут він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи
⁷ “Es necesario que el Hijo del hombre sea entregado en manos de los pecadores y sea crucificado, y al tercer día resucite. “»	⁷ Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп’ятий і третього дня воскреснути.»
⁸ Y ellas recordaron sus palabras.	⁸ І вони пригадали собі його слова;
⁹ Regresando del sepulcro, anunciaron todas estas cosas a los Once y a todos los demás.	⁹ а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.
¹⁰ Las que decían estas cosas a los apóstoles eran María Magdalena, Juana y María la de Santiago y las demás que estaban con ellas.	¹⁰ То були Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,
¹¹ Pero todas estas palabras les parecían como desatinos y no les creían.	¹¹ але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.
¹² Pedro se levantó y corrió al sepulcro. Se inclinó, pero sólo vio las vendas y se volvió a su casa, asombrado por lo sucedido.	¹² Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
¹³ Aquel mismo día iban dos de ellos a un pueblo llamado Emaús, que distaba sesenta estadios de Jerusalén,	¹³ Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім’я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
¹⁴ y conversaban entre sí sobre todo lo que había pasado.	¹⁴ і розмовляли між собою про те, що сталось.
¹⁵ Y sucedió que, mientras ellos conversaban y discutían, el mismo Jesús se acercó y siguió con ellos;	¹⁵ А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
¹⁶ pero sus ojos estaban retenidos para que no le conocieran.	¹⁶ але очі їм заступило, щоб його не пізнали.
¹⁷ El les dijo: «¿De qué discutís entre vosotros mientras vais andando?» Ellos se pararon con aire entristecido.	¹⁷ Він їх спитався «Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою» Ті зупинились, повні смутку.
¹⁸ Uno de ellos llamado Cleofás le respondió: «¿Eres tú el único residente en Jerusalén que no sabe las cosas que estos días han pasado en ella?»	¹⁸ Озвавсь тоді один з них на ім’я Клеопа, і йому каже «Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося»
¹⁹ El les dijo: «¿Qué cosas?» Ellos le dijeron: «Lo de Jesús el Nazoreo, que fue un profeta poderoso en obras y palabras delante de Dios y de todo el pueblo;	¹⁹ І він спитав їх «Що таке» Вони ж йому сказали «Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —
²⁰ cómo nuestros sumos sacerdotes y magistrados le condenaron a muerte y le crucificaron.	²⁰ та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли.
²¹ Nosotros esperábamos que sería él el que iba a librar a Israel; pero, con todas estas cosas, llevamos ya tres días desde que esto pasó.	²¹ А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
²² El caso es que algunas mujeres de las nuestras nos han sobresaltado, porque fueron de madrugada al sepulcro,	²² Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували вони пішли були ранесенько до гробниці,
²³ y, al no hallar su cuerpo, vinieron diciendo que hasta habían visto una aparición de ángeles, que decían que él vivía.	²³ та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з’явились і сказали, що він живий.
²⁴ Fueron también algunos de los nuestros al sepulcro y lo hallaron tal como las mujeres habían dicho, pero a él no le vieron».	²⁴ Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.»
²⁵ El les dijo: «¡Oh insensatos y tardos de corazón para creer todo lo que dijeron los profetas!	²⁵ А він промовив до них «О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
²⁶ ¿No era necesario que el Cristo padeciera eso y entrara así en su gloria?»
²⁷ Y, empezando por Moisés y continuando por todos los profetas, les explicó lo que había sobre él en todas las Escrituras.	²⁷ І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
²⁸ Al acercarse al pueblo a donde iban, él hizo ademán de seguir adelante.	²⁸ Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
²⁹ Pero ellos le forzaron diciéndole: «Quédate con nosotros, porque atardece y el día ya ha declinado». Y entró a quedarse con ellos.	²⁹ Вони ж наполягали, кажучи «Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.» І він увійшов, щоб зостатись.
³⁰ Y sucedió que, cuando se puso a la mesa con ellos, tomó el pan, pronunció la bendición, lo partió y se lo iba dando.	³⁰ І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
³¹ Entonces se les abrieron los ojos y le reconocieron, pero él desapareció de su lado.	³¹ Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них
³² Se dijeron uno a otro: «¿No estaba ardiendo nuestro corazón dentro de nosotros cuando nos hablaba en el camino y nos explicaba las Escrituras?»	³² І казали вони один до одного «Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання»
³³ Y, levantándose al momento, se volvieron a Jerusalén y encontraron reunidos a los Once y a los que estaban con ellos,	³³ І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
³⁴ que decían: «¡Es verdad! ¡El Señor ha resucitado y se ha aparecido a Simón!»	³⁴ які їм сказали «Христос справді воскрес і з’явився Симонові.»
³⁵ Ellos, por su parte, contaron lo que había pasado en el camino y cómo le habían conocido en la fracción del pan.	³⁵ І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
³⁶ Estaban hablando de estas cosas, cuando él se presentó en medio de ellos y les dijo: «La paz con vosotros».	³⁶ Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже «Мир вам!»
³⁷ Sobresaltados y asustados, creían ver un espíritu.	³⁷ Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.
³⁸ Pero él les dijo: «¿Por qué os turbáis, y por qué se suscitan dudas en vuestro corazón?	³⁸ Та він сказав їм «Чого стривожились Чого ті сумніви постають у серцях ваших
³⁹ Mirad mis manos y mis pies; soy yo mismo. Palpadme y ved que un espíritu no tiene carne y huesos como véis que yo tengo».	³⁹ Гляньте на мої руки та на мої ноги це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.»
⁴⁰ Y, diciendo esto, los mostró las manos y los pies.	⁴⁰ Сказавши це, він показав їм руки й ноги.
⁴¹ Como ellos no acabasen de creerlo a causa de la alegría y estuviesen asombrados, les dijo: «¿Tenéis aquí algo de comer?»	⁴¹ А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав «Чи маєте ви тут що їсти»
⁴² Ellos le ofrecieron parte de un pez asado.	⁴² Вони подали йому кусень печеної риби.
⁴³ Lo tomó y comió delante de ellos.	⁴³ Він узяв його й спожив перед ними.
⁴⁴ Después les dijo: «Estas son aquellas palabras mías que os hablé cuando todavía estaba con vosotros: “Es necesario que se cumpla todo lo que está escrito en la Ley de Moisés, en los Profetas y en los Salmos acerca de mí.”»	⁴⁴ Потім Ісус до них промовив «Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.»
⁴⁵ Y, entonces, abrió sus inteligencias para que comprendieran las Escrituras,	⁴⁵ Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,
⁴⁶ y les dijo: «Así está escrito que el Cristo padeciera y resucitara de entre los muertos al tercer día	⁴⁶ і до них мовив «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,
⁴⁷ y se predicara en su nombre la conversión para perdón de los pecados a todas las naciones, empezando desde Jerusalén.	⁴⁷ і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.
⁴⁸ Vosotros sois testigos de estas cosas.	⁴⁸ Ви — свідки того (всього).
⁴⁹ «Mirad, y voy a enviar sobre vosotros la Promesa de mi Padre. Por vuestra parte permaneced en la ciudad hasta que seáis revestidos de poder desde lo alto».	⁴⁹ Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.»
⁵⁰ Los sacó hasta cerca de Betania y, alzando sus manos, los bendijo.	⁵⁰ І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.
⁵¹ Y sucedió que, mientras los bendecía, se separó de ellos y fue llevado al cielo.	⁵¹ А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.
⁵² Ellos, después de postrarse ante él, se volvieron a Jerusalén con gran gozo,	⁵² Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,
⁵³ y estaban siempre en el Templo bendiciendo a Dios.	⁵³ і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.

Antiguo Testamento

Nuevo Testamento

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati