| 1 ܦܬܓܡܐ ܕܗܘܐ ܥܠ ܐܪܡܝܐ ܡܢ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ | 1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа: |
| 2 ܫܡܥܘ ܦܬ̈ܓܡܝ ܩܝܡܐ ܗܢܐ ܘܐܡܪ ܠܓܒܪ̈ܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܠܥܡܘܪ̈ܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ | 2 «Слухайте слово завіту цього і скажіть людям юдейським і мешканцям єрусалимським. |
| 3 ܐܡܪ ܠܗܘܢ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܠܝܛ ܗܘ ܓܒܪܐ ܕܠܐ ܢܫܡܥ ܦܬ̈ܓܡܝ ܩܝܡܐ ܗܢܐ | 3 А скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Проклят чоловік, який не слухає слів завіту цього, |
| 4 ܕܦܩܕܬ ܠܐ̈ܒܗܝܟܘܢ ܒܝܘܡܐ ܕܐܦܩܬ ܐܢܘܢ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܡܨܪܝܢ ܡܢ ܟܘܪܐ ܕܦܪܙܠܐ ܘܐܡܪܬ ܫܡܥܘ ܒܩܠܝ ܘܬܥܒܕܘܢ ܐܢܬܘܢ ܟܠ ܕܐܦܩܕܟܘܢ ܘܬܗܘܘܢ ܠܝ ܥܡܐ ܘܐܢܐ ܐܗܘܐ ܠܟܘܢ ܐܠܗܐ | 4 що я заповідав батькам вашим того дня, коли виводив їх з Єгипетського краю, з залізної печі, сказавши: Слухайте голос мій і чиніте так, як вам заповідаю, і будете моїм народом, я ж буду вашим Богом; |
| 5 ܘܐܩܝܡ ܡܘܡ̈ܬܐ ܕܝܡܝܬ ܠܐ̈ܒܗܝܟܘܢ ܠܡܬܠ ܠܟܘܢ ܐܪܥܐ ܕܡܪܕܝܐ ܚܠܒܐ ܘܕܒܫܐ ܐܝܟ ܕܝܘܡܢܐ ܘܥܢܝܬ ܘܐܡܪܬ ܐܡܝܢ ܡܪܝܐ | 5 щоб міг я здійснити клятву, якою клявся батькам вашим, що дам їм землю, текучу молоком і медом, як воно й є нині.» І відказав я: «Нехай так буде, Господи!» |
| 6 ܘܐܡܪ ܠܝ ܡܪܝܐ ܩܪܝ ܟܘܠܗܘܢ ܦܬ̈ܓܡܐ ܗܠܝܢ ܒܩܘܪ̈ܝܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܒܫ̈ܘܩܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ ܘܐܡܪ ܫܡܥܘ ܦܬ̈ܓܡܐ ܕܕܝܬܩܐ ܗܕܐ ܘܬܥܒܕܘܢ ܐܢܘܢ | 6 І сказав до мене Господь: «Проголоси в містах юдейських і по вулицях єрусалимських усі ці слова: Слухайте слово завіту цього й виконуйте його. |
| 7 ܡܛܠ ܕܡܣܗܕܘ ܣܗܕܬ ܒܐ̈ܒܗܝܟܘܢ ܒܝܘܡܐ ܕܐܣܩܬ ܐܢܘܢ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܡܨܪܝܢ ܘܥܕܡܐ ܠܝܘܡܢܐ ܩܕܡܬ ܘܫܕܪܬ ܘܐܡܪܬ ܫܡܥܘ ܒܩܠܝ | 7 Батьків бо ваших попереджав я повсякчасно, коли виводив їх з Єгипетського краю, аж по цей день, нагадувавши уранці й раз-у-раз: Слухайте мій голос! |
| 8 ܘܠܐ ܫܡܥܘ ܘܠܐ ܐܪܟܢܘ ܐܕܢܗܘܢ ܘܗܠܟܘ ܓܒܪ ܒܨܒܝ̈ܢܝ ܠܒܗܘܢ ܒܝܫܐ ܘܐܝܬܝܬ ܥܠܝܗܘܢ ܟܠ ܦܬ̈ܓܡܝ ܩܝܡܐ ܗܢܐ ܕܦܩܕܬ ܠܡܫܡܥ ܘܠܐ ܫܡܥܘ | 8 Вони ж не слухали й не нахиляли вуха свого; кожен ходив уперто за своїм ледачим серцем; тому й навів я на них усе сказане в цьому завіті, що заповів був їм робити, — але вони не виконували.» |
| 9 ܘܐܡܪ ܠܝ ܡܪܝܐ ܐܫܬܟܚ ܡܪܕܐ ܒܓܒܪ̈ܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܒܥܡܘܪ̈ܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ | 9 І Господь сказав до мене: «Постала змова між людьми Юди та мешканцями єрусалимськими. |
| 10 ܬܒܘ ܠܚ̈ܛܗܐ ܕܐ̈ܒܗܝܗܘܢ ܩ̈ܕܡܝܐ ܘܠܐ ܨܒܘ ܠܡܫܡܥ ܦܬ̈ܓܡܝ ܘܗܢܘܢ ܐܙܠܘ ܒܬܪ ܐ̈ܠܗܐ ܐ̈ܚܪܢܐ ܠܡܦܠܚ ܐܢܘܢ ܘܒܛܠܘ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ ܘܒ̈ܢܝ ܝܗܘܕܐ ܕܝܬܩܐ ܕܝܠܝ ܕܐܩܝܡܬ ܥܡ ܐ̈ܒܗܝܗܘܢ | 10 Вони повернулися знову до беззаконств праотців своїх, що зреклися слухати мої слова й пішли за іншими богами, щоб їм служити. Так дім Ізраїля, як і дім Юди порушили союз мій, який я заключив був з їхніми батьками.» |
| 11 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܗܐ ܡܝܬܐ ܐܢܐ ܥܠܝܗܘܢ ܒܝܫܬܐ ܕܠܐ ܢܫܟܚܘܢ ܠܡܦܩ ܡܢܗ̇ ܘܢܓܥܘܢ ܠܘܬܝ ܘܠܐ ܐܫܡܥ ܐܢܘܢ | 11 Тому ось як говорить Господь: «Я наведу на них лихо, від якого не спроможуться врятуватись, і хоч вони взиватимуть до мене, я їх не слухатиму. |
| 12 ܘ̈ܢܐܙܠܢ ܩܘܪ̈ܝܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܥܡܘܪ̈ܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ ܘܢܓܥܘܢ ܠܘܬ ܐ̈ܠܗܐ ܕܣܝܡܝܢ ܗܘܘ ܠܗܘܢ ܒܣ̈ܡܐ ܘܡܦܪܩ ܠܐ ܢܦܪܩܘܢ ܐܢܘܢ ܒܙܒܢܐ ܕܒܝܫܬܗܘܢ | 12 Тоді підуть міста Юдеї та мешканці єрусалимські взивати богів, перед якими вони воскурювали, але вони їм ніяк не допоможуть під час їхньої недолі. |
| 13 ܡܛܠ ܕܐܝܟ ܡܢܝܢܐ ܕܩܘܪ̈ܝܝܟ ܗܘܘ ܐ̈ܠܗܝܟ ܝܗܘܕܐ ܡܢܝܢܐ ܕܫܘ̈ܩܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ ܣܡܬܘܢ ܡܕܒ̈ܚܐ ܠܒܗܬܬܐ ܡܕܒܚ̈ܐ ܠܡܣܡ ܒܣ̈ܡܐ ܠܒܥܠܐ | 13 Скільки бо міст у тебе, стільки й богів у тебе, Юдо, і скільки вулиць у Єрусалимі, стільки настановили ви й жертовників гидоті, жертовників, щоб Ваалові кадити! |
| 14 ܘܐܢܬ ܠܐ ܬܨܠܐ ܥܠ ܥܡܐ ܗܢܐ ܘܠܐ ܬܒܥܐ ܥܠܝܗܘܢ ܒܥܘܬܐ ܘܨܠܘܬܐ ܡܛܠ ܕܠܐ ܫܡܥ ܐܢܐ ܒܙܒܢܐ ܕܩܪܝܢ ܠܝ ܒܙܒܢ ܒܝܫܬܗܘܢ | 14 Тому не молися за цей народ і не здіймай за них крику, ні благання, бо я їх слухати не буду, коли взиватимуть до мене у своїй недолі. |
| 15 ܠܡܢܐ ܚܒܝܒܬܝ̈ ܒܒܝܬܝ ܥܒܕܬܝ ܛܢܦܘܬܐ ܣܓܝܐܬܐ ܘܒܣܪ ܩܘܕܫܐ ܢܥܒܪܘܢ ܡܢܟܝ ܡܛܠ ܒܝܫܬܟܝ ܕܥܫܢܬ | 15 Чого ж то моя улюблена шукає в моїм домі, вона, що з багатьма лукаве намислювала? Хіба ж святе м’ясо віддалить від тебе лихо? Чи зможу тим очистити тебе? |
| 16 ܙܝܬܐ ܥܒܝܛܐ ܫܦܝܪ ܦܐܪܐ ܘܫܦܝܪ ܚܙܘܐ ܩܪܐ ܡܪܝܐ ܫܡܟܝ ܠܩܠܐ ܕܓܙܝܪܬܐ ܪܒܬܐ ܫܒܘܩܘ ܢܘܪܐ ܥܠܝܗ̇ ܘܬܚܒܠ ܣ̈ܘܟܝܗ̇ | 16 Зеленою, прекрасною маслиною з пишним плодом назвав тебе був Господь. Під звук великого гриміння запалив він вогонь над нею, і пообсмалювалось її віття. |
| 17 ܘܡܪܝܐ ܨܒܐܘܬ ܕܢܨܒܟܝ ܡܠܠ ܥܠܝܟܝ ܒܝܫܬܐ ܡܛܠ ܒܝܫܘܬܐ ܕܒܝܬ ܐܝܣܪܝܠ ܘܕܒܝܬ ܝܗܘܕܐ ܕܥܒܕܘ ܠܗܘܢ ܠܡܪܓܙܘܬܢܝ ܠܡܣܡ ܒܣܡ̈ܐ ܠܒܥܠܐ | 17 Бо Господь сил, що насадив тебе, вирік на тебе лихо за злочин дому Ізраїля та дому Юди, що вони скоїли собі на шкоду, щоб мене розгнівити, кадивши Ваалові». |
| 18 ܡܪܝܐ ܚܘܢܝ ܘܐܕܥ ܫܪܝܪܐܝܬ ܚܘܝܬܢܝ ܥܒ̈ܕܝܗܘܢ | 18 Господь об’явив мені, і я знаю: тоді ти появив мені їхнє нечестя. |
| 19 ܘܐܢܐ ܐܝܟ ܐܡܪܐ ܒܪܝܪܐ ܕܡܬܕܒܪ ܠܢܟܣܬܐ ܘܠܐ ܝܕܥܬ ܕܥܠܝ ܐܬܚܫܒܘ ܡܚܫܒܬܐ ܘܐܡܪܘ ܢܚܒܠ ܩܝܣܐ ܒܠܚܡܗ ܘܢܘܒܕܝܘܗܝ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܚ̈ܝܐ ܘܫܡܗ ܬܘܒ ܠܐ ܢܬܕܟܪ | 19 А я, немов плохе ягнятко, що на заріз ведуть його, — а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: «Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих, щоб ім’я його не згадувалося вже більш!» |
| 20 ܘܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܕܝܢܐ ܕܩܘܫܬܐ ܒܚܪ ܟܘ̈ܠܝܬܐ ܘܠܒܐ ܐܚܙܐ ܦܘܪܥܢܟ ܡܢܗܘܢ ܡܛܠ ܕܠܟ ܓܠܝܬ ܕܝܢ̈ܝ | 20 Ти ж, Господи сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити твою відплату їм, бо на тебе поклавсь я в ділах моїх. |
| 21 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܥܠ ܐܢܫ̈ܝ ܥܢܬܘܬ ܕܒܥܝܢ ܢܦܫܟ ܘܐܡܪܝܢ ܠܐ ܬܬܢܒܐ ܒܫܡܗ ܕܡܪܝܐ ܕܠܐ ܬܡܘܬ ܒܐ̈ܝܕܝܢ | 21 Тому так каже Господь про людей анатотських, що чигають на твою душу й кажуть: «Не пророкуй во ім’я Господнє, а то помреш від наших рук.» |
| 22 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܨܒܐܘܬ ܗܐ ܦܩܕ ܐܢܐ ܥܠܝܗܘܢ ܥܠܝܡ̈ܐ ܢܡܘܬܘܢ ܒܚܪܒܐ ܘܒܢܝ̈ܗܘܢ ܘܒ̈ܢܬܗܘܢ ܢܡܘܬܘܢ ܒܟܦܢܐ | 22 Тому так каже Господь сил: «Ось я їх покараю: хлопці погинуть від меча, сини їхні й дочки їхні помруть із голоду. |
| 23 ܘܚܪܬܐ ܠܐ ܬܗܘܐ ܠܗܘܢ ܡܛܠ ܕܡܝܬܐ ܐܢܐ ܒܝܫܬܐ ܥܠ ܐܢ̈ܫܝ ܥܢܬܘܬ ܫܢܬܐ ܕܦܘܩܕܢܗܘܢ | 23 І не буде в них останку, бо я наведу лихо на людей анатотських у рік їхніх відвідин.» |