Geremia ܐܪܡܝܐ 11

Torna indietro

Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ Біблія
1 ܦܬܓܡܐ ܕܗܘܐ ܥܠ ܐܪܡܝܐ ܡܢ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа:
2 ܫܡܥܘ ܦܬ̈ܓܡܝ ܩܝܡܐ ܗܢܐ ܘܐܡܪ ܠܓܒܪ̈ܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܠܥܡܘܪ̈ܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ2 «Слухайте слово завіту цього і скажіть людям юдейським і мешканцям єрусалимським.
3 ܐܡܪ ܠܗܘܢ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܠܝܛ ܗܘ ܓܒܪܐ ܕܠܐ ܢܫܡܥ ܦܬ̈ܓܡܝ ܩܝܡܐ ܗܢܐ3 А скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Проклят чоловік, який не слухає слів завіту цього,
4 ܕܦܩܕܬ ܠܐ̈ܒܗܝܟܘܢ ܒܝܘܡܐ ܕܐܦܩܬ ܐܢܘܢ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܡܨܪܝܢ ܡܢ ܟܘܪܐ ܕܦܪܙܠܐ ܘܐܡܪܬ ܫܡܥܘ ܒܩܠܝ ܘܬܥܒܕܘܢ ܐܢܬܘܢ ܟܠ ܕܐܦܩܕܟܘܢ ܘܬܗܘܘܢ ܠܝ ܥܡܐ ܘܐܢܐ ܐܗܘܐ ܠܟܘܢ ܐܠܗܐ4 що я заповідав батькам вашим того дня, коли виводив їх з Єгипетського краю, з залізної печі, сказавши: Слухайте голос мій і чиніте так, як вам заповідаю, і будете моїм народом, я ж буду вашим Богом;
5 ܘܐܩܝܡ ܡܘܡ̈ܬܐ ܕܝܡܝܬ ܠܐ̈ܒܗܝܟܘܢ ܠܡܬܠ ܠܟܘܢ ܐܪܥܐ ܕܡܪܕܝܐ ܚܠܒܐ ܘܕܒܫܐ ܐܝܟ ܕܝܘܡܢܐ ܘܥܢܝܬ ܘܐܡܪܬ ܐܡܝܢ ܡܪܝܐ5 щоб міг я здійснити клятву, якою клявся батькам вашим, що дам їм землю, текучу молоком і медом, як воно й є нині.» І відказав я: «Нехай так буде, Господи!»
6 ܘܐܡܪ ܠܝ ܡܪܝܐ ܩܪܝ ܟܘܠܗܘܢ ܦܬ̈ܓܡܐ ܗܠܝܢ ܒܩܘܪ̈ܝܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܒܫ̈ܘܩܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ ܘܐܡܪ ܫܡܥܘ ܦܬ̈ܓܡܐ ܕܕܝܬܩܐ ܗܕܐ ܘܬܥܒܕܘܢ ܐܢܘܢ6 І сказав до мене Господь: «Проголоси в містах юдейських і по вулицях єрусалимських усі ці слова: Слухайте слово завіту цього й виконуйте його.
7 ܡܛܠ ܕܡܣܗܕܘ ܣܗܕܬ ܒܐ̈ܒܗܝܟܘܢ ܒܝܘܡܐ ܕܐܣܩܬ ܐܢܘܢ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܡܨܪܝܢ ܘܥܕܡܐ ܠܝܘܡܢܐ ܩܕܡܬ ܘܫܕܪܬ ܘܐܡܪܬ ܫܡܥܘ ܒܩܠܝ7 Батьків бо ваших попереджав я повсякчасно, коли виводив їх з Єгипетського краю, аж по цей день, нагадувавши уранці й раз-у-раз: Слухайте мій голос!
8 ܘܠܐ ܫܡܥܘ ܘܠܐ ܐܪܟܢܘ ܐܕܢܗܘܢ ܘܗܠܟܘ ܓܒܪ ܒܨܒܝ̈ܢܝ ܠܒܗܘܢ ܒܝܫܐ ܘܐܝܬܝܬ ܥܠܝܗܘܢ ܟܠ ܦܬ̈ܓܡܝ ܩܝܡܐ ܗܢܐ ܕܦܩܕܬ ܠܡܫܡܥ ܘܠܐ ܫܡܥܘ8 Вони ж не слухали й не нахиляли вуха свого; кожен ходив уперто за своїм ледачим серцем; тому й навів я на них усе сказане в цьому завіті, що заповів був їм робити, — але вони не виконували.»
9 ܘܐܡܪ ܠܝ ܡܪܝܐ ܐܫܬܟܚ ܡܪܕܐ ܒܓܒܪ̈ܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܒܥܡܘܪ̈ܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ9 І Господь сказав до мене: «Постала змова між людьми Юди та мешканцями єрусалимськими.
10 ܬܒܘ ܠܚ̈ܛܗܐ ܕܐ̈ܒܗܝܗܘܢ ܩ̈ܕܡܝܐ ܘܠܐ ܨܒܘ ܠܡܫܡܥ ܦܬ̈ܓܡܝ ܘܗܢܘܢ ܐܙܠܘ ܒܬܪ ܐ̈ܠܗܐ ܐ̈ܚܪܢܐ ܠܡܦܠܚ ܐܢܘܢ ܘܒܛܠܘ ܒܢ̈ܝ ܐܝܣܪܝܠ ܘܒ̈ܢܝ ܝܗܘܕܐ ܕܝܬܩܐ ܕܝܠܝ ܕܐܩܝܡܬ ܥܡ ܐ̈ܒܗܝܗܘܢ10 Вони повернулися знову до беззаконств праотців своїх, що зреклися слухати мої слова й пішли за іншими богами, щоб їм служити. Так дім Ізраїля, як і дім Юди порушили союз мій, який я заключив був з їхніми батьками.»
11 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܗܐ ܡܝܬܐ ܐܢܐ ܥܠܝܗܘܢ ܒܝܫܬܐ ܕܠܐ ܢܫܟܚܘܢ ܠܡܦܩ ܡܢܗ̇ ܘܢܓܥܘܢ ܠܘܬܝ ܘܠܐ ܐܫܡܥ ܐܢܘܢ11 Тому ось як говорить Господь: «Я наведу на них лихо, від якого не спроможуться врятуватись, і хоч вони взиватимуть до мене, я їх не слухатиму.
12 ܘ̈ܢܐܙܠܢ ܩܘܪ̈ܝܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܥܡܘܪ̈ܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ ܘܢܓܥܘܢ ܠܘܬ ܐ̈ܠܗܐ ܕܣܝܡܝܢ ܗܘܘ ܠܗܘܢ ܒܣ̈ܡܐ ܘܡܦܪܩ ܠܐ ܢܦܪܩܘܢ ܐܢܘܢ ܒܙܒܢܐ ܕܒܝܫܬܗܘܢ12 Тоді підуть міста Юдеї та мешканці єрусалимські взивати богів, перед якими вони воскурювали, але вони їм ніяк не допоможуть під час їхньої недолі.
13 ܡܛܠ ܕܐܝܟ ܡܢܝܢܐ ܕܩܘܪ̈ܝܝܟ ܗܘܘ ܐ̈ܠܗܝܟ ܝܗܘܕܐ ܡܢܝܢܐ ܕܫܘ̈ܩܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ ܣܡܬܘܢ ܡܕܒ̈ܚܐ ܠܒܗܬܬܐ ܡܕܒܚ̈ܐ ܠܡܣܡ ܒܣ̈ܡܐ ܠܒܥܠܐ13 Скільки бо міст у тебе, стільки й богів у тебе, Юдо, і скільки вулиць у Єрусалимі, стільки настановили ви й жертовників гидоті, жертовників, щоб Ваалові кадити!
14 ܘܐܢܬ ܠܐ ܬܨܠܐ ܥܠ ܥܡܐ ܗܢܐ ܘܠܐ ܬܒܥܐ ܥܠܝܗܘܢ ܒܥܘܬܐ ܘܨܠܘܬܐ ܡܛܠ ܕܠܐ ܫܡܥ ܐܢܐ ܒܙܒܢܐ ܕܩܪܝܢ ܠܝ ܒܙܒܢ ܒܝܫܬܗܘܢ14 Тому не молися за цей народ і не здіймай за них крику, ні благання, бо я їх слухати не буду, коли взиватимуть до мене у своїй недолі.
15 ܠܡܢܐ ܚܒܝܒܬܝ̈ ܒܒܝܬܝ ܥܒܕܬܝ ܛܢܦܘܬܐ ܣܓܝܐܬܐ ܘܒܣܪ ܩܘܕܫܐ ܢܥܒܪܘܢ ܡܢܟܝ ܡܛܠ ܒܝܫܬܟܝ ܕܥܫܢܬ15 Чого ж то моя улюблена шукає в моїм домі, вона, що з багатьма лукаве намислювала? Хіба ж святе м’ясо віддалить від тебе лихо? Чи зможу тим очистити тебе?
16 ܙܝܬܐ ܥܒܝܛܐ ܫܦܝܪ ܦܐܪܐ ܘܫܦܝܪ ܚܙܘܐ ܩܪܐ ܡܪܝܐ ܫܡܟܝ ܠܩܠܐ ܕܓܙܝܪܬܐ ܪܒܬܐ ܫܒܘܩܘ ܢܘܪܐ ܥܠܝܗ̇ ܘܬܚܒܠ ܣ̈ܘܟܝܗ̇16 Зеленою, прекрасною маслиною з пишним плодом назвав тебе був Господь. Під звук великого гриміння запалив він вогонь над нею, і пообсмалювалось її віття.
17 ܘܡܪܝܐ ܨܒܐܘܬ ܕܢܨܒܟܝ ܡܠܠ ܥܠܝܟܝ ܒܝܫܬܐ ܡܛܠ ܒܝܫܘܬܐ ܕܒܝܬ ܐܝܣܪܝܠ ܘܕܒܝܬ ܝܗܘܕܐ ܕܥܒܕܘ ܠܗܘܢ ܠܡܪܓܙܘܬܢܝ ܠܡܣܡ ܒܣܡ̈ܐ ܠܒܥܠܐ17 Бо Господь сил, що насадив тебе, вирік на тебе лихо за злочин дому Ізраїля та дому Юди, що вони скоїли собі на шкоду, щоб мене розгнівити, кадивши Ваалові».
18 ܡܪܝܐ ܚܘܢܝ ܘܐܕܥ ܫܪܝܪܐܝܬ ܚܘܝܬܢܝ ܥܒ̈ܕܝܗܘܢ18 Господь об’явив мені, і я знаю: тоді ти появив мені їхнє нечестя.
19 ܘܐܢܐ ܐܝܟ ܐܡܪܐ ܒܪܝܪܐ ܕܡܬܕܒܪ ܠܢܟܣܬܐ ܘܠܐ ܝܕܥܬ ܕܥܠܝ ܐܬܚܫܒܘ ܡܚܫܒܬܐ ܘܐܡܪܘ ܢܚܒܠ ܩܝܣܐ ܒܠܚܡܗ ܘܢܘܒܕܝܘܗܝ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܚ̈ܝܐ ܘܫܡܗ ܬܘܒ ܠܐ ܢܬܕܟܪ19 А я, немов плохе ягнятко, що на заріз ведуть його, — а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: «Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих, щоб ім’я його не згадувалося вже більш!»
20 ܘܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܕܝܢܐ ܕܩܘܫܬܐ ܒܚܪ ܟܘ̈ܠܝܬܐ ܘܠܒܐ ܐܚܙܐ ܦܘܪܥܢܟ ܡܢܗܘܢ ܡܛܠ ܕܠܟ ܓܠܝܬ ܕܝܢ̈ܝ20 Ти ж, Господи сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити твою відплату їм, бо на тебе поклавсь я в ділах моїх.
21 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܥܠ ܐܢܫ̈ܝ ܥܢܬܘܬ ܕܒܥܝܢ ܢܦܫܟ ܘܐܡܪܝܢ ܠܐ ܬܬܢܒܐ ܒܫܡܗ ܕܡܪܝܐ ܕܠܐ ܬܡܘܬ ܒܐ̈ܝܕܝܢ21 Тому так каже Господь про людей анатотських, що чигають на твою душу й кажуть: «Не пророкуй во ім’я Господнє, а то помреш від наших рук.»
22 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܨܒܐܘܬ ܗܐ ܦܩܕ ܐܢܐ ܥܠܝܗܘܢ ܥܠܝܡ̈ܐ ܢܡܘܬܘܢ ܒܚܪܒܐ ܘܒܢܝ̈ܗܘܢ ܘܒ̈ܢܬܗܘܢ ܢܡܘܬܘܢ ܒܟܦܢܐ22 Тому так каже Господь сил: «Ось я їх покараю: хлопці погинуть від меча, сини їхні й дочки їхні помруть із голоду.
23 ܘܚܪܬܐ ܠܐ ܬܗܘܐ ܠܗܘܢ ܡܛܠ ܕܡܝܬܐ ܐܢܐ ܒܝܫܬܐ ܥܠ ܐܢ̈ܫܝ ܥܢܬܘܬ ܫܢܬܐ ܕܦܘܩܕܢܗܘܢ23 І не буде в них останку, бо я наведу лихо на людей анатотських у рік їхніх відвідин.»