Deuteronomium 10

Torna indietro

Nova Vulgata	Біблія
¹ In tempore illo dixit Dominus ad me: “Dola tibi duas tabulas lapideas, sicut priores fuerunt, et ascende ad me in montem faciesque tibi arcam ligneam.	¹ «Того часу промовив Господь до мене: Витеши собі дві кам’яні таблиці, такі, як і перші, і вийди на гору до мене; зроби собі й кивот з дерева.
² Et scribam in tabulis verba, quae fuerunt in his, quas ante confregisti, ponesque eas in arca”.	² Я напишу на таблицях слова, які були на перших таблицях, що їх ти розбив, і ти покладеш їх у кивот.
³ Feci igitur arcam de lignis acaciae; cumque dolassem duas tabulas lapideas instar priorum, ascendi in montem habens eas in manibus.	³ Зробив я кивот із акацієвого дерева, витесав дві кам’яні таблиці, такі, як і перші, і вийшов на гору з цими двома таблицями в руках.
⁴ Scripsitque in tabulis iuxta id quod prius scripserat, verba decem, quae locutus est Dominus ad vos in monte de medio ignis, quando populus congregatus est, et dedit eas mihi.	⁴ І написав Господь на таблицях те, що було написано на перших, десять слів, які промовив був до нас на горі з-посеред полум’я в день зборів, і дав їх мені.
⁵ Reversusque de monte descendi et posui tabulas in arcam, quam feceram; quae hucusque ibi sunt, sicut mihi praecepit Dominus.	⁵ І знову пустивсь я з гори та й поклав таблиці до кивоту, що його я зробив; складено їх там, як заповідав мені Господь.
⁶ Filii autem Israel castra moverunt ex Berothbeneiacan in Mosera, ubi Aaron mortuus ac sepultus est; pro quo sacerdotio functus est Eleazar filius eius.
⁷ Inde venerunt in Gadgad; de quo loco profecti castrametati sunt in Ietebatha, in terra torrentium aquarum.	⁷ Звідтіля вони рушили до Гудгоду, а з Гудгоду до Йотвати, краю, в якому чимало водних потоків.
⁸ Eo tempore separavit Dominus tribum Levi, ut portaret arcam foederis Domini et staret coram eo in ministerio ac benediceret in nomine illius usque in praesentem diem.	⁸ Тоді призначив Господь покоління Леві, щоб вони носили кивот Господнього Завіту, щоб стояли перед Господом, йому служили й благословляли його ім’ям по цей день.
⁹ Quam ob rem non habuit Levi partem neque hereditatem cum fratribus suis, quia ipse Dominus hereditas eius est, sicut promisit ei Dominus Deus tuus.	⁹ Тим то й немає в Леві ані частки, ані насліддя між його братами; Господь його насліддя, як сказав йому Господь, Бог твій.
¹⁰ Ego autem steti in monte sicut prius quadraginta diebus ac noctibus, exaudivitque me Dominus etiam hac vice et te perdere noluit.	¹⁰ Отак перебув я на горі стільки часу, як і перед тим, сорок день і сорок ночей, і вислухав мене Господь теж цим разом, і ухвалив не губити тебе.
¹¹ Dixitque mihi: “Surge, vade et praecede populum, ut ingrediatur et possideat terram, quam iuravi patribus eorum, ut traderem eis”.	¹¹ Потім промовив до мене Господь: Устань, рушай в дорогу на чолі народу; нехай увійдуть і займуть землю, про яку клявсь я батькам їхнім, що дам їм.
¹² Et nunc, Israel, quid Dominus Deus tuus petit a te, nisi ut timeas Dominum Deum tuum et ambules in viis eius et diligas eum ac servias Domino Deo tuo in toto corde tuo et in tota anima tua	¹² Та й тепер, Ізраїлю, чого Господь, Бог твій, вимагає від тебе, як не того, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма його дорогами, і служив Господеві, Богу твоєму, усім твоїм серцем і всією твоєю душею,
¹³ custodiasque mandata Domini et praecepta eius, quae ego hodie praecipio, ut bene sit tibi?	¹³ додержуючи заповідей Господа та його установ, що їх я сьогодні заповідаю тобі, тобі ж самому на добро?
¹⁴ En Domini Dei tui caelum est et caelum caeli, terra et omnia, quae in ea sunt;	¹⁴ Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого.
¹⁵ et tamen patribus tuis conglutinatus est Dominus et amavit eos elegitque semen eorum post eos, id est vos, de cunctis gentibus, sicut hodie comprobatur.	¹⁵ А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося.
¹⁶ Circumcidite igitur praeputium cordis vestri et cervicem vestram, ne induretis amplius,	¹⁶ Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим!
¹⁷ quia Dominus Deus vester ipse est Deus deorum et Dominus dominantium, Deus magnus, potens et terribilis, qui personam non accipit nec munera,	¹⁷ Бо Господь, Бог ваш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків,
¹⁸ facit iudicium pupillo et viduae, amat peregrinum et dat ei victum atque vestitum.	¹⁸ що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу.
¹⁹ Et vos ergo, amate peregrinos, quia et ipsi fuistis advenae in terra Aegypti.	¹⁹ А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.
²⁰ Dominum Deum tuum timebis et ei servies, ipsi adhaerebis iurabisque in nomine illius.	²⁰ Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись.
²¹ Ipse est laus tua et Deus tuus, qui fecit tibi haec magnalia et terribilia, quae viderunt oculi tui.	²¹ Він твоя слава, він — Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі.
²² In septuaginta animabus descenderunt patres tui in Aegyptum; et ecce nunc multiplicavit te Dominus Deus tuus sicut astra caeli.	²² Сімдесят душ було твоїх батьків, як вони спустились у Єгипет, а тепер Господь, Бог твій, намножив тебе, як зір на небі.»

Vetus Testamentum

Novum Testamentum

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati