Deuteronomium 10

NOVA VULGATA	Біблія
1 In tempore illo dixit Dominus ad me: “Dola tibi duas tabulas lapideas, sicut priores fuerunt, et ascende ad me in montem faciesque tibi arcam ligneam.	1 «Того часу промовив Господь до мене: Витеши собі дві кам’яні таблиці, такі, як і перші, і вийди на гору до мене; зроби собі й кивот з дерева.
2 Et scribam in tabulis verba, quae fuerunt in his, quas ante confregisti, ponesque eas in arca”.	2 Я напишу на таблицях слова, які були на перших таблицях, що їх ти розбив, і ти покладеш їх у кивот.
3 Feci igitur arcam de lignis acaciae; cumque dolassem duas tabulas lapideas instar priorum, ascendi in montem habens eas in manibus.	3 Зробив я кивот із акацієвого дерева, витесав дві кам’яні таблиці, такі, як і перші, і вийшов на гору з цими двома таблицями в руках.
4 Scripsitque in tabulis iuxta id quod prius scripserat, verba decem, quae locutus est Dominus ad vos in monte de medio ignis, quando populus congregatus est, et dedit eas mihi.	4 І написав Господь на таблицях те, що було написано на перших, десять слів, які промовив був до нас на горі з-посеред полум’я в день зборів, і дав їх мені.
5 Reversusque de monte descendi et posui tabulas in arcam, quam feceram; quae hucusque ibi sunt, sicut mihi praecepit Dominus.	5 І знову пустивсь я з гори та й поклав таблиці до кивоту, що його я зробив; складено їх там, як заповідав мені Господь.
6 Filii autem Israel castra moverunt ex Berothbeneiacan in Mosera, ubi Aaron mortuus ac sepultus est; pro quo sacerdotio functus est Eleazar filius eius.
7 Inde venerunt in Gadgad; de quo loco profecti castrametati sunt in Ietebatha, in terra torrentium aquarum.	7 Звідтіля вони рушили до Гудгоду, а з Гудгоду до Йотвати, краю, в якому чимало водних потоків.
8 Eo tempore separavit Dominus tribum Levi, ut portaret arcam foederis Domini et staret coram eo in ministerio ac benediceret in nomine illius usque in praesentem diem.	8 Тоді призначив Господь покоління Леві, щоб вони носили кивот Господнього Завіту, щоб стояли перед Господом, йому служили й благословляли його ім’ям по цей день.
9 Quam ob rem non habuit Levi partem neque hereditatem cum fratribus suis, quia ipse Dominus hereditas eius est, sicut promisit ei Dominus Deus tuus.	9 Тим то й немає в Леві ані частки, ані насліддя між його братами; Господь його насліддя, як сказав йому Господь, Бог твій.
10 Ego autem steti in monte sicut prius quadraginta diebus ac noctibus, exaudivitque me Dominus etiam hac vice et te perdere noluit.	10 Отак перебув я на горі стільки часу, як і перед тим, сорок день і сорок ночей, і вислухав мене Господь теж цим разом, і ухвалив не губити тебе.
11 Dixitque mihi: “Surge, vade et praecede populum, ut ingrediatur et possideat terram, quam iuravi patribus eorum, ut traderem eis”.	11 Потім промовив до мене Господь: Устань, рушай в дорогу на чолі народу; нехай увійдуть і займуть землю, про яку клявсь я батькам їхнім, що дам їм.
12 Et nunc, Israel, quid Dominus Deus tuus petit a te, nisi ut timeas Dominum Deum tuum et ambules in viis eius et diligas eum ac servias Domino Deo tuo in toto corde tuo et in tota anima tua	12 Та й тепер, Ізраїлю, чого Господь, Бог твій, вимагає від тебе, як не того, щоб ти боявся Господа, Бога твого, ходив усіма його дорогами, і служив Господеві, Богу твоєму, усім твоїм серцем і всією твоєю душею,
13 custodiasque mandata Domini et praecepta eius, quae ego hodie praecipio, ut bene sit tibi?	13 додержуючи заповідей Господа та його установ, що їх я сьогодні заповідаю тобі, тобі ж самому на добро?
14 En Domini Dei tui caelum est et caelum caeli, terra et omnia, quae in ea sunt;	14 Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого.
15 et tamen patribus tuis conglutinatus est Dominus et amavit eos elegitque semen eorum post eos, id est vos, de cunctis gentibus, sicut hodie comprobatur.	15 А все ж таки прихилився Господь до твоїх батьків, щоб їх полюбити, і вибрав вас, їхніх пізніших потомків, з-поміж усіх народів, як оце нині й сталося.
16 Circumcidite igitur praeputium cordis vestri et cervicem vestram, ne induretis amplius,	16 Обріжте ж ваше необрізане серце й ваш карк нехай більше не буде впертим!
17 quia Dominus Deus vester ipse est Deus deorum et Dominus dominantium, Deus magnus, potens et terribilis, qui personam non accipit nec munera,	17 Бо Господь, Бог ваш, Бог над богами й Господь над володарями, Бог великий, могутній і страшний, що не зважає на особу й не бере дарунків,
18 facit iudicium pupillo et viduae, amat peregrinum et dat ei victum atque vestitum.	18 що творить суд сироті й удовиці та милує чужинця, даючи йому хліб і одежу.
19 Et vos ergo, amate peregrinos, quia et ipsi fuistis advenae in terra Aegypti.	19 А любіть і ви чужинця, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.
20 Dominum Deum tuum timebis et ei servies, ipsi adhaerebis iurabisque in nomine illius.	20 Господа, Бога твого, бійся, йому служи, його держись, його ім’ям клянись.
21 Ipse est laus tua et Deus tuus, qui fecit tibi haec magnalia et terribilia, quae viderunt oculi tui.	21 Він твоя слава, він — Бог твій, який для тебе виконав ті великі і страшні речі, що їх ти бачив на власні очі.
22 In septuaginta animabus descenderunt patres tui in Aegyptum; et ecce nunc multiplicavit te Dominus Deus tuus sicut astra caeli.	22 Сімдесят душ було твоїх батьків, як вони спустились у Єгипет, а тепер Господь, Бог твій, намножив тебе, як зір на небі.»