Lamentazioni 3

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Io sono l'uomo che ha provato la miseria sotto la sferza della sua ira.	1 Я — чоловік, що зазнав горя під палицею його гніву.
2 Egli mi ha guidato, mi ha fatto camminare nelle tenebre e non nella luce.	2 Він вів мене й силував ходити у пітьмі, а не в світлі.
3 Solo contro di me egli ha volto e rivolto la sua mano tutto il giorno.	3 Проти мене самого він знову й знову звертає свою руку цілоденно.
4 Egli ha consumato la mia carne e la mia pelle, ha rotto le mie ossa.	4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, він розбив мої кості.
5 Ha costruito sopra di me, mi ha circondato di veleno e di affanno.	5 Він зводив будову проти мене і оточував мене жовчю та нуждою.
6 Mi ha fatto abitare in luoghi tenebrosi come i morti da lungo tempo.	6 Він оселив мене в місцях темних, наче тих, що вже давно померли.
7 Mi ha costruito un muro tutt'intorno, perché non potessi più uscire; ha reso pesanti le mie catene.	7 Муром обвів мене, щоб я не вийшов; зробив тяжкими мої кайдани.
8 Anche se grido e invoco aiuto, egli soffoca la mia preghiera.	8 Навіть як я взиваю й допомоги благаю, він відштовхує мою молитву.
9 Ha sbarrato le mie vie con blocchi di pietra, ha ostruito i miei sentieri.	9 Дороги мої тесаним камінням закидав, стежки мої викривив він.
10 Egli era per me un orso in agguato, un leone in luoghi nascosti.	10 Ведмедем у засідці зробивсь для мене, левом у сховку.
11 Seminando di spine la mia via, mi ha lacerato, mi ha reso desolato.	11 Він збив набік мої дороги, він розірвав мене і обернув на ніщоту.
12 Ha teso l'arco, mi ha posto come bersaglio alle sue saette.	12 Він нап’яв свого лука і поставив мене стрілі за мету.
13 Ha conficcato nei miei fianchi le frecce della sua faretra.	13 Дав доступ у моє нутро дітям сагайдака свого.
14 Son diventato lo scherno di tutti i popoli, la loro canzone d'ogni giorno.	14 Я став посміховищем для всього мого народу, їх приспівкою цілоденною.
15 Mi ha saziato con erbe amare, mi ha dissetato con assenzio.	15 Наситив мене гіркотою, і напоїв полином.
16 Mi ha spezzato con la sabbia i denti, mi ha steso nella polvere.	16 Він розбив щебенню мої зуби, він повалив мене в попіл.
17 Son rimasto lontano dalla pace, ho dimenticato il benessere.	17 Покинув спокій мою душу, і я забув про щастя.
18 E dico: "È sparita la mia gloria, la speranza che mi veniva dal Signore".	18 Я мовив: Пропала моя сила, моя на Господа надія!
19 Il ricordo della mia miseria e del mio vagare è come assenzio e veleno.	19 Згадай про мої злидні та мою скорботу, про полин та жовч.
20 Ben se ne ricorda e si accascia dentro di me la mia anima.	20 Глибоко вбилось усе те мені в пам’ять, і душа моя в мені прибита;
21 Questo intendo richiamare alla mia mente, e per questo voglio riprendere speranza.	21 Оце пригадую я моєму серцю і тому надіюсь.
22 Le misericordie del Signore non sono finite, non è esaurita la sua compassione;	22 Ласки Господні не скінчились, не вичерпалось його милосердя.
23 esse son rinnovate ogni mattina, grande è la sua fedeltà.	23 Вони нові щоранку, велика твоя вірність.
24 "Mia parte è il Signore - io esclamo - per questo in lui voglio sperare".	24 Господь — мій пай, — моя душа говорить; тому й надіюся на нього,
25 Buono è il Signore con chi spera in lui, con l'anima che lo cerca.	25 Благий Господь до того, хто його чекає; до душі, яка його шукає.
26 È bene aspettare in silenzio la salvezza del Signore.	26 Добре чекати мовчки від Господа спасіння.
27 È bene per l'uomo portare il giogo fin dalla giovinezza.	27 Добре для людини носити ярмо в юнацтві.
28 Sieda costui solitario e resti in silenzio, poiché egli glielo ha imposto;	28 Нехай сидить насамоті мовчки, бо він його наклав на нього.
29 cacci nella polvere la bocca, forse c'è ancora speranza;	29 Нехай встромить уста свої в порох, ануж: може ще є надія!
30 porga a chi lo percuote la sua guancia, si sazi di umiliazioni.	30 Нехай наставить тому, хто б’є, щоку, нехай набереться зневаги до наситу!
31 Poiché il Signore non rigetta mai...	31 Бо не навіки Господь відкидає.
32 Ma, se affligge, avrà anche pietà secondo la sua grande misericordia.	32 Бо хоч він і засмутить, та знову помилує з доброти своєї великої.
33 Poiché contro il suo desiderio egli umilia e affligge i figli dell'uomo.	33 Бо він не карає від серця і нерадо засмучує дітей людських.
34 Quando schiacciano sotto i loro piedi tutti i prigionieri del paese,	34 А коли хтось бере під ноги усіх в’язнів країни
35 quando falsano i diritti di un uomo in presenza dell'Altissimo,	35 чи перекручує право людини перед очима Всевишнього,
36 quando fan torto a un altro in una causa, forse non vede il Signore tutto ciò?	36 коли ошукує когось у якійсь справі, — хіба Господь того не бачить?
37 Chi mai ha parlato e la sua parola si è avverata, senza che il Signore lo avesse comandato?	37 Хто щось колись сказав і воно сталось без Господнього веління?
38 Dalla bocca dell'Altissimo non procedono forse le sventure e il bene?	38 Хіба не з уст Всевишнього виходять злидні й нещастя?
39 Perché si rammarica un essere vivente, un uomo, per i castighi dei suoi peccati?	39 Чому, поки живе, людина нарікає, чоловік — за кару за гріхи власні?
40 "Esaminiamo la nostra condotta e scrutiamola, ritorniamo al Signore.	40 Розвідаймо тільки дороги наші й дізнаймо, повернімося до Господа!
41 Innalziamo i nostri cuori al di sopra delle mani, verso Dio nei cieli.	41 Здіймімо серця й руки наші до Бога, що на небі!
42 Abbiamo peccato e siamo stati ribelli; tu non ci hai perdonato.	42 Ми відпали, збунтувались: ти не простив нам!
43 Ti sei avvolto nell'ira e ci hai perseguitati, hai ucciso senza pietà.	43 Огорнув гнівом, гнав нас та убивав немилосердно.
44 Ti sei avvolto in una nube, così che la supplica non giungesse fino a te.	44 Закрив ти себе хмарою, щоб не пройшла молитва.
45 Ci hai ridotti a spazzatura e rifiuto in mezzo ai popoli.	45 Сміттям та покиддю зробив ти нас серед народів.
46 Han spalancato la bocca contro di noi tutti i nostri nemici.	46 Всі наші вороги широко уста свої на нас відкрили.
47 Terrore e trabocchetto sono la nostra sorte, desolazione e rovina".	47 Страх і яма нам випала, спустошення й руїна.
48 Rivoli di lacrime scorrono dai miei occhi, per la rovina della figlia del mio popolo.	48 Потоки вод ллє моє око над руїною дочки народу мого.
49 Il mio occhio piange senza sosta perché non ha pace	49 Око моє стікає без угаву, без перестання,
50 finché non guardi e non veda il Signore dal cielo.	50 поки Господь з неба не спогляне та не побачить.
51 Il mio occhio mi tormenta per tutte le figlie della mia città.	51 Око моє печалить мою душу з-за усіх дочок мого міста.
52 Mi han dato la caccia come a un passero coloro che mi son nemici senza ragione.	52 Мов пташку, напосілися мене зловити ті, що зо мною ворогують без причини.
53 Mi han chiuso vivo nella fossa e han gettato pietre su di me.	53 Життя моє підтяли в ямі й прикидали мене камінням.
54 Son salite le acque fin sopra il mio capo; io dissi: "È finita per me".	54 Води знялися понад голову в мене, і сказав: «Пропав я!»
55 Ho invocato il tuo nome, o Signore, dalla fossa profonda.	55 Я візвав твоє ім’я, Господи, із глибокої ями.
56 Tu hai udito la mia voce: "Non chiudere l'orecchio al mio sfogo".	56 Почув ти мій голос: «Не затуляй твого вуха від мого стогону, волання мого!»
57 Tu eri vicino quando ti invocavo, hai detto: "Non temere!".	57 Ти зблизився, коли я візвав до тебе; сказав: «Не бійся!».
58 Tu hai difeso, Signore, la mia causa, hai riscattato la mia vita.	58 Ти боронив, о Господи, справи душі моєї; ти викупив моє життя.
59 Hai visto, o Signore, il torto che ho patito, difendi il mio diritto!	59 О Господи, ти бачив мою кривду; розсуди ж мою справу!
60 Hai visto tutte le loro vendette, tutte le loro trame contro di me.	60 Ти бачив усю їхню помсту, усі їхні замисли на мене.
61 Hai udito, Signore, i loro insulti, tutte le loro trame contro di me,	61 Ти чув, о Господи, наругу їхню, усі їхні замисли на мене.
62 i discorsi dei miei oppositori e le loro ostilità contro di me tutto il giorno.	62 Уста противників моїх, витівки їхні цілоденне проти мене.
63 Osserva quando siedono e quando si alzano; io sono la loro beffarda canzone.	63 Чи вони сидять, чи встають, глянь: я — їхня глумлива пісня.
64 Rendi loro il contraccambio, o Signore, secondo l'opera delle loro mani.	64 Відплатиш, Господи, їм нагороду за вчинками їхніх рук.
65 Rendili duri di cuore, la tua maledizione su di loro!	65 Ти їм даси запекле серце; проклін на них твій!
66 Perseguitali nell'ira e distruggili sotto il cielo, Signore.	66 Ти гонитимеш їх, о Господи, у гніві і винищиш їх із-під неба.