Sapienza 15

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Ma tu, nostro Dio, sei buono e fedele, sei paziente e tutto governi secondo misericordia.	1 А ти, наш Боже, добрий і вірний, | довготерпеливий, що в милосерді всім управляєш!
2 Anche se pecchiamo, siamo tuoi, conoscendo la tua potenza; ma non peccheremo più, sapendo che ti apparteniamo.	2 Навіть якщо б ми й згрішили, то все одно — ми твої, знаємо твою могутність; | та ми не згрішимо, бо знаємо, що до тебе належимо.
3 Conoscerti, infatti, è giustizia perfetta, conoscere la tua potenza è radice di immortalità.	3 Пізнати ж тебе — досконала справедливість, | знати твою могутність — корінь безсмертя.
4 Non ci indusse in errore né l'invenzione umana di un'arte perversa, né la sterile fatica dei pittori, immagini deturpate di vari colori,	4 Нас не звела витівка, вигадка людей, | ані малярів труд безплідний | — ота подоба, намазана різними фарбами,
5 la cui vista provoca negli stolti il desiderio, l'anelito per una forma inanimata di un'immagine morta.	5 вигляд яких будить у безумних пристрасть, | так що вони закохуються в бездушну подобу мертвого образу.
6 Amanti del male e degni di simili speranze sono coloro che fanno, desiderano e venerano gli idoli.	6 Коханці зла, гідні й відповідних сподівань, | і ті, що їх виробляють, і ті, що прагнуть їх, і ті, що вшановують.
7 Un vasaio, impastando con fatica la terra molle, plasma per il nostro uso ogni sorta di vasi. Ma con il medesimo fango modella e i vasi che servono per usi decenti e quelli per usi contrari, tutti allo stesso modo; quale debba essere l'uso di ognuno di essi lo stabilisce il vasaio.	7 Ось ганчар, що з трудом місить м’яку глину | і ліпить одне за другим для нашого вжитку; | з тієї ж глини виліплено | і посудини, які служать для чистого вжитку, | і такі, що для вжитку іншого — всі однаково; | який же одного й другого вжиток | — то вже ганчар вирішує.
8 Quindi con odiosa fatica plasma con il medesimo fango un dio vano, egli che, nato da poco dalla terra, tra poco ritornerà là da dove fu tratto, quando gli sarà richiesto l'uso fatto dell'anima sua.	8 З тієї ж глини — шкода й праці — ліпить пустого бога, і він, що недавно з землі постав | і що небавом повернеться до неї, з якої був узятий, | коли зажадають рахунку з його життя.
9 Ma egli non si preoccupa di morire né di avere una vita breve; anzi gareggia con gli orafi e con gli argentieri, imita i lavoratori del bronzo e ritiene un vanto plasmare cose false.	9 Та йому байдуже, що мусить умерти | і що життя його коротке, | — він таки йде наввипередки з золотарями та сріблярами, | наслідує бронзівників | і за славу собі вважає, що ті недійсні речі робить.
10 Cenere è il suo cuore, la sua speranza più vile della terra, la sua vita più spregevole del fango,	10 Серце його — попіл! | Його надія — марніша пороху, | життя ж: його — ганебніше грязі!
11 perché disconosce il suo creatore, colui che gli inspirò un'anima attiva e gli infuse uno spirito vitale.	11 Бо він не визнав того, який його створив, | який вдихнув у нього творчу душу | та вдмухнув у нього дух, що оживлює;
12 Ma egli considera un trastullo la nostra vita, l'esistenza un mercato lucroso. Egli dice: "Da tutto, anche dal male, si deve trarre profitto".	12 але вважав, що наше життя — іграшка, | що наше буття — ярмарок для користи, | бо треба, каже, звідкинебудь, навіть із злого, зиск тягнути.
13 Costui infatti più di tutti sa di peccare, fabbricando di materia terrestre fragili vasi e statue.	13 Такий краще від усіх інших знає, що грішить, | виробляючи з тієї самої землі й крихкий посуд, і кумирів.
14 Ma sono tutti stoltissimi e più miserabili di un'anima infantile i nemici del tuo popolo, che lo hanno oppresso.	14 Та всі вони безглузді вельми й нещасливіші від душі немовлятка, | — вороги твого народу, які його гнобили.
15 Essi considerarono dèi anche tutti gli idoli dei pagani, i quali non hanno né l'uso degli occhi per vedere, né narici per aspirare aria, né orecchie per sentire, né dita delle mani per palpare; e i loro piedi sono incapaci di camminare.	15 Вони бо за богів уважали всіх бовванів поганських, | які не можуть користатись ні очима, щоб дивитись, | ні ніздрями, щоб вдихати повітря, | ні вухами, щоб чути, | ні пальцями на руках, щоб дотикатись, | ані ноги в них ходити нездатні.
16 Un uomo li ha fatti, li ha plasmati uno che ha avuto il respiro in prestito. Ora nessun uomo può plasmare un dio a lui simile;	16 Бо це людина їх зробила, | той, у кого дух позичений, зліпив їх; | нема бо чоловіка, що міг би | зробити подібного собі бога.
17 essendo mortale, una cosa morta produce con empie mani. Egli è sempre migliore degli oggetti che adora, rispetto a essi possiede la vita, ma quelli giammai	17 А бувши смертним, він тільки мертве робить злочинними руками. | Він же вартісніший за своїх божків, | бо він сам жив, вони ж — ніколи.
18 Venerano gli animali più ripugnanti, che per stupidità al paragone risultan peggiori degli altri;	18 Ба поклоняються тваринам найогиднішим, | бо глупотою вони гірші від інших
19 non sono tanto belli da invogliarsene, come capita per l'aspetto di altri animali, e non hanno avuto la lode e la benedizione di Dio.	19 і не мають навіть того привабливого, | що буває інколи у вигляді звірів, — вони бо позбавлені й Божої похвали і благословення.