Qoelet 10

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Una mosca morta guasta l'unguento del profumiere: un po' di follia può contare più della sapienza e dell'onore.	1 Мертві мухи роблять масть мировара смердючою й гнилою; трохи дурноти може переважити й честь.
2 La mente del sapiente si dirige a destra e quella dello stolto a sinistra.	2 Серце мудрого праворуч нього, а серце дурного — ліворуч.
3 Per qualunque via lo stolto cammini è privo di senno e di ognuno dice: "È un pazzo".	3 Ледве він пуститься в дорогу, йому забракне духу, і всі кажуть: Дурень!
4 Se l'ira d'un potente si accende contro di te, non lasciare il tuo posto, perché la calma placa le offese anche gravi.	4 Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця: бо лагідність виліковує провин багато.
5 C'è un male che io ho osservato sotto il sole: l'errore commesso da parte di un sovrano:	5 Є зло, що бачив я під сонцем, промах, що від володаря походить:
6 la follia vien collocata in posti elevati e gli abili siedono in basso.	6 безумному дають гідності високі, обдаровані ж мусять унизу сидіти.
7 Ho visto schiavi a cavallo e prìncipi camminare a piedi come schiavi.	7 Бачив я рабів верхи на конях і князів, що як раби йдуть пішки.
8 Chi scava una fossa ci casca dentro e chi disfà un muro è morso da una serpe.	8 Хто копає яму, сам упаде до неї. Хто валить мур, того вкусить гадюка.
9 Chi spacca le pietre si fa male e chi taglia legna corre pericolo.	9 Хто вириває каміння, може надірватись. Хто коле дрова, наражується на небезпеку.
10 Se il ferro è ottuso e non se ne affila il taglio, bisogna raddoppiare gli sforzi; la riuscita sta nell'uso della saggezza.	10 Притупиться сокира, й не наточиш вістря, мусиш напружувати сили, та мудрість дасть перевагу.
11 Se il serpente morde prima d'essere incantato, non c'è niente da fare per l'incantatore.	11 Як укусить незаговорена гадюка, не допоможе й той, хто вміє заговорювати.
12 Le parole della bocca del saggio procurano benevolenza, ma le labbra dello stolto lo mandano in rovina:	12 Слова з уст мудрого — ласка, а уста дурня його гублять.
13 il principio del suo parlare è sciocchezza, la fine del suo discorso pazzia funesta.	13 Початок слів уст його — дурниці, а кінець його бесіди — безглуздя.
14 L'insensato moltiplica le parole: "Non sa l'uomo quel che avverrà: chi gli manifesterà ciò che sarà dopo di lui?".	14 Дурний завжди говорить: Людина не знає того, що буде, і те, що настане після неї, хто їй звістить?
15 La fatica dello stolto lo stanca; poiché non sa neppure andare in città.	15 Праця дурного втомлює його, бо він і не знає, кудою податись до міста.
16 Guai a te, o paese, che per re hai un ragazzo e i cui prìncipi banchettano fin dal mattino!	16 Горе тобі, о краю, коли твій цар — хлопчина, а князі твої їдять від ранку!
17 Felice te, o paese, che per re hai un uomo libero e i cui prìncipi mangiano al tempo dovuto per rinfrancarsi e non per gozzovigliare.	17 Щасливий ти, о краю, коли твій цар шляхетний, і князі твої їдять у пору, як мужі, а не як п’яниці.
18 Per negligenza il soffitto crolla e per l'inerzia delle mani piove in casa.	18 Бенкет справляють, щоб посміятись, і вино життя розвеселяє. За гроші все можна мати.
19 Per stare lieti si fanno banchetti e il vino allieta la vita; il denaro risponde a ogni esigenza.
20 Non dir male del re neppure con il pensiero e nella tua stanza da letto non dir male del potente, perché un uccello del cielo trasporta la voce e un alato riferisce la parola.	20 Навіть і в думці не клени царя, а й у спальні не проклинай вельможу, бо небесне птаство рознесе голос, і пернаті оповістять ту мову.