| 1 Молитва. Давида. Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і вбогий. | 1 Dos filhos de Coré. Salmo. Cântico. O Senhor ama a sua fundação sobre os montes santos: |
| 2 Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти, Боже, твого слугу, що покладається на тебе. | 2 (ama) as portas de Sião mais que todos os tabernáculos de Jacob. |
| 3 Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу. | 3 Coisas gloriosas se dizem de ti, ó cidade de Deus! |
| 4 Звесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу. | 4 Incluirei Raab e Babel entre os que me veneram; a Filisteia, Tiro e o povo da Etiópia, todos estes (povos) nasceram lá. |
| 5 Бо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають. | 5 E de Sião se dirá: "Um por um, todos nasceram nela, e foi o próprio Altíssimo que a consolidou." |
| 6 Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання. | 6 O Senhor escreverá do livro dos povos: "Estes nasceram lá." |
| 7 У день моєї скрути до тебе я взиваю, ти бо вислухаєш мене. | 7 E, formando um coro, cantarão: "Todas as minhas fontes estão em ti." |
| 8 Немає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла. | |
| 9 Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи, перед Тобою і прославлятимуть твоє ім’я. | |
| 10 Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний. | |
| 11 Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало. | |
| 12 Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім’я твоє навіки, | |
| 13 бо милість твоя велика надо мною, і ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу. | |
| 14 О Боже, горді піднялись на мене, і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають. | |
| 15 Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди. | |
| 16 О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї. | |
| 17 Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене потішив! | |