| 1 Провідникові хору. На мелодію «У досвітня лань». Псалом. Давида. | 1 לַמְנַצֵּחַ עַל־אַיֶּלֶת הַשַּׁחַר מִזְמֹור לְדָוִד |
| 2 Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку. | 2 אֵלִי אֵלִי לָמָה עֲזַבְתָּנִי רָחֹוק מִישׁוּעָתִי דִּבְרֵי שַׁאֲגָתִי |
| 3 Боже мій, кличу я вдень, — не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю. | 3 אֱלֹהַי אֶקְרָא יֹומָם וְלֹא תַעֲנֶה וְלַיְלָה וְלֹא־דוּמִיָּה לִי |
| 4 Таж ти — святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих! | 4 וְאַתָּה קָדֹושׁ יֹושֵׁב תְּהִלֹּות יִשְׂרָאֵל |
| 5 На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх. | 5 בְּךָ בָּטְחוּ אֲבֹתֵינוּ בָּטְחוּ וַתְּפַלְּטֵמֹו |
| 6 Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали. | 6 אֵלֶיךָ זָעֲקוּ וְנִמְלָטוּ בְּךָ בָטְחוּ וְלֹא־בֹושׁוּ |
| 7 А я — черв’як, не людина; сміховище людей, презирство народу. | 7 וְאָנֹכִי תֹולַעַת וְלֹא־אִישׁ חֶרְפַּת אָדָם וּבְזוּי עָם |
| 8 Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою: | 8 כָּל־רֹאַי יַלְעִגוּ לִי יַפְטִירוּ בְשָׂפָה יָנִיעוּ רֹאשׁ |
| 9 «Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить | 9 גֹּל אֶל־יְהוָה יְפַלְּטֵהוּ יַצִּילֵהוּ כִּי חָפֵץ בֹּו |
| 10 Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї. | 10 כִּי־אַתָּה גֹחִי מִבָּטֶן מַבְטִיחִי עַל־שְׁדֵי אִמִּי |
| 11 На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій. | 11 עָלֶיךָ הָשְׁלַכְתִּי מֵרָחֶם מִבֶּטֶן אִמִּי אֵלִי אָתָּה |
| 12 Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому. | 12 אַל־תִּרְחַק מִמֶּנִּי כִּי־צָרָה קְרֹובָה כִּי־אֵין עֹוזֵר |
| 13 Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали. | 13 סְבָבוּנִי פָּרִים רַבִּים אַבִּירֵי בָשָׁן כִּתְּרוּנִי |
| 14 Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає. | 14 פָּצוּ עָלַי פִּיהֶם אַרְיֵה טֹרֵף וְשֹׁאֵג |
| 15 Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі. | 15 כַּמַּיִם נִשְׁפַּכְתִּי וְהִתְפָּרְדוּ כָּל־עַצְמֹותָי הָיָה לִבִּי כַּדֹּונָג נָמֵס בְּתֹוךְ מֵעָי |
| 16 Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти. | 16 יָבֵשׁ כַּחֶרֶשׂ ׀ כֹּחִי וּלְשֹׁונִי מֻדְבָּק מַלְקֹוחָי וְלַעֲפַר־מָוֶת תִּשְׁפְּתֵנִי |
| 17 Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги, | 17 כִּי סְבָבוּנִי כְּלָבִים עֲדַת מְרֵעִים הִקִּיפוּנִי כָּאֲרִי יָדַי וְרַגְלָי |
| 18 всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають. | 18 אֲסַפֵּר כָּל־עַצְמֹותָי הֵמָּה יַבִּיטוּ יִרְאוּ־בִי |
| 19 Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають. | 19 יְחַלְּקוּ בְגָדַי לָהֶם וְעַל־לְבוּשִׁי יַפִּילוּ גֹורָל |
| 20 Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу. | 20 וְאַתָּה יְהוָה אַל־תִּרְחָק אֱיָלוּתִי לְעֶזְרָתִי חוּשָׁה |
| 21 Вирятуй від меча мою душу — із собачих лап мою єдину. | 21 הַצִּילָה מֵחֶרֶב נַפְשִׁי מִיַּד־כֶּלֶב יְחִידָתִי |
| 22 Спаси мене із левиної пащі — від рогів буйволових мою убогу. | 22 הֹושִׁיעֵנִי מִפִּי אַרְיֵה וּמִקַּרְנֵי רֵמִים עֲנִיתָנִי |
| 23 Я сповіщу моїм братам про твоє ім’я, хвалитиму тебе серед громади: | 23 אֲסַפְּרָה שִׁמְךָ לְאֶחָי בְּתֹוךְ קָהָל אֲהַלְלֶךָּ |
| 24 «О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля! | 24 יִרְאֵי יְהוָה ׀ הַלְלוּהוּ כָּל־זֶרַע יַעֲקֹב כַּבְּדוּהוּ וְגוּרוּ מִמֶּנּוּ כָּל־זֶרַע יִשְׂרָאֵל |
| 25 Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, — слухав. | 25 כִּי לֹא־בָזָה וְלֹא שִׁקַּץ עֱנוּת עָנִי וְלֹא־הִסְתִּיר פָּנָיו מִמֶּנּוּ וּבְשַׁוְּעֹו אֵלָיו שָׁמֵעַ |
| 26 Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться. | 26 מֵאִתְּךָ תְהִלָּתִי בְּקָהָל רָב נְדָרַי אֲשַׁלֵּם נֶגֶד יְרֵאָיו |
| 27 Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі, хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки! | 27 יֹאכְלוּ עֲנָוִים ׀ וְיִשְׂבָּעוּ יְהַלְלוּ יְהוָה דֹּרְשָׁיו יְחִי לְבַבְכֶם לָעַד |
| 28 Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів; | 28 יִזְכְּרוּ ׀ וְיָשֻׁבוּ אֶל־יְהוָה כָּל־אַפְסֵי־אָרֶץ וְיִשְׁתַּחֲווּ לְפָנֶיךָ כָּל־מִשְׁפְּחֹות גֹּויִם |
| 29 Господнє бо є царство, він над народами панує. | 29 כִּי לַיהוָה הַמְּלוּכָה וּמֹשֵׁל בַּגֹּויִם |
| 30 Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме; | 30 אָכְלוּ וַיִּשְׁתַּחֲוּוּ ׀ כָּל־דִּשְׁנֵי־אֶרֶץ לְפָנָיו יִכְרְעוּ כָּל־יֹורְדֵי עָפָר וְנַפְשֹׁו לֹא חִיָּה |
| 31 моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові; | 31 זֶרַע יַעַבְדֶנּוּ יְסֻפַּר לַאדֹנָי לַדֹּור |
| 32 прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: «Таке вчинив Господь!» | 32 יָבֹאוּ וְיַגִּידוּ צִדְקָתֹו לְעַם נֹולָד כִּי עָשָׂה |