Псалмів 22

Torna indietro

Біблія	Douai-Rheims
¹ Провідникові хору. На мелодію «У досвітня лань». Псалом. Давида.	¹ Unto the end, for the morning protection, a psalm for David.
² Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку.	² O God my God, look upon me: why hast thou forsaken me? Far from my salvation are the words of my sins.
³ Боже мій, кличу я вдень, — не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю.	³ O my God, I shall cry by day, and thou wilt not hear: and by night, and it shall not be reputed as folly in me.
⁴ Таж ти — святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих!	⁴ But thou dwellest in the holy place, the praise of Israel.
⁵ На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх.	⁵ In thee have our fathers hoped: they have hoped, and thou hast delivered them.
⁶ Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали.	⁶ They cried to thee, and they were saved: they trusted in thee, and were not confounded.
⁷ А я — черв’як, не людина; сміховище людей, презирство народу.	⁷ But I am a worm, and no man: the reproach of men, and the outcast of the people.
⁸ Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою:	⁸ All they that saw me have laughed me to scorn: they have spoken with the lips, and wagged the head.
⁹ «Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить	⁹ He hoped in the Lord, let him deliver him: let him save him, seeing he delighteth in him.
¹⁰ Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї.	¹⁰ For thou art he that hast drawn me out of the womb: my hope from the breasts of my mother.
¹¹ На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій.	¹¹ I was cast upon thee from the womb. From my mother's womb thou art my God,
¹² Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому.	¹² depart not from me. For tribulation is very near: for there is none to help me.
¹³ Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали.	¹³ Many calves have surrounded me: fat bulls have besieged me.
¹⁴ Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає.	¹⁴ They have opened their mouths against me, as a lion ravening and roaring.
¹⁵ Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі.	¹⁵ I am poured out like water; and all my bones are scattered. My heart is become like wax melting in the midst of my bowels.
¹⁶ Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти.	¹⁶ My strength is dried up like a potsherd, and my tongue hath cleaved to my jaws: and thou hast brought me down into the dust of death.
¹⁷ Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги,	¹⁷ For many dogs have encompassed me: the council of the malignant hath besieged me. They have dug my hands and feet.
¹⁸ всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають.	¹⁸ They have numbered all my bones. And they have looked and stared upon me.
¹⁹ Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають.	¹⁹ They parted my garments amongst them; and upon my vesture they cast lots.
²⁰ Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу.	²⁰ But thou, O Lord, remove not thy help to a distance from me; look towards my defence.
²¹ Вирятуй від меча мою душу — із собачих лап мою єдину.	²¹ Deliver, O God, my soul from the sword: my only one from the hand of the dog.
²² Спаси мене із левиної пащі — від рогів буйволових мою убогу.	²² Save me from the lion's mouth; and my lowness from the horns of the unicorns.
²³ Я сповіщу моїм братам про твоє ім’я, хвалитиму тебе серед громади:	²³ I will declare thy name to my brethren: in the midst of the church will I praise thee.
²⁴ «О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля!	²⁴ Ye that fear the Lord, praise him: all ye the seed of Jacob, glorify him.
²⁵ Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, — слухав.	²⁵ Let all the seed of Israel fear him: because he hath not slighted nor despised the supplication of the poor man. Neither hath he turned away his face from me: and when I cried to him he heard me.
²⁶ Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться.	²⁶ With thee is my praise in a great church: I will pay my vows in the sight of them that fear him.
²⁷ Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі, хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки!	²⁷ The poor shall eat and shall be filled: and they shall praise the Lord that seek him: their hearts shall live for ever and ever.
²⁸ Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів;	²⁸ All the ends of the earth shall remember, and shall be converted to the Lord: And all the kindreds of the Gentiles shall adore in his sight.
²⁹ Господнє бо є царство, він над народами панує.	²⁹ For the kingdom is the Lord's; and he shall have dominion over the nations.
³⁰ Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме;	³⁰ All the fat ones of the earth have eaten and have adored: all they that go down to the earth shall fall before him.
³¹ моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдешньому родові;	³¹ And to him my soul shall live: and my seed shall serve him.
³² прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: «Таке вчинив Господь!»	³² There shall be declared to the Lord a generation to come: and the heavens shall shew forth his justice to a people that shall be born, which the Lord hath made.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati