Псалмів 139

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Ти мене випробував, Господи, і знаєш.	1 [Für den Chormeister. Ein Psalm Davids.] Herr, du hast mich erforscht und du kennst mich.
2 Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш.	2 Ob ich sitze oder stehe, du weißt von mir. Von fern erkennst du meine Gedanken.
3 Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги.	3 Ob ich gehe oder ruhe, es ist dir bekannt; du bist vertraut mit all meinen Wegen.
4 Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш.	4 Noch liegt mir das Wort nicht auf der Zunge - du, Herr, kennst es bereits.
5 Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку.	5 Du umschließt mich von allen Seiten und legst deine Hand auf mich.
6 Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!	6 Zu wunderbar ist für mich dieses Wissen, zu hoch, ich kann es nicht begreifen.
7 Куди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого?	7 Wohin könnte ich fliehen vor deinem Geist, wohin mich vor deinem Angesicht flüchten?
8 Зійшов би я на небо — ти там єси, ліг би я у Шеолі — і там ти.	8 Steige ich hinauf in den Himmel, so bist du dort; bette ich mich in der Unterwelt, bist du zugegen.
9 Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, —	9 Nehme ich die Flügel des Morgenrots und lasse mich nieder am äußersten Meer,
10 і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала.	10 auch dort wird deine Hand mich ergreifen und deine Rechte mich fassen.
11 Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», —	11 Würde ich sagen: «Finsternis soll mich bedecken, statt Licht soll Nacht mich umgeben»,
12 та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!	12 auch die Finsternis wäre für dich nicht finster,die Nacht würde leuchten wie der Tag, die Finsternis wäre wie Licht.
13 Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї.	13 Denn du hast mein Inneres geschaffen, mich gewoben im Schoß meiner Mutter.
14 Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре.	14 Ich danke dir, dass du mich so wunderbar gestaltet hast. Ich weiß: Staunenswert sind deine Werke.
15 Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко.	15 Als ich geformt wurde im Dunkeln, kunstvoll gewirkt in den Tiefen der Erde, waren meine Glieder dir nicht verborgen.
16 Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було.	16 Deine Augen sahen, wie ich entstand, in deinem Buch war schon alles verzeichnet; meine Tage waren schon gebildet, als noch keiner von ihnen da war.
17 Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила!	17 Wie schwierig sind für mich, o Gott, deine Gedanken, wie gewaltig ist ihre Zahl!
18 Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою.	18 Wollte ich sie zählen, es wären mehr als der Sand. Käme ich bis zum Ende, wäre ich noch immer bei dir.
19 Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні,	19 Wolltest du, Gott, doch den Frevler töten! Ihr blutgierigen Menschen, lasst ab von mir!
20 що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе!	20 Sie reden über dich voll Tücke und missbrauchen deinen Namen.
21 Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе?	21 Soll ich die nicht hassen, Herr, die dich hassen, die nicht verabscheuen, die sich gegen dich erheben?
22 Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали.	22 Ich hasse sie mit glühendem Hass; auch mir sind sie zu Feinden geworden.
23 Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце, випробуй мене й спізнай мої задуми!	23 Erforsche mich, Gott, und erkenne mein Herz, prüfe mich und erkenne mein Denken!
24 І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою.	24 Sieh her, ob ich auf dem Weg bin, der dich kränkt, und leite mich auf dem altbewährten Weg!