Псалмів 10

Біблія	SAGRADA BIBLIA
1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?	1 {l} Senhor, por que ficais tão longe? Por que vos ocultais nas horas de angústia?
2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.	2 Enquanto o ímpio se enche de orgulho, é vexado o infeliz com as tribulações que aquele tramou.
3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.	3 O pecador se gloria até de sua cupidez, o cobiçoso blasfema e despreza a Deus.
4 Говорить грішник у своїй буті: «Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.	4 Em sua arrogância, o ímpio diz: Não há castigo, Deus não existe. É tudo e só o que ele pensa.
5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх — він сміхом збуває.	5 Em todos os tempos, próspero é o curso de sua vida; vossos juízos estão acima de seu alcance; quanto a seus adversários, os despreza a todos.
6 Він каже в своїм серці: «Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.»	6 Diz no coração: Nada me abalará, jamais terei má sorte.
7 Уста в нього — повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.	7 De maledicência, astúcia e dolo sua boca está cheia; em sua língua só existem palavras injuriosas e ofensivas.
8 Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.	8 Põe-se de emboscada na vizinhança dos povoados, mata o inocente em lugares ocultos; seus olhos vigiam o infeliz.
9 Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.	9 Como um leão no covil, espreita, no escuro; arma ciladas para surpreender o infeliz, colhe-o, na sua rede, e o arrebata.
10 Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.	10 Curva-se, agacha-se no chão, e os infortunados caem em suas garras.
11 Каже у своїм серці: «Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.»	11 Depois diz em seu coração: Deus depressa se esquecerá, ele voltará a cabeça, nunca vê nada.
12 Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!	12 Levantai-vos, Senhor! Estendei a mão, e não vos esqueçais dos pobres.
13 Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: «Ти не каратимеш ніколи!»	13 Por que razão o ímpio despreza a Deus e diz em seu coração Não haverá castigo?
14 Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті — ти поміч.	14 Entretanto, vós vedes tudo: observais os que penam e sofrem, a fim de tomar a causa deles em vossas mãos. É a vós que se abandona o infortunado, sois vós o amparo do órfão.
15 Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.	15 Esmagai, pois, o braço do pecador perverso; persegui sua malícia, para que não subsista.
16 Господь — цар на віки вічні, зникли погани з його землі.	16 O Senhor é rei eterno, as nações pagãs desaparecerão de seu domínio.
17 Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,	17 Senhor, ouvistes os desejos dos humildes, confortastes-lhes o coração e os atendestes.
18 щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.	18 Para que justiça seja feita ao órfão e ao oprimido, nem mais incuta terror o homem tirado do pó.