Псалмів 10

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?	1 Perché, o Signore, ti sei ritirato [e te ne stai] lontano? non badi [a noi] nel momento opportuno, nella tribolazione?
2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.	2 Per l' insolentir dell'empio arde [e si consuma] il misero: resta preso nelle trame che quegli escogita.
3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.	3 Perocchè si vanta l'empio delle cupidigie dell'anima sua, e l' iniquo si chiama beato,
4 Говорить грішник у своїй буті: «Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.	4 si ribella al Signore. L'empio nell'eccesso di sua arroganza non cerca [Dio];
5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх — він сміхом збуває.	5 non c' è Dio in faccia a lui! Sozze son le sue vie in ogni tempo, lontano stanno i tuoi giudizi dalla sua vista. Di tutti i suoi nemici mena trionfo;
6 Він каже в своїм серці: «Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.»	6 dice in cuor suo: «Non sarò smosso; d'età in età senza malanno!».
7 Уста в нього — повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.	7 Di maledizione è piena la sua bocca e d'acerbità e d'inganno, sotto la sua lingua [c'è] travaglio e afflizione.
8 Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.	8 Sta in agguato con i ricchi, ne' nascondigli, per uccider l'innocente.
9 Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.	9 I suoi occhi spiano il misero; si rimpiatta nel nascondiglio, qual leone nella sua tana. Si rimpiatta per agguantare il misero, per agguantare il misero attirandolo [nella sua rete].
10 Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.	10 Col suo laccio l'abbatte, si china e [gli] piomba [addosso], impadronitosi degl'infelici.
11 Каже у своїм серці: «Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.»	11 Dice invero in cuor suo: «Iddio, s' è dimenticato; ha voltato in là la sua faccia, così da non veder mai [nulla] !».
12 Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!	12 Sorgi, o Signore Iddio, si levi la tua mano!non dimenticare i meschini.
13 Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: «Ти не каратимеш ніколи!»	13 Perchè mai l'empio insulterebbe Iddio? Giacchè ha detto in cuor suo: «Non se ne cura [Iddio] !».
14 Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті — ти поміч.	14 Ma tu ci vedi! poiché il travaglio e l'afflizione tu osservi, per pigliar costoro nelle tue mani. A te s'abbandona il misero, dell'orfano tu sei l'aiuto.
15 Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.	15 Spezza il braccio dell'empio e del malvagio: si cercherà l'empietà sua e [più] non si troverà!
16 Господь — цар на віки вічні, зникли погани з його землі.	16 Il Signore regna in eterno e per i secoli de' secoli: perirete, o genti, lontano dalla sua terra.
17 Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,	17 Il desiderio degli umili ascolta il Signore; alla disposizione del loro cuore sta attento il suo orecchio,
18 щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.	18 per far giustizia all'orfano e al tapino, sicchè più a lungo non si glori uom sulla terra.
	19 - Al corifeo. Salmo di David.
	20 Nel Signore io confido. Come mai mi dite voi: «Fuggi via sul monte come un passero?».
	21 «Perchè» [voi dite] «ecco i malvagi tendono l'arco, han pronte le loro frecce nella faretra, per saettar nell'oscurità i retti di cuore.
	22 Tutto ciò che hai stabilito, [a tua difesa], essi han distrutto, e il giusto che può fare [ormai]?».
	23 Il Signore è nel santo suo tempio, il Signore nel cielo ha il suo trono. I suoi occhi guardano al misero, e le sue ciglia scrutano i figli degli uomini.
	24 Il Signore scruta il giusto e l'empio, e chi ama l'iniquità odia l'anima propria.
	25 Egli pioverà lacci sugli empi; fuoco, zolfo e vento di procella sarà la porzione del loro calice.
	26 Perché giusto è il Signore e le giuste opere ha care: all'equità guarda il suo volto.