Псалмів 10

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?	1 Herr, warum bleibst du so fern, verbirgst dich in Zeiten der Not?
2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.	2 In seinem Hochmut quält der Frevler die Armen. Er soll sich fangen in den Ränken, die er selbst ersonnen hat.
3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.	3 Denn der Frevler rühmt sich nach Herzenslust, er raubt, er lästert und verachtet den Herrn.
4 Говорить грішник у своїй буті: «Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.	4 Überheblich sagt der Frevler: «Gott straft nicht. Es gibt keinen Gott.» So ist sein ganzes Denken.
5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх — він сміхом збуває.	5 Zu jeder Zeit glückt ihm sein Tun. Hoch droben und fern von sich wähnt er deine Gerichte.
6 Він каже в своїм серці: «Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.»	6 Er sagt in seinem Herzen: «Ich werde niemals wanken. Von Geschlecht zu Geschlecht trifft mich kein Unglück.»
7 Уста в нього — повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.	7 Sein Mund ist voll Fluch und Trug und Gewalttat; auf seiner Zunge sind Verderben und Unheil.
8 Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.	8 Er liegt auf der Lauer in den Gehöften und will den Schuldlosen heimlich ermorden; seine Augen spähen aus nach dem Armen.
9 Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.	9 Er lauert im Versteck wie ein Löwe im Dickicht, er lauert darauf, den Armen zu fangen; er fängt den Armen und zieht ihn in sein Netz.
10 Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.	10 Er duckt sich und kauert sich nieder, seine Übermacht bringt die Schwachen zu Fall.
11 Каже у своїм серці: «Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.»	11 Er sagt in seinem Herzen: «Gott vergisst es, er verbirgt sein Gesicht, er sieht es niemals.»
12 Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!	12 Herr, steh auf, Gott, erheb deine Hand, vergiss die Gebeugten nicht!
13 Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: «Ти не каратимеш ніколи!»	13 Warum darf der Frevler Gott verachten und in seinem Herzen sagen: «Du strafst nicht»?
14 Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті — ти поміч.	14 Du siehst es ja selbst; denn du schaust auf Unheil und Kummer. Der Schwache vertraut sich dir an; du bist den Verwaisten ein Helfer.
15 Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.	15 Zerbrich den Arm des Frevlers und des Bösen, bestraf seine Frevel, sodass man von ihm nichts mehr findet.
16 Господь — цар на віки вічні, зникли погани з його землі.	16 Der Herr ist König für immer und ewig, in seinem Land gehen die Heiden zugrunde.
17 Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,	17 Herr, du hast die Sehnsucht der Armen gestillt, du stärkst ihr Herz, du hörst auf sie:
18 щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.	18 Du verschaffst den Verwaisten und Bedrückten ihr Recht. Kein Mensch mehr verbreite Schrecken im Land.