| 1 ܫܗܪܐ ܡܕܝܒ ܒܣܪܗ ܕܥܬܝܪܐ ܘܨܦܬܐ ܡܦܪܕܐ ܫܢܬܗ | 1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє. |
| 2 ܨܦܬܐ ܕܡܙܘܢܐ ܕܚܩܐ ܢܘܡܬܐ ܘܡܪܥܐ ܬܩܝܦܐ ܡܦܪܕ ܫܢܬܐ | 2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає. |
| 3 ܥܡ̇ܠ ܥܬܝܪܐ ܠܡܟ̇ܢܫܘ ܠܗ ܢܟ̈ܣܐ ܘܡܬܢܝܚ ܠܡܩܒܠܘ ܬܦܢܝ̈ܩܐ | 3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів. |
| 4 ܥܡ̇ܠ ܡܣܟܢܐ ܠܚܣܝܪܘܬܐ ܕܥܘܡܪܗ ܘܐܢ ܢܬܬܢܝܚ ܢܗܘܐ ܨܪܝܟܐ | 4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний. |
| 5 ܕܪܚ̇ܡ ܡܡܘܢܐ ܠܐ ܢܙܟܐ ܘܕܪܕܦ ܒܬܪ ܩܢܝܢܐ ܒܗ ܢܛܥܐ | 5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється. |
| 6 ܣܓܝܐ̈ܐ ܓܝܪ ܕܗܘܘ ܥܬܝܪ̈ܐ ܘܐܬܬܟܠܘ ܥܠ ܢܟܣܝ̈ܗܘܢ ܘܠܐ ܐܫܟܚܘ ܠܡܦܨܝܘ ܐܢܘܢ ܡܢ ܒܝܫܬܐ ܐܦܠܐ ܠܡܦܪܩ ܐܢܘܢ ܒܝܘܡܐ ܕܩܨܗܘܢ | 6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче. |
| 7 ܡܛܠ ܕܬܘܩܠܬܐ ܗܘ ܡܡܘܢܐ ܠܣܟ̈ܠܐ ܘܟܠ ܡ̇ܢ ܕܛܥ̇ܐ ܒܗ ܗ̣ܘ ܡܬܬܩܠ | 7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного. |
| 8 ܛܘܒܘܗܝ ܠܥܬܝܪܐ ܕܐܫܬܟܚ ܕܠܐ ܡܘܡܐ ܘܒܬܪ ܡܡܘܢܐ ܠܐ ܛܥܐ | 8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається. |
| 9 ܡܢܘ ܗܢܐ ܘܢܫܒܚܝܘܗܝ ܕܣ̇ܓܝ ܓܒܪ̈ܘܬܐ ܥ̣ܒܕ ܒܥܡܗ | 9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого. |
| 10 ܡܢ̣ܘ ܗܢܐ ܕܐܬܕܒܩ ܒܗ ܘܗܘܐ ܠܗ ܫܠܡܐ ܘܗ̣ܘܐ ܠܗ ܠܬܫܒܘܚܬܐ ܡܢ̣ܘ ܗܢܐ ܕܐܫܟܚ ܠܡܛܥܐ ܘܠܐ ܛ̇ܥ̣ܐ ܘܠܡܒܐܫܘ ܠܚܒܪܗ ܘܠܐ ܐܒܐܫ | 10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив? |
| 11 ܡܛܠ ܗܢܐ ܢܥܫܢ ܛܘܒܗ ܘܬܫܒܚ̈ܬܗ ܢܬ̈ܢܝܢ ܟܢܘܫ̈ܬܐ | 11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада. |
| 12 ܒܪܝ ܐܢ ܬܬܒ ܥܠ ܦܬܘܪܗ ܕܓܒܪܐ ܥܬܝܪܐ ܠܐ ܬܦܬܚ ܓܓܪܬܟ ܥܠܘܗܝ ܘܠܐ ܬܐܡܪ ܕܠܐ ܣ̇ܦܩ ܠܝ | 12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!» |
| 13 ܡܛܠ ܕܒܝܫܘܬ ܥܝܢܐ ܣܢܐ ܐܠܗܐ ܘܕܒܝܫ ܡܢܗ ܠܐ ܒܪܐ ܡܛܠ ܗܢܐ ܡܢ ܩܕܡ ܟܠܡܕܡ ܙܝܥܐ ܥܝܢܐ ܘܡܢ ܐ̈ܦܐ ܕܡ̇ܥܐ ܕܡ̈ܥܐ | 13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу. |
| 14 ܡܐ ܕܚܙܝܬ ܠܐ ܬܘܫܛ ܐܝܕܟ ܘܒܠܓܬܐ ܠܐ ܬܚܒܘܨ ܐܝܕܟ | 14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску. |
| 15 ܕܥ ܕܚܒܪܟ ܐܝܟ ܕܝܠܟ | 15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий. |
| 16 ܠܥ̣ܣ ܐܝܟ ܓܒܪܐ ܡܕܡ ܕܣܝܡ ܩܕܡܝܟ ܘܠܐ ܬܗܘܐ ܓܓܪܢ ܕܠܐ ܬܣܬܢܐ | 16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний. |
| 17 ܐܙܕܗܪ ܡܛܠ ܡܪܕܘܬܐ | 17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може. |
| 18 ܘܟܕ ܬܬܒ ܒܝܬ ܣܓܝܐ̈ܐ ܠܡܠܥܣ ܠܐ ܬܘܫܛ ܐܝܕܟ ܩܕܡܝܗܘܢ | 18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї. |
| 19 ܡܕܡ ܓܝܪ ܙܥܘܪ ܡܣܬܗ ܕܙܕܝܩܐ ܘܥܠ ܡܫܟܒܗ ܠܐ ܢܬܬܙܝܥ | 19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме: |
| 20 ܟܐܒܐ ܘܫܗܪܐ ܘܫܚܩܐ ܘܫܘܢܩܐ ܘܗܦܟ ܓܘܐ ܥܡ ܓܒܪܐ ܝܥܢܐ ܫܢܬܐ ܕܚܠܝܡܘܬܐ ܥܡ ܓܒܪܐ ܕܒܣܝܡܐܝܬ ܥܒܝܕ ܕܥܕܡܐ ܠܨܦܪܐ ܢܕܡܟ ܘܢܦܫܗ ܠܘܬܗ | 20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу. |
| 21 ܘܐܢ ܬܬܐܠܨ ܒܡܐ̈ܟܠܬܐ ܓܕ ܢܦܫܟ ܡܢ ܡܨܥܬ ܓܘܐ ܘܬܬܢܝܚ | 21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше. |
| 22 ܫܡܥ ܒܪܝ ܘܠܐ ܬܒܣܪ ܥܠܝ ܘܠܚܪܬܐ ܬܫܟܚ ܡ̈ܠܝ ܒܟܠ ܥܒ̈ܕܝܟ ܗܘܝܬ ܡ̇ܟܝܟ ܘܟܠ ܒܝܫܐ ܠܐ ܬܬܩܪܒ ܠܟ | 22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає. |
| 23 ܥܝܢܐ ܛܒܬܐ ܥܠ ܠܚܡܐ ܡܒܪܟܐ ܘܣܗܕܘܬܐ ܛܒܬܐ ܡܗܝܡܢܐ | 23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне. |
| 24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне. |
| 25 ܐܦ ܥܠ ܚܡܪܐ ܠܐ ܬܬܓܒܪ ܡܛܠ ܕܠܣܓ̈ܝܐܐ ܐܘܒܕ ܥܬܝܩܐ | 25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило. |
| 26 ܐܟܙܢܐ ܓܝܪ ܕܟܘܪܐ ܒ̇ܩܐ ܥ̇ܒܕܗ ܕܩܝܢܝܐ ܗܟܢܐ ܚܡܪܐ ܡܓܪܝܢܐ ܗܘ ܕܥܘܠܐ | 26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних. |
| 27 ܐܝܟ ܡ̈ܝܐ ܚ̈ܝܐ ܚܡܪܐ ܠܒܪܢܫܐ ܟܕ ܢܫܬܝܘܗܝ ܒܘܠܝܬܗ ܡܢܐ ܐܢܘܢ ܚܝܘ̈ܗܝ ܕܚܣܝܪ ܚܡܪܐ ܕܗ̣ܘ ܡܢ ܒܪܫܝܬ ܠܚܕܘܬܐ ܐܬܒܪܝ | 27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям. |
| 28 ܚܕܘܬܐ ܕܠܒܐ ܘܬܦܢܝ̈ܩܐ ܘܥ̈ܕܢܐ ܛܒ̈ܐ ܚܡܪܐ ܕܡܫܬܬܐ ܒܘܠܝܬܗ | 28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби. |
| 29 ܟܐܒܐ ܘܡܣܟܢܘܬܐ ܘܟܐܒ ܪܫܐ ܚܡܪܐ ܕܡܫܬܬܐ ܒܚܪܝܢܐ | 29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою. |
| 30 ܣܓܝܐܘܬܐ ܕܚܡܪܐ ܥܒܕܬ ܠܣܟܠܐ ܬܘܩܠܬܐ ܚ̣ܣܪ ܚܝܠܗ ܘܣ̈ܓܝ ܨܘ̈ܠܦܬܗ | 30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран. |
| 31 ܒܡܫܬܝܐ ܕܚܡܪܐ ܠܐ ܬ̇ܟܣ ܪܚܡܟ ܘܠܐ ܬܗܪܝܘܗܝ ܒܚܕܘܬܗ ܡ̈ܠܐ ܕܚܘܣܪܢܐ ܠܐ ܬܐܡܪ ܠܗ ܘܠܐ ܬܨܐ ܥܡܗ ܠܥܝܢ ܒܢܝ̈ܢܫܐ | 31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи. |