| 1 ܡܛܠ ܗܢܐ ܚܟܡܬܐ ܐܟܪܙ ܘܣܘܟܠܐ ܢܥܢܝܟ | 1 Хіба мудрість не кличе, | розум не здійма свій голос? |
| 2 ܥܠ ܪܝܫ ܪ̈ܡܬܐ ܓܝܪ ܐܝܬܝܗ̇ ܚܟܡܬܐ ܘܒܝܬ ܐܘܪ̈ܚܬܐ ܘܥܠ ܝܕ ܫܒܝ̈ܠܐ ܩܝܡܐ | 2 На верху горбів при дорозі, | стає вона й на розпуттях. |
| 3 ܘܥܠ ܬܪ̈ܥܐ ܒܦܘܡܗ̇ ܩܪܝܐ ܘܒܡ̈ܥܠܢܐ ܕܬܪ̈ܥܐ ܕܟܪ̈ܟܐ ܡܫܬܒܚܐ | 3 Коло воріт, при вході в місто, | при вході в двері вона голосно гукає: |
| 4 ܘܐܡܪܐ ܠܟܘܢ ܓܒܪ̈ܐ ܩܪܝܐ ܐܢܐ ܘܩܠܝ ܥܠ ܒܢ̈ܝ ܐܢܫܐ | 4 «Це вас я кличу, люди; | до синів людських мій голос. |
| 5 ܕܢܣܬܟܠܘܢ ܫܒܪ̈ܐ ܥܪܝܡܘܬܐ ܘܚܣܝܪ̈ܝ ܪܥܝܢܐ ܢܣܬܟܠܘܢ ܒܠܒܗܘܢ | 5 О простодушні, обачности навчайтесь, | і ви, безглузді, ума набирайтесь! |
| 6 ܫܘܡܥܘܢܝ ܡܛܘܠ ܕܫܪܝܪܬܐ ܗܘ ܡܡܠܠܐ ܐܢܐ ܘܡܦܬܚ ܦܘܡܝ ܬܪܝܨܘܬܐ | 6 Слухайте, бо я про важливе говоритиму, | і з уст моїх вийдуть слова правдиві. |
| 7 ܩܘܫܬܐ ܗܘ ܓܝܪ ܪܢܐ ܦܘܡܝ ܘܛܡ̈ܐܢ ܩܕܡܝ ܣܦܘ̈ܬܐ ܕܓܠܬ̈ܐ | 7 Уста мої виповідають правду, | і зло моїм устам огидне. |
| 8 ܘܒܙܕܝܩܘܬܐ ܐ̈ܢܝܢ ܟܠܗܝܢ ܡ̈ܠܝ ܦܘܡܝ ܘܠܝܬ ܒܗܝܢ ܦܘܬܠܐ ܘܥܘܩܡܐ | 8 Всі слова уст моїх правдиві, | нема нічого в них нещирого, кривого. |
| 9 ܘܟܠܗܝܢ ܓܠܝ̈ܢ ܐ̈ܢܝܢ ܠܐܝܢܐ ܕܡܫܬܘܕܥ ܠܗܝܢ ܘܬܪ̈ܝܨܢ ܐܢܝ̈ܢ ܠܐܝܢܐ ܕܨܒܐ ܠܡܕܥ ܐ̈ܢܝܢ | 9 Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, | і слушні тому, хто придбав знання. |
| 10 ܩܒܠܘ ܡܪܕܘܬܐ ܘܠܐ ܟܣܦܐ ܘܓܒܘ ܠܟܘܢ ܝܕܥܬܐ ܛܒ ܡܢ ܕܗܒܐ ܣܢܝܢܐ | 10 Прийміть мою науку, а не срібло, | і радше знання, ніж золото добірне, |
| 11 ܡܛܠ ܕܛܒܐ ܗܝ ܚܟܡܬܐ ܛܒ ܡܢ ܕܗܒܐ ܣܢܝܢܐ ܘܛܒ ܡܢ ܟܐ̈ܦܐ ܛܒܬ̈ܐ ܘܡܕܡ ܠܐ ܦܚܡ ܠܗ̇ | 11 бо мудрість ліпша понад перли; | ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею. |
| 12 ܐܢܐ ܚܟܡܬܐ ܒܪܝܬ ܥܪܝܡܘܬܐ ܘܝܕܥܬܐ ܘܬܪܥܝܬܐ ܐܢܐ ܩܢܝܐ | 12 Я мудрість, з обачністю я перебуваю; | я посідаю знання розважливе. |
| 13 ܕܚܠܬܗ ܕܡܪܝܐ ܣܢܝܐ ܒܝܫܘܬܐ ܘܓܐܝܘܬܐ ܘܪܡܘܬܐ ܘܐܘܪܚܐ ܒܝܫܬܐ ܘܦܘܡܐ ܗܦܝܟܐ ܣܢܝܐ ܐܢܐ | 13 Страх Господній то ненависть до зла. | Пиху та гордість, лиху поведінку | й уста нещирі я ненавиджу. |
| 14 ܕܝܠܝ ܗܝ ܬܪܥܝܬܐ ܘܝܘܠܦܢܐ ܕܝܠܝ ܗܘ ܣܘܟܠܐ ܘܕܝܠܝ ܗܝ ܓܢܒܪܘܬܐ | 14 У мене рада й помисл; | я — розум, у мене сила. |
| 15 ܡܛܠܬܝ ܡ̈ܠܟܐ ܡܡܠܟܝܢ ܘܫ̈ܠܝܛܢܐ ܒܕܩܝܢ ܙܕܝܩܘܬܐ | 15 Мною царі царюють | і князі встановляють право. |
| 16 ܡܛܘܠܬܝ ܫ̈ܠܝܛܢܐ ܡܫܬܠܛܝܢ ܘܪ̈ܘܪܒܢܐ ܘܟܠܗܘܢ ܕܝ̇ܢ̈ܐ ܕܙܕܝܩܘܬܐ | 16 Мною старшини правлять, | вельможі судять усю землю. |
| 17 ܐܢܐ ܪܚܡܐ ܐܢܐ ܪ̈ܚܡܝ ܘܐܝܠܝܢ ܕܒܥܝܢ ܠܝ ܢܫܟܚܘܢܢܝ | 17 Я люблю тих, які мене люблять; | хто шукає мене пильно, той знаходить. |
| 18 ܥܘܬܪܐ ܘܐܝܩܪܐ ܕܝܠܝ ܗܘ ܘܩܢܝܢܐ ܥܬܝܩܐ ܘܙܕܝܩܘܬܐ | 18 Багатство й слава в мене, | постійні блага й справедливість. |
| 19 ܘܦܐܪ̈ܝ ܛܒܝܢ ܐܢܘܢ ܡܢ ܕܗܒܐ ܣܢܝܢܐ ܘܥ̈ܠܠܬܝ ܡܢ ܣܐܡܐ ܓܒܝܐ | 19 Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота; | прибуток мій — над срібло добірне. |
| 20 ܒܐܘܪܚܐ ܕܙܕܝܩܘܬܐ ܡܗܠܟܐ ܐܢܐ ܘܒܓܘ ܫܒܝ̈ܠܐ ܕܕܝܢܐ | 20 Я ходжу путями правди, | стежками права, |
| 21 ܕܐܘܪܬ ܠܪ̈ܚܡܝ ܣܒܪܐ ܘܣܝܡ̈ܬܗܘܢ ܐܡܠܐ | 21 щоб дати блага тим, які мене люблять, | щоб наповнились їхні скарбниці. |
| 22 ܡܪܝܐ ܒܪܢܝ ܒܪܝܫ ܒܪ̈ܝܬܗ ܘܡܢ ܩܕܡ ܥ̇ܒ̈ܕܘܗܝ ܟܠܗܘܢ | 22 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних. |
| 23 ܘܡܢ ܩܕܡ ܥ̈ܠܡܐ ܐܬܩܢܢܝ ܘܡܢ ܪܫܝܬܐ ܘܡܢ ܩܕܡ ܕܢܬܩܢ ܐܪܥܐ | 23 Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала; |
| 24 ܥܕܠܐ ܢܗܘܘܢ ܬܗ̈ܘܡܐ ܐܬܝܠܕܬ ܘܥܕܠܐ ܢܗܘܘܢ ܡ̈ܝܐ ܒܡ̈ܒܘܥܐ | 24 коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних. |
| 25 ܘܥܕܠܐ ܢܬܩܢܘܢ ܛܘܪ̈ܐ ܘܩܕܡ ܪ̈ܡܬܐ ܐܬܒܛܢܬ | 25 Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась; |
| 26 ܥܕܠܐ ܢܥܒܕ ܐܪܥܐ ܘܢܚ̈ܠܐ ܘܪܝܫ ܥܦܪܗ̇ ܕܬܒܝܠ | 26 тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового. |
| 27 ܟܕ ܡܬܩܢ ܫܡܝܐ ܥܡܗ ܗܘܝܬ ܘܟܕ ܥܒܕ ܚܘܓܬܐ ܥܠ ܐ̈ܦܝ ܬܗ̈ܘܡܐ | 27 Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні, |
| 28 ܘܟܕ ܐܥܫܢ ܥܢ̈ܢܐ ܡܢ ܠܥܠ ܘܟܕ ܐܥܫܢ ܡܒ̈ܘܥܐ ܕܬܗ̈ܘܡܐ | 28 як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела, |
| 29 ܟܕ ܣܡ ܢܡܘܣܐ ܠܝܡܐ ܘܡ̈ܝܐ ܠܐ ܥܒܪܝܢ ܦܘܡܗ ܘܟܕ ܥܒܕ ܫܬܐ̈ܣܝܗ̇ ܕܐܪܥܐ | 29 як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, — |
| 30 ܥܡܗ ܡܬܩܢܐ ܗܘܝܬ ܒܝ ܚܕܐ ܗܘܐ ܟܠ ܝܘܡ ܘܒܟܠܙܒܢ ܩܕܡܘܗܝ ܚܕܝܐ ܗܘܝܬ | 30 я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно, |
| 31 ܚܕܝܐ ܗܘܝܬ ܒܬܒܝܠ ܐܪܥܗ ܘܡܫܬܒܚܐ ܗܘܝܬ ܒܒ̈ܢܝ ܐܢܫܐ | 31 гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами. |
| 32 ܡܟܝܠ ܒܢ̈ܝܐ ܫܘܡܥܘܢܝ ܛܘܒܘܗܝ ܠܡ̇ܢ ܕܢܛܪ ܐܘܪ̈ܚܬܝ | 32 Отож, тепер, діти мої, слухайте мене: | щасливі тії, що дороги мої пильнують! |
| 33 ܫܡܥܘ ܡܪܕܘܬܐ ܘܐܬܚܟܡܘ ܘܠܐ ܬܛܥܘܢ | 33 Слухайте науки й будьте мудрі, | не гордуйте нею. |
| 34 ܛܘܒܘܗܝ ܠܒܪܢܫܐ ܕܢܫܡܥܢܝ ܘܢܫܗܪ ܥܠ ܬܪ̈ܥܝ ܒܟܠܝܘܡ ܘܢܛܪ ܐ̈ܣܟܦܬܐ ܕܬܪ̈ܥܝ | 34 Щасливий чоловік, що мене слухає, | що день-у-день біля дверей моїх чуває, | біля моїх одвірків стоїть на сторожі! |
| 35 ܡܛܠ ܕܡܦܩ̈ܢܝ ܡܦܩ̈ܢܐ ܐܢܘܢ ܕܚ̈ܝܐ ܘܢܦܩ ܨܒܝܢܐ ܡܢ ܡܪܝܐ | 35 Бо хто мене знаходить, той життя знаходить | й осягає від Господа ласку. |
| 36 ܘܐܝܠܝܢ ܕܚܛܝܢ ܥܠܝ ܢܦܫܗܘܢ ܢܟܝܢ ܘܟܠܗܘܢ ܣ̈ܢܐܝ ܪ̈ܚܡܐ ܐܢܘܢ ܕܡܘܬܐ | 36 Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить; | всі мої ненависники — смерть полюбляють.» |