2 Samuele ܫܡܘܐܝܠ 14

Torna indietro

Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ	Біблія
¹ ܘܝܕܥ ܝܘܐܒ ܒܪ ܨܘܪܝܐ ܕܐܬܪܥܝ ܠܒܗ ܕܕܘܝܕ ܡܠܟܐ ܠܐܒܫܠܘܡ	¹ Коли спостеріг Йоав, син Церуї, що цареве серце прихилилось до Авесалома,
² ܘܫܕܪ ܝܘܐܒ ܠܬܩܘܥ ܘܕܒܪ ܡܢ ܬܡܢ ܐܢܬܬܐ ܚܟܝܡܬܐ ܘܐܡܪ ܠܗ̇ ܐܬܐܒܠܝ ܘܠܒܫܝ ܠܒܘܫܐ ܕܐܒܠܐ ܘܠܐ ܬܡܫܚܝܢ ܡܫܚܐ ܘܗܘܝ ܐܝܟ ܐܢܬܬܐ ܕܗܐ ܝܘܡ̈ܬܐ ܣ̈ܓܝܐܐ ܡܬܐܒܠܐ ܥܠ ܡܝܬܐ	² послав Йоав у Текоа по моторну жінку й каже їй: «Вдай лишень, наче б ти була в жалобі, надягни на себе жалобну одежу, не намащуйся олією й поводься так, як жінка, що вже давно побивається за мертвим.
³ ܘܥܘܠܝ ܠܟܝ ܠܘܬ ܡܠܟܐ ܘܐܡܪ ܠܗ ܡܠܬܐ ܗܕܐ ܘܬܩܢ ܝܘܐܒ ܡ̈ܠܐ ܘܣܡ ܒܦܘܡܗ̇	³ Тоді піди до царя та говори з ним.» І Йоав вклав їй в уста, що вона мала сказати.
⁴ ܘܥܠܬ ܐܢܬܬܐ ܬܩܘܥܝܬܐ ܠܘܬ ܡܠܟܐ ܘܢܦܠܬ ܥܠ ܐ̈ܦܝܗ̇ ܥܠ ܐܪܥܐ ܘܣܓܕܬ ܘܐܡܪܬ ܦܪܘܩܝܢܝ ܡܪܝ ܡܠܟܐ	⁴ Прийшла жінка з Текоа до царя, впала лицем до землі, поклонилась і каже: «Поможи мені царю!»
⁵ ܐܡܪ ܠܗ̇ ܡܠܟܐ ܡܐ ܠܟܝ ܐܡܪܐ ܠܗ ܫܪܝܪܐܝܬ ܐܢܬܬܐ ܐܢܐ ܐܪܡܠܬܐ ܒܥܠܝ ܡܝܬ ܠܗ	⁵ Цар питає її: «Що тобі?» А вона каже: «Ой, вдовиця я; вмер чоловік мій.
⁶ ܘܠܐܡܬܟ ܐܝܬ ܗܘܘ ܬܪ̈ܝܢ ܒ̈ܢܝܢ ܘܢܨܘ ܬܪ̈ܝܗܘܢ ܒܕܒܪܐ ܘܠܐ ܐܝܬ ܗܘܐ ܡܦܨܝܢܐ ܒܝܢܬܗܘܢ ܘܚܣܢ ܚܕ ܠܚܒܪܗ ܘܩܛܠܗ	⁶ Твоя слугиня мала двох синів й посварились вони обидва між собою на полі, а розвести їх нікому було там. Коли ж ударив один одного та й убив його.
⁷ ܘܗܐ ܩܡܬ ܠܗ̇ ܟܠܗ̇ ܫܪܒܬܐ ܥܠ ܐܡܬܟ ܘܐܡܪܝܢ ܗܒܝܘܗܝ ܠܢ ܠܗ̇ܘ ܕܩܛܠ ܠܐܚܘܗܝ ܘܢܩܛܠܝܘܗܝ ܥܠ ܐ̈ܦܝ ܐܚܘܗܝ ܕܩܛܠ ܘܒܥܝܢ ܕܢܘܒܕܘܢܗ ܠܝܪܘܬܐ ܘܒܥܝܢ ܕܢܕܥܟܘܢ ܓܡܘܪܬܐ ܕܐܫܬܚܪܬ ܠܝ ܕܠܐ ܢܫܒܩܘܢ ܠܐܒܘܗܝ ܫܡܐ ܘܫܪܒܬܐ ܥܠ ܐ̈ܦܝ ܐܪܥܐ	⁷ І оце ввесь рід повстав проти твоєї слугині й каже: Видай братовбивника, ми хочемо його вбити за душу його брата, що він убив. Та й навіть спадкоємця його викорінимо. Хочуть вони погасити й ту іскорку, що зосталась мені, щоб по моєму чоловікові не зосталось ні імени, ні потомків на поверхні землі.»
⁸ ܐܡܪ ܠܗ̇ ܡܠܟܐ ܙܠܝ ܠܒܝܬܟܝ ܐܢܐ ܐܦܩܘܕ ܥܠܝܟܝ	⁸ І каже цар до жінки: «Іди до себе додому, я дам наказ щодо твоєї справи.»
⁹ ܐܡܪܐ ܐܢܬܬܐ ܬܩܘܥܝܬܐ ܠܡܠܟܐ ܡܪܝ ܡܠܟܐ ܗܕܐ ܣܟܠܘܬܐ ܥܠܝ ܘܥܠ ܒܝܬ ܐܒܝ ܘܡܠܟܐ ܘܟܘܪܣܝܗ ܡܦܨܝ	⁹ Молодиця ж із Текоа каже до царя: «На мене, мій царю й пане, і на дім мого батька нехай упаде вина, цар же і його престіл хай будуть невинні.»
¹⁰ ܐܡܪ ܠܗ̇ ܡܠܟܐ ܡ̇ܢ ܕܐܡ̇ܪ ܠܟܝ ܡܕܡ ܐܝܬܐܝܘܗܝ ܠܘܬܝ ܘܬܘܒ ܠܐ ܡܬܩܪܒ ܠܟܝ	¹⁰ І каже цар: «Того, хто говоритиме проти тебе, приведеш до мене, й він більш не торкнеться тебе.»
¹¹ ܘܐܡܪܬ ܢܬܕܟܪ ܡܪܝ ܡܠܟܐ ܕܡܪܝܐ ܐܠܗܟ ܒܣܘܓܐܐ ܕܚܘܕܬܐ ܕܕܡܐ ܠܐ ܡܚܒܠ ܠܐ ܢܘܒܕܘܢ ܠܒܪܝ ܐܡܪ ܠܗ̇ ܡܠܟܐ ܚܝ ܗܘ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܐܢ ܢܦܠ ܡܢ ܣܥܪܐ ܕܪܝܫܗ ܕܒܪܟܝ ܥܠ ܐܪܥܐ	¹¹ Вона ж на те: «Нехай, прошу, цар спом’яне Господа, Бога свого, щоб кровомесник не накоїв ніякої шкоди і щоб не згублено мого сина.» Він відказав: «Як жив Господь! Ані волосинки в сина твого не впаде на землю.»
¹² ܘܐܡܪܬ ܐܢܬܬܐ ܬܐܡܪ ܐܡܬܟ ܡܠܬܐ ܠܡܠܟܐ ܐܡܪ ܠܗ̇ ܡܠܟܐ ܐܡܪܝ	¹² Тоді жінка сказала: «Дозволь твоїй слугині промовити цареві, моєму панові, ще слово.» Він відрік: «Кажи!»
¹³ ܐܡܪܐ ܠܗ ܐܢܬܬܐ ܠܡܢܐ ܐܬܚܫܒܬ ܗܕܐ ܥܠ ܥܡܗ ܕܐܠܗܐ ܘܠܡܢܐ ܐܡܪܬ ܡܠܟܐ ܐܝܟ ܚܝܒܐ ܘܠܐ ܡܗܦܟ ܐܢܬ ܡܠܟܐ ܛܥܝܟ	¹³ Тоді жінка: «Чого в тебе таке на мислі проти народу Божого? Бо висловивши таке слово, цар сам наче став винуватий, бо не повертає свого вигнанця.
¹⁴ ܡܡܬ ܡܝܬܝܢܢ ܘܐܝܟ ܡ̈ܝܐ ܚܢܢ ܕܡܬܐܫܕܝܢ ܒܐܪܥܐ ܘܠܐ ܡܬܟܢܫܝܢ ܘܠܐ ܫܩ̇ܠ ܐܠܗܐ ܢܦܫܐ ܘܡܬܚܫܒ ܡܚܫܒܬܐ ܕܠܐ ܢܛܥܐ ܡܢܗ ܐܢܫ	¹⁴ Нам бо помирати напевно, ми немов та вода, вилита на землю, що годі зібрати її назад, але Бог не бажає погубити душу й завжди мислить, щоб і прогнаний від нього не залишався вигнанцем.
¹⁵ ܗܫܐ ܗܐ ܐܡܪܬ ܠܡܪܝ ܡܠܟܐ ܡܠܬܐ ܗܕܐ ܕܠܚܘܢܝ ܓܝܪ ܥܡܐ ܘܐܡܪܬ ܐܡܬܟ ܐܢܐ ܐܡܪ ܠܡܠܟܐ	¹⁵ Тепер же я прийшла сказати оце цареві, моєму панові, тому, що люди завдали мені страху; тому рабиня твоя й подумала собі: скажу про це цареві; може цар вволить волю своєї рабині.
¹⁶ ܟܒܪ ܢܦܨܐ ܠܐܡܬܗ ܡܢ ܐ̈ܝܕܝ ܐܢܫܐ ܕܠܐ ܢܘܒܕܘܢܢܝ ܠܝ ܘܠܒܪܝ ܡܢ ܝܪܬܘܬܗ ܕܐܠܗܐ	¹⁶ Цар вислухає мене й визволить свою слугиню з рук людини, що хоче викорінити мене разом із моїм сином із спадкоємства Божого.
¹⁷ ܘܐܡܪܬ ܐܡܬܟ ܬܫܪ ܡܠܬܗ ܕܡܪܝ ܡܠܟܐ ܘܬܗܘܐ ܩܘܪܒܢܐ ܡܛܠ ܕܐܝܟ ܡܠܐܟܗ ܕܐܠܗܐ ܗܟܢܐ ܡܪܝ ܡܠܟܐ ܠܡܫܡܥ ܛܒ ܘܒܝܫ ܘܡܪܝܐ ܐܠܗܟ ܢܗܘܐ ܥܡܟ	¹⁷ Слугиня твоя подумала: нехай слово мого пана-царя заспокоїть мене, бо цар, мій пан, немов той янгол Божий, що вислуховує і добро і зло. Нехай же Господь, Бог твій буде з тобою!»
¹⁸ ܘܥܢܐ ܡܠܟܐ ܘܐܡܪ ܠܗ̇ ܠܐܢܬܬܐ ܠܐ ܬܛܫܝܢ ܡܢܝ ܡܕܡ ܕܫܐܠ ܐܢܐ ܠܟܝ ܐܡܪܐ ܠܗ ܐܢܬܬܐ ܐܡܪ ܡܪܝ ܡܠܟܐ	¹⁸ Озвався цар і відповів до жінки, кажучи: «Не втаюй від мене нічого, про що тебе спитаю.» Жінка відказала: «Нехай цар, мій пан, говорить.»
¹⁹ ܐܡܪ ܠܗ̇ ܡܠܟܐ ܐܝܕܗ ܕܝܘܐܒ ܐܝܬ ܥܡܟܝ ܒܗܠܝܢ ܟܠܗܝܢ ܘܥܢܬ ܐܢܬܬܐ ܘܐܡܪܬ ܠܗ ܚܝܐ ܗܝ ܢܦܫܟ ܡܪܝ ܡܠܟܐ ܕܠܐ ܠܝܡܝܢܐ ܘܠܐ ܠܣܡܠܐ ܣܛܝܬ ܡܢ ܟܠ ܡܕܡ ܕܐܡܪ ܡܪܝ ܡܠܟܐ ܥܒܕܟ ܗܘ ܝܘܐܒ ܦܩܕܢܝ ܘܗܘ ܣܡ ܒܦܘܡܗ̇ ܕܐܡܬܟ ܟܘܠܗܝܢ ܡ̈ܠܐ ܗܠܝܢ	¹⁹ І питає цар: «Чи не Йоавова рука з тобою в усій цій справі?» І відповіла жінка, кажучи: «Так як жива твоя душа, царю, мій пане, неможливо звернути ні направо, ні наліво, від усього того, що сказав цар, мій пан. Так, це твій слуга Йоав дав мені наказ, це він вклав в уста твоєї рабині всі ці слова.
²⁰ ܡܛܠ ܕܬܥܒܕ ܒܐ̈ܦܝ ܡܛܠ ܗ̇ܘ ܥܒܕ ܥܒܕܟ ܝܘܐܒ ܗܟܢܐ ܘܡܪܝ ܚܟܝܡ ܐܝܟ ܚܟܡܬܐ ܕܡܠܐ̈ܟܘܗܝ ܕܐܠܗܐ ܠܡܕܥ ܟܠ ܕܐܝܬ ܒܐܪܥܐ	²⁰ Щоб повернути справу іншим боком, зробив слуга твій Йоав оце; та мій пан такий мудрий, як янгол Божий, і відає все, що діється на землі.»
²¹ ܐܡܪ ܠܗ ܡܠܟܐ ܠܝܘܐܒ ܗܐ ܥܒܕܬ ܐܝܟ ܕܐܡܪܬ ܙܠ ܐܝܬܝܗܝ ܠܝ ܠܐܒܫܠܘܡ ܛܠܝܐ	²¹ Цар і каже до Йоава: «Добре, я вволю твоє прохання! Іди, приведи назад юнака Авесалома.»
²² ܘܢܦܠ ܝܘܐܒ ܥܠ ܐ̈ܦܘܗܝ ܥܠ ܐܪܥܐ ܘܣܓܕ ܘܒܪܟ ܠܡܠܟܐ ܘܐܡܪ ܝܘܐܒ ܝܘܡܢܐ ܝܕܥ ܥܒܕܟ ܕܐܫܟܚܬ ܪ̈ܚܡܐ ܒܥܝܢ̈ܝܟ ܡܪܝ ܡܠܟܐ ܕܥܒܕ ܡܠܟܐ ܡܠܬܐ ܕܥܒܕܗ	²² Упав Йоав ниць на землю, поклонився й благословив царя. Далі Йоав і каже: «Сьогодні знає слуга твій, що знайшов ласку в твоїх очах, царю, мій пане, бо цар уволив волю слуги свого.»
²³ ܘܩܡ ܝܘܐܒ ܘܐܙܠ ܠܓܫܘܪ ܘܐܝܬܝܗ ܠܐܒܫܠܘܡ ܠܐܘܪܫܠܡ	²³ Встав Йоав, пішов у Гешур і привів назад Авесалома в Єрусалим.
²⁴ ܘܐܡܪ ܡܠܟܐ ܢܐܙܠ ܠܒܝܬܗ ܘܩܕܡܝ ܠܐ ܢܬܚܙܐ ܘܐܙܠ ܐܒܫܠܘܡ ܠܒܝܬܗ ܘܐ̈ܦܝ ܡܠܟܐ ܠܐ ܚܙܐ	²⁴ Але цар звелів: «Нехай він іде собі до свого дому, мені ж нехай не показується на очі.» І жив Авесалом у своєму домі і не показувався цареві на очі.
²⁵ ܘܐܝܟ ܐܒܫܠܘܡ ܠܝܬ ܗܘܐ ܓܒܪܐ ܒܐܝܣܪܝܠ ܕܡܫܬܒܚ ܛܒ ܡܢ ܦܣܬܐ ܕܪܓܠܗ ܘܥܕܡܐ ܠܡܘܚܗ ܠܝܬ ܗܘܐ ܒܗ ܡܘܡܐ	²⁵ А вже такого вродливого, як Авесалом, та такого уславленого не було в усьому Ізраїлі. Від п’ят до тім’я не було вади на ньому.
²⁶ ܘܡܐ ܕܡܣܦܪ ܗܘܐ ܪܝܫܗ ܡܢ ܥܕܢ ܠܥܕܢ ܡܣܦܪ ܗܘܐ ܡܛܠ ܕܥܫܢ ܗܘܐ ܥܠܘܗܝ ܡܣܦܪ ܗܘܐ ܠܗ ܘܬܩܠ ܗܘܐ ܣܥܪܐ ܕܪܝܫܗ ܡܐܬܝܢ ܡܬܩ̈ܠܝܢ ܒܡܬܩܠܐ ܕܡܠܟܐ	²⁶ Коли стриг він собі голову, — а голив він її щороку, бо волосся було йому тяжке, — стриг він його, і важило воно, оте волосся з його голови, двісті шеклів царської ваги.
²⁷ ܘܐܬܝܠܕܘ ܠܐܒܫܠܘܡ ܬܠܬܐ ܒܢܝ̈ܢ ܘܒܪܬܐ ܚܕܐ ܘܫܡܗ̇ ܬܡܪ ܘܐܦ ܗܝ ܗܘܬ ܐܢܬܬܐ ܫܦܝܪܬ ܒܚܙܘܐ	²⁷ І народилось в Авесалома три сини й одна дочка на ім’я Тамар. Була вона жінка гарна на вроду.
²⁸ ܘܝܬܒ ܐܒܫܠܘܡ ܒܐܘܪܫܠܡ ܬܪ̈ܬܝܢ ܫܢ̈ܝܢ ܘܐ̈ܦܝ ܡܠܟܐ ܠܐ ܚܙܐ	²⁸ І перебував Авесалом у Єрусалимі два роки, не показуючись цареві на очі.
²⁹ ܘܫܕܪ ܐܒܫܠܘܡ ܥܠ ܝܘܐܒ ܕܢܫܕܪܝܘܗܝ ܠܘܬ ܡܠܟܐ ܘܠܐ ܨܒܐ ܕܢܐܬܐ ܘܫܕܪ ܬܘܒ ܕܬܪ̈ܬܝܢ ܙܒܢ̈ܝܢ ܘܠܐ ܨܒܐ ܠܡܐܬܐ	²⁹ І послав Авесалом покликати Йоава, щоб послати його до царя, та він не хотів прийти до нього. Тоді він послав удруге, але той таки відмовився прийти.
³⁰ ܘܐܡܪ ܐܒܫܠܘܡ ܠܥܒ̈ܕܘܗܝ ܚܙܘ ܚܩܠܐ ܐܝܟܐ ܕܐܝܬ ܠܝܘܐܒ ܥܠ ܓܢܒܝ ܕܚ̈ܛܐ ܐܘ ܕܣܥܪ̈ܐ ܙܠܘ ܐܘܩܕܘܗ̇ ܒܢܘܪܐ ܘܐܘܩܕܘ ܥܒ̈ܕܘܗܝ ܕܐܒܫܠܘܡ ܠܚܩܠܗ ܕܝܘܐܒ	³⁰ Тож і каже він до своїх слуг: «Дивіться, Йоавове поле межує з моїм, там, де його ячмінь. Підіть і підпаліть його.» І підпалили Авесаломові слуги Йоавову ниву.
³¹ ܘܩܡ ܝܘܐܒ ܘܐܙܠ ܠܒܝܬܗ ܕܐܒܫܠܘܡ ܘܐܡܪ ܠܗ ܝܘܐܒ ܠܐܒܫܠܘܡ ܠܡܢܐ ܐܘܩܕܘ ܥܒ̈ܕܝܟ ܚܩܠܝ ܒܢܘܪܐ	³¹ Встав Йоав, увійшов до Авесалома в дім і питає його: «Через віщо твої слуги запалили мою ниву?»
³² ܐܡܪ ܠܗ ܐܒܫܠܘܡ ܠܝܘܐܒ ܗܐ ܫܕܪܬ ܥܠܝܟ ܘܐܡܪܬ ܕܬܐܬܐ ܐܫܕܪܟ ܠܘܬ ܡܠܟܐ ܠܡܢܐ ܐܬܝܬ ܡܢ ܓܫܘܪ ܦܩܚ ܗܘܐ ܠܝ ܟܕ ܐܢܐ ܬܡܢ ܘܗܫܐ ܨܒܐ ܐܢܐ ܕܐܬܚܙܐ ܩܕܡ ܡܠܟܐ ܐܢ ܐܝܬ ܠܝ ܣܟܠܘܬܐ ܢܩܛܠܢܝ	³² І відказав Авесалом Йоавові: «Дивись, я ж послав був до тебе сказати тобі: прийди сюди, пошлю тебе до царя, щоб ти сказав: чого я вернувся з Гешуру? Краще було б мені ще там бути. А тепер таки хочу побачити обличчя царя. Як я у чімсь винуватий, хай уб’є мене.»
³³ ܘܐܬܐ ܝܘܐܒ ܩܕܡ ܡܠܟܐ ܘܚܘܝܗ ܡ̈ܠܘܗܝ ܕܐܒܫܠܘܡ ܘܩܪܝܗܝ ܠܐܒܫܠܘܡ ܘܥܠ ܐܒܫܠܘܡ ܩܕܡ ܡܠܟܐ ܘܣܓܕ ܥܠ ܐ̈ܦܘܗܝ ܥܠ ܐܪܥܐ ܩܕܡ ܡܠܟܐ ܘܢܫܩܗ ܡܠܟܐ ܠܐܒܫܠܘܡ	³³ І пішов Йоав до царя й розповів йому про те; а він велів покликати Авесалома. Тож увійшов той до царя, вклонився й кинувсь перед царем ниць на землю. Тоді поцілував цар Авесалома.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati