Livre de Job 38

JERUSALEM	Біблія
1 Yahvé répondit à Job du sein de la tempête et dit:	1 Озвавсь Господь із бурі до Іова і мовив:
2 Quel est celui-là qui obscurcit mes plans par des propos dénués de sens?	2 «Хто то такий затемнює мої задуми | нерозважливими словами?
3 Ceins tes reins comme un brave: je vais t'interroger et tu m'instruiras.	3 Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: | бо я питатиму тебе — спробуй мене навчати!
4 Où étais-tu quand je fondai la terre? Parle, si ton savoir est éclairé.	4 Де був єси, як я закладав землю? | Скажи, як маєш розум.
5 Qui en fixa les mesures, le saurais-tu, ou qui tendit sur elle le cordeau?	5 Хто визначив їй міру, — може знаєш, | або хто простягнув лінію над нею?
6 Sur quel appui s'enfoncent ses socles? Qui posa sa pierre angulaire,	6 На чім підвалини її оперто, | або хто поклав її наріжний камінь
7 parmi le concert joyeux des étoiles du matin et les acclamations unanimes des Fils de Dieu?	7 під радісні співи ранніх зір, | під оклики веселі всіх синів Божих?
8 Qui enferma la mer à deux battants, quand elle sortit du sein, bondissante;	8 Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона?
9 quand je mis sur elle une nuée pour vêtement et fis des nuages sombres ses langes;	9 Коли я зробив для нього одіж-хмару | і пелену для нього — густу мряку?
10 quand je découpai pour elle sa limite et plaçai portes et verrou?	10 Границю я йому призначив, | поклав засуви й ворота
11 "Tu n'iras pas plus loin, lui dis-je, ici se brisera l'orgueil de tes flots!"	11 й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! | Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі!
12 As-tu, une fois dans ta vie, commandé au matin? Assigné l'aurore à son poste,	12 Чи на віку твоєму ти повелів колинебудь ранкові, | вказав зорі належне місце,
13 pour qu'elle saisisse la terre par les bords et en secoue les méchants?	13 щоб вона ухопила за краї землю | і щоб безбожників струсила з неї?
14 Alors elle la change en argile de sceau et la teint comme un vêtement;	14 Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, | стає барвистою, немов одежа.
15 elle ôte aux méchants leur lumière, brise le bras qui se levait.	15 І в грішників відібрано їхнє світло, | і ломиться піднесена рука.
16 As-tu pénétré jusqu'aux sources marines, circulé au fond de l'Abîme?	16 Чи ти зійшов колись до джерел моря? | Походжав дном безодні?
17 Les portes de la Mort te furent-elles montrées, as-tu vu les portiers du pays de l'Ombre?	17 Чи відкрилися тобі ворота смерти? | Чи бачив єси брами смертельної тіні?
18 As-tu quelque idée des étendues terrestres? Raconte, si tu sais tout cela.	18 Чи обійняв оком світ широкий? | Скажи, коли усе те знаєш!
19 De quel côté habite la lumière, et les ténèbres, où résident-elles,	19 Де та дорога — до світла оселі, | і темрява, — де її місце,
20 pour que tu puisses les conduire dans leur domaine, les acheminer vers leur demeure?	20 щоб привести їх до їхнього житла, | направити їх до їхнього дому?
21 Si tu le sais, c'est qu'alors tu étais né, et tu comptes des jours bien nombreux!	21 Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, | і число днів твоїх велике.
22 Es-tu parvenu jusqu'aux dépôts de neige? As-tu vu les réserves de grêle,	22 Доходив ти колись до сховищ снігу? | Чи, може, бачив склади граду,
23 que je ménage pour les temps de détresse, pour les jours de bataille et de guerre?	23 що я тримаю на час-пору смутку, | на день війни та битви?
24 De quel côté se divise l'éclair, où se répand sur terre le vent d'est?	24 Де та дорога, що нею світло ділиться | і шириться по землі східній вітер?
25 Qui perce un canal pour l'averse, fraie la route aux roulements du tonnerre,	25 Хто зливі канали риє, | дорогу гуркотові грому,
26 pour faire pleuvoir sur une terre sans hommes, sur un désert que nul n'habite,	26 щоб дощ послати на безлюдну землю, | пустиню, де нема нікого?
27 pour abreuver les solitudes désolées, faire germer l'herbe sur la steppe?	27 Щоб напоїти пустизну та пустелю, | щоб виростити в степу тирсу?
28 La pluie a-t-elle un père, ou qui engendre les gouttes de rosée?	28 Чи має дощ батька? | Хто родить роси краплі?
29 De quel ventre sort la glace, et le givre des cieux, qui l'enfante,	29 З чийого лона лід виходить? | І іній з небес, — хто його породжує?
30 quand les eaux se durcissent comme pierre et que devient compacte la surface de l'abîme?	30 Мов камінь, тверднуть води, | обличчя безодні замерзає.
31 Peux-tu nouer les liens des Pléiades, desserrer les cordes d'Orion,	31 Чи міг би ти зв’язати вузли Квочки? | Чи Косаря мотуззя розв’язати?
32 amener la Couronne en son temps, conduire l'Ourse avec ses petits?	32 Чи вивести у свій час ранню зорю, | Віз із його дітьми повести?
33 Connais-tu les lois des Cieux, appliques-tu leur charte sur terre?	33 Чи знаєш ти небес закони? | Чи можеш їхній порядок на землі встановити?
34 Ta voix s'élève-t-elle jusqu'aux nuées et la masse des eaux t'obéit-elle?	34 Можеш зняти голос твій до хмари, | щоб рясний дощ спустивсь на тебе?
35 Sur ton ordre, les éclairs partent-ils, en te disant: "Nous voici?"	35 Чи можеш розсилати блискавиці, щоб вони пішли | й тобі сказали: Ось ми!
36 Qui a mis dans l'ibis la sagesse, donné au coq l'intelligence?	36 Хто вклав в ібіса мудрість? | Хто півневі дав розум?
37 Qui dénombre les nuages avec compétence et incline les outres des cieux,	37 Хто мудро може зчислити хмари | і бурдюки небесні вихиляти?
38 tandis que la poussière s'agglomère et que collent ensemble les glèbes?	38 Як пил стає болотом | і як грудки злипаються до купи?
39 Chasses-tu pour la lionne une proie, apaises-tu l'appétit des lionceaux,	39 Невже то ти полюєш для левиці здобич | і голод левенят заспокоюєш,
40 quand ils sont tapis dans leurs tanières, aux aguets dans le fourré?	40 коли, причаївшися, вони лежать у барлогах, | сидять, в гущавині засівши?
41 Qui prépare au corbeau sa provende, lorsque ses petits crient vers Dieu et se dressent sans nourriture?	41 Хто воронові харч готує, | як його діти пищать до Бога, | блукаючи без поживи?»